Ухвала суду № 51757174, 24.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5755/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.за участю: секретаря судового засіданняНечай Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства охорони здоров'я України, за участю третіх осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України за участю третіх осіб - ОСОБА_7, ОСОБА_6, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

визнати неправомірним та скасувати протокол засідання Комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку від 19.03.2015 в частині включення кандидатом на посаду директора Національного інституту раку ОСОБА_7;

визнати неправомірним та скасувати протокол засідання лічильної комісії щодо результатів таємного опитування щодо обрання кандидата на посаду директора Національного інституту раку від 03.04.2015 недійсним;

визнати неправомірним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.2015 року №37-о про призначення ОСОБА_8 на посаду директора Національного інституту раку;

зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України допустити кандидатуру ОСОБА_5 до другого етапу відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2015 провадження у даній справі закрито в частині позовних вимог щодо визнання неправомірним та скасування протоколу засідання Комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку від 19.03.2015 в частині включення кандидатом на посаду директора Національного інституту раку ОСОБА_7; визнання неправомірним та скасування протоколу засідання лічильної комісії щодо результатів таємного опитування щодо обрання кандидата на посаду директора Національного інституту раку від 03.04.2015 року недійсним.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач та третя особа - ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких просили його скасувати, та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства охорони здоров'я №17-о від 24.02.2015 "Про проведення відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку" відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України затверджено склад Комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку.

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку від 26.03.2015 наступний відбір претендентів на посаду директора Національного інституту раку, за результатами якого слід визначитись із претендентами, кандидатури яких будуть подані на розгляд трудовому колективу інституту, призначено на 27.03.2015.

27.03.2015 на засіданні Комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку за результатами обговорення та шляхом відкритого голосування визначено 4 претенденти на посаду директора Національного інституту раку, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, що підтверджується протоколом засідання Комісії.

У зв'язку із невключенням ОСОБА_5 як кандидата на посаду директора Національного інституту раку до списку на другий етап відбору, останній 30.03.2015 звернувся до Комісії із заявою про доповнення протоколу засідання комісії пунктом про допуск його кандидатури до другого етапу відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку, при цьому, позивач зазначив, що комісією не було врахована розроблена ним Концепція вдосконалення онкологічної допомоги населенню України і функціонування Національного інституту раку як основної онкологічної установи держави, оскільки остання не розглядалась у зв'язку з технічними причинами (через недостатню технічну оснащеність комп'ютерів).

Позивач, посилаючись на незаконність недопущення його до другого етапу відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів враховує, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2015 провадження у даній справі закрито в частині позовних вимог про: визнання неправомірним та скасування протоколу засідання Комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку від 19.03.2015 в частині включення кандидатом на посаду директора Національного інституту раку ОСОБА_7; визнання неправомірним та скасування протоколу засідання лічильної комісії щодо результатів таємного опитування щодо обрання кандидата на посаду директора Національного інституту раку від 03.04.2015 року недійсним.

Вказане рішення сторонами не оскаржене і апеляційний суд позбавлений можливості надавати правову оцінку наведеним вимогам позивача.

Водночас, вирішуючи питання щодо законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в іншій частині вимог - про визнання неправомірним та скасування наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.2015 року №37-о про призначення ОСОБА_8 на посаду директора Національного інституту раку, а також зобов'язання Міністерства охорони здоров'я України допустити кандидатуру ОСОБА_5 до другого етапу відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку, судова колегія виходить з такого.

Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України №467/2011 від 13.04.2011 МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ України.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Національного інституту раку останній є головною державною науково-дослідною установою у сфері боротьби з онкологічними захворюваннями, а також з питань променевої діагностики, променевої терапії та ядерної медицини в галузі онкології, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України.

Згідно з пунктом 7.2 Статуту Національного інституту раку керівництво діяльністю Інституту здійснює директор, який призначається на посаду Міністром охорони здоров'я України.

Наказом Міністерства охорони здоров'я №17-о від 24.02.2015 р. "Про проведення відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку" відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України затверджено склад Комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку.

Відповідно до пункту 8 вказаного наказу за результатами роботи Комісії та, враховуючи пропозиції працівників Інституту, Міністр охорони здоров'я України розглядає подані кандидатури та приймає рішення щодо призначення директора Інституту відповідно до пункту 7.2. Статуту Національного інституту раку, затвердженого наказом МОЗ України від 17.01.2015 № 14.

