Ухвала суду № 51757290, 30.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5311/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2015 року по справі за їх позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про зупинення видаткових операцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про зупинення видаткових операцій на рахунках у банківських установах, що обслуговують платника, до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або складення акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2015 року в задоволенні позову відмолено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою ДПІ у Косівському районі від 23 березня 2015 року №14/9/25-010 станом на 18 березня 2015 року по ПАТ «Укрнафта» обліковується податковий борг із плати за користування надрами у розмірі 47009642,97 грн.

09 жовтня 2014 року ДПІ у Косівському районі направлено ПАТ «Укрнафта» податкову вимогу форми «Ю» від 01 жовтня 2014 року № 1090-25 на суму податкового боргу у розмірі 14598352,63 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 2034 від 02 жовтня 2014 року № 2034/9/25-010.

Матеріали справи також містять: копію акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 11 березня 2015 року № 1, складеного податковим керуючим Гладун Т.С., згідно з яким підтверджено факт перешкоджання ПАТ «Укрнафта» виконанню повноважень, визначених Податковим кодексом України, зокрема платником відмовлено у наданні активів для опису у податкову заставу; копію акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 11 березня 2015 року № 1, складеного податковим керуючим Гладун Т.С., відповідно до якого податковий керуючи підтверджує, що ПАТ «Укрнафта» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надав документи, необхідні для такого опису.

На обох згаданих актах представником відповідача зазначено про заперечення проти них з мотивів відсутності правових підстав для здійснення опису майна у податкову заставу.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для зупинення видаткових операцій по банківських рахунках відповідача, колегія суддів виходить з наступного

Відповідно до підпунктів 20.1.31, 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду: щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Аналіз зазначених правових приписів свідчить, що про право саме контролюючого органу на звернення до суду із вимогою зупинити видаткові операції на рахунках платника податків у банківських установах у випадку не допущення податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису.

Як передбачає п. 91.1 ст. 91 ПК України, керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Згідно п. 91.2 ст. 91 ПК України порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до норм пунктів 1.4, 2.1, 2.2 Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №578, податковий керуючий - це посадова (службова) особа органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Податковий керуючий призначається наказом керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків.

Посадова (службова) особа органу доходів і зборів наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів про призначення цієї особи податковим керуючим.

Пункт 91.3 статті 91 Податкового кодексу України встановлює, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Таким чином, податковий керуючий є посадовою контролюючого органу, який призначається наказом керівника контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг; і саме з моменту такого призначення податковий керуючий набуває права та обов'язки, визначені Податковим кодексом України, у тому числі щодо опису майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Отже, з огляду викладене вище, право на звернення до суду про зупинення видаткових операцій має контролюючий орган за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, який призначив податкового керуючого.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що ДПІ у Косівському районі є контролюючими органом, за місцем реєстрації ПАТ «Укрнафта» та, що податковий керуючий Гладун Т.С. є посадовою особою та призначений саме наказом ДПІ у Косівському районі.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що Гладун Т.С. призначена податковим керуючим ПАТ «Укрнафта» наказом Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02 лютого 2015 року № 39 «Про призначення податкового керуючого та закріплення СГ - божників за податковим керуючим», тобто податковий керуючий Гладун Т.С. є посадовою особою Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

В свою чергу, Долинська ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області не є позивачем у справі, адже останнім являється ДПІ у Косівському районі. При цьому, належним чином засвідченої копії наказу про призначення позивачем податковим керуючим ПАТ «Укрнафта» Гладун Т.С. матеріали справи не містять.

Отже, зазначені вище обставини вказують на відсутність перешкоджання відповідачем податковому керуючому ДПІ у Косівському районі виконувати покладені на нього обов'язки.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2014 року у справі № 826/14102/14, яка набрала законної сили, встановлено, що призначати платнику податків - ПАТ «Укрнафта», податкового керуючого має контролюючий орган за місцем реєстрації такої юридичної особи, саме Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.