Відповідно до листа №317кн від 06.04.2015, за результатами зустрічі з кандидатами на посаду директора Національного інституту раку та опитування працівників, що відбулось 03.04.2015, рейтингові показники такі: ОСОБА_10 - 33 голоси; ОСОБА_8 - 472 голоси; ОСОБА_6 - 166 голосів; ОСОБА_9 - 14 голосів.

Згідно зі службовою запискою першого заступника Міністра надано результати попереднього розгляду відповідної комісії МОЗ України та пропозиції працівників Національного інституту раку для прийняття рішення щодо призначення одного з кандидатів на посаду директора Національного інституту раку.

На підставі зазначеної службової записки, заяви ОСОБА_8 від 06.04.2015 р. та контракту від 14.04.2015 №884, Міністерством охорони здоров'я України видано наказ №37-о від 14.04.2015 р. про призначення ОСОБА_8 на посаду директора Національного інституту раку на умовах контракту.

Звернення до суду з даним позовом фактично обумовлено незгодою позивача із не включенням його до кола претендентів на посаду директора Національного інституту раку, які пройшли до другого етапу відбору, що, на переконання останнього, обумовлено неврахуванням комісією у зв'язку з технічними причинами (через недостатню технічну оснащеність комп'ютерів) розробленої ним Концепції вдосконалення онкологічної допомоги населенню України і функціонування Національного інституту раку як основної онкологічної установи держави.

З цього приводу, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до протоколу засідання комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку (а.с. 125-126) членами комісії були представлені претенденти на посаду директора Національного інституту раку, в тому числі позивач. Заслухавши плани розвитку та провівши співбесіди з кожним претендентом, за результатами обговорення та шляхом відкритого голосування, комісією визначено 4 претенденти на посаду директора Національного інституту раку, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на таку причину неврахування комісією розробленої позивачем Концепції як недостатність технічної оснащеності комп'ютерів, оскільки зазначене вище не підтверджується матеріалами справи і позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження власної позиції .

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вирішення питання стосовно відбору кандидатів віднесено до виключної компетенції комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку, яка є колегіальним органом і склад якої затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я №17-о від 24.02.2015 "Про проведення відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку".

Будь-яких належних доказів порушення процедури відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку з боку членів Комісії до суду надано також не було.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання Міністерства охорони здоров'я України допустити кандидатуру ОСОБА_5 до другого етапу відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку є необґрунтованими.

Крім того, позивач стверджує, що кандидатура ОСОБА_8 не відповідала конкурсним вимогам до кандидата, оскільки ОСОБА_8 не мала п'ятирічного стажу роботи у сфері управління.

Поряд з цим, колегія суддів враховує, що згідно із резюме ОСОБА_8 (а.с. 138), останньою зазначено, що з 2008 року вона перебуває на керівній посаді головного наукового співробітника відділення пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту раку, крім того, з 2008 року вона є головою організаційного комітету щорічних міжнародних онкологічних конференцій.

Враховуючи, що наведені посади передбачають виконання певних управлінських функцій, а також те, що визначена комісією вимога для кандидатів щодо наявності стажу у сфері управління не менше 5 років (а.с. 115) - не конкретизована, що дозволяє широке тлумачення категорії «сфера управління», судова колегія не приймає до уваги доводів апелянтів, що кандидатура ОСОБА_8 не відповідала конкурсним вимогам до кандидата.

Також, щодо вимог про визнання неправомірним та скасування наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.2015 року №37-о про призначення ОСОБА_8 на посаду директора Національного інституту раку, апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на такому.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право оскаржити акт індивідуальної дії мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 травня 2015 року у справі №21-169а15.

Так, оскаржуваним у даній справі наказом Міністерства охорони здоров'я України №37-о від 14.04.2015 (а.с. 65) призначено ОСОБА_7 на посаду директора Національного інституту раку на умовах контракту, контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника Міністра Павленко О.С.

Таким чином, відсутність у будь-кого, в тому числі і ОСОБА_5, ОСОБА_6, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним наказом не породжує і права на захист, тобто права на звернення до суду із вимогами про його скасування.

Посилання апелянтів на порушення їх трудових прав та охоронюваних законом інтересів щодо можливого обрання на посаду директора Національного інституту раку є безпідставним, оскільки оскаржуваний наказ не має безпосереднього відношення до трудових прав чи обов'язків апелянтів.

Крім того, третя особа - ОСОБА_6 у власній апеляційній скарзі посилається на порушення відповідачем вимог наказу МОЗ України № 17-О від 24.02.2015, яким, на думку апелянта, визначалося, що після відбору претендентів повинна була відбутися зустріч кандидатів з колективом інституту та проведено опитування у колективі. При цьому процедура проведення «опитування» з кандидатами адміністрація Національного інституту раку не погоджувала, на нараду з приводу проведення цього заходу кандидатів не запрошували. Крім того, фактично, на переконання апелянта, мала місце підміна понять «опитування» на «обрання».

Колегія суддів такі доводи оцінює критично.

Відповідно до пунктів 5-8 Наказу МОЗ України № 17-О від 24.02.2015 Про проведення відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку, на який посилається апелянт, визначено наступне:

« 5. Відібрані Комісією кандидатури претендентів на посаду директора Інституту подаються на розгляд Міністру охорони здоров'я України та трудовому колективу Інституту.

6. Рішення Комісії оформлюється протоколом та оприлюднюється на сайті Міністерства охорони здоров'я України та Інституту.

7. В.о. директора Інституту (ОСОБА_7.) забезпечити рівний доступ можливості спілкування з кандидатами та зустрічі із попередньо відібраними кандидатами протягом 10 днів з моменту оприлюднення на сайті МОЗ України відповідного рішення Комісії. Працівники Інституту можуть подавати пропозиції по кожній кандидатурі, які мають рекомендаційний характер щодо призначення директора Інституту.

8. За результатами роботи Комісії та, враховуючи пропозиції працівників Інституту, Міністр охорони здоров'я України розглядає подані кандидатури та приймає рішення щодо призначення директора Інституту відповідно до пункту 7.2. Статуту Національного інституту раку, затвердженого наказом МОЗ України від 17.01.2015 № 14.».

Отже, наведені пункти Наказу МОЗ України № 17-О від 24.02.2015 не містять жодних положень про те, що після відбору претендентів повинна була відбутися зустріч кандидатів з колективом інституту та проведено «опитування» у колективі, як на тому наполягає апелянт, також відсутні підстави для висновку, що процедура проведення «опитування» повинна погоджуватися з кандидатами та проводитися нарада з приводу проведення цього заходу із запрошенням кандидатів.

Колегія суддів звертає увагу, що названим наказом взагалі не визначено певної конкретної форми спілкування трудового колективу із кандидатами, так само не встановлено форми надання працівниками пропозицій по кожній кандидатурі щодо призначення директора Інституту.

Таким чином, доводи апелянта щодо порушення відповідачем вимог наказу МОЗ України № 17-О від 24.02.2015 не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів наголошує, що, в будь-якому випадку, надання працівниками пропозицій по кандидатурах щодо призначення директора Інституту, не залежно від того, яким чином це буде здійснено і як буде названо («опитування», «обрання» або ін.), має виключно рекомендаційний характер, що прямо визначено пунктом 7 Наказу МОЗ України № 17-О від 24.02.2015.

Так, зі змісту листа №317кн від 06.04.2015 (а.с. 128) вбачається, що у ньому відображено рейтингові показники кандидатів на посаду директора Національного інституту раку за результатами зустрічі з ними та опитування працівників, що відбулось 03.04.2015 на виконання п. 7 Наказу МОЗ України № 17-О від 24.02.2015.

Водночас, аналіз пункту 8 цього Наказу дає підстави для висновку, що Міністром охорони здоров'я України при прийнятті рішення щодо призначення директора Інституту враховуються, в тому числі, пропозиції працівників Інституту, проте прийняття такого рішення належить до виключної компетенції лише Міністра охорони здоров'я України і є його дискреційним повноваженням, тобто він не позбавлений права приймати рішення на власний розсуд.

Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України №37-о від 14.04.2015 (а.с. 65) ОСОБА_8 призначено на посаду директора Національного інституту раку на умовах контракту.

При цьому, як встановлено вище, вказане рішення суб'єкта владних повноважень жодним чином не породжує для апелянтів прав або обов'язків, тобто не відповідає критерію юридичної значимості для останніх.

За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок Окружного адміністративного суду м.Києва про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, за правильно встановлених обставин, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства охорони здоров'я України, за участю третіх осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Повний текст ухвали виготовлено 28 вересня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.