Ухвала суду № 51757170, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2475/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (далі - Відповідач, ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області) про: визнання протиправними дії Відповідача; зобов'язання ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46784257 від 27.05.2015 року; зупиненні на час розгляду справи виконавчих дій; витребування у Відповідача постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2015 року №46784257.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам ст. ст. 105, 106 КАС України.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив визнати нечинною зазначену ухвалу, закривши апеляційне провадження за даною вимогою. При цьому вказує, що судом не було врахованого того, що остання не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У судовому засіданні Позивач доводи апеляційної скарги підтримав та просив вимоги останньої задовольнити повністю, скасувавши оскаржувану ухвалу та направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При винесенні ухвали від 15.06.2015 року суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 при поданні позовної заяви не було дотримано вимог ст. ст. 105, 106 КАС України, а саме: не надано доказів та не зазначено обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також не вказано вмотивовані причини неможливості їх надання до суду; не конкретизовано, які саме дії Відповідача Позивач просить визнати протиправними; не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначив, що в порушення ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не повідомлено сторін про відкриття виконавчого провадження. Тобто, на думку колегії суддів, у розумінні наведених вище положень процесуального закону, ОСОБА_2 зазначив обставини, які, на його думку, обґрунтовують позовні вимоги. Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, твердження Київського окружного адміністративного суду про незазначення Позивачем обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, є передчасним.

При цьому, судовою колегією враховується, що приписи п. 1 ч. 4 ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання проведення попереднього судового засідання, визначають, що якщо спір не врегульовано у порядку, визначеним частиною третьою цієї статті, суд уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову.

Отже, на думку колегії суддів, є передчасним висновок Київського окружного адміністративного суду про залишення без руху позовної заяви з підстав невизначення Позивачем конкретної дії Відповідача, яка, на його думку, є протиправною.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються у разі необхідності клопотання про витребування доказів.

Крім того, приписи ч. 2 ст. 106 КАС України визначають, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Тобто, суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав Позивача надати повідомлення ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 29.05.2015 року про обтяження на все рухоме майно, оскільки, як випливає зі змісту позовної заяви, дане повідомлення отримано ОСОБА_2

Разом з тим, зазначаючи про необхідність витребування у ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2015 року №46784257, Позивач вказав про неможливість подання даних доказів до суду у зв'язку з тим, що останні до нього не надходили у порядку ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, твердження суду першої інстанції про невикористання Позивачем права самостійного отримання таких доказів як підстава для залишення позовної заяви без руху є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 були виконані вимоги ч. 2 ст. 106 КАС України та зазначено причини неможливості подання наведених доказів.

Судовою колегією враховується, що відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 107 КАС України в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є (для суб'єкта владних повноважень - відповідача зазначається про його обов'язок надати у визначений судом строк у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов).

При цьому, питання щодо необхідності задоволення або відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів повинно вирішуватися судом після відкриття провадження у справі, як то передбачено ч. 2 ст. 110 КАС України.

За таких обставин колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без руху з підстав необґрунтованості вимоги Позивача про витребування доказів у Відповідача.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням Київського окружного адміністративного суду щодо необхідності залишення позовної заяви без руху у зв'язку з неподанням ОСОБА_2 повідомлення ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 29.05.2015 року, оскільки, як свідчать матеріали позовної заяви, Позивач посилається на вказану обставину та зазначає про отримання даного документу.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без руху з підстав неналежного оформлення Позивачем клопотання про забезпечення позову та несплати судового збору за його подання колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

З наведеного вбачається, що підставою для залишення позовної заяви без руху є несплата судового збору саме за подання такої заяви. Процесуальний закон не містить застережень щодо неможливості відкриття провадження у справі без належним чином оформленої заяви про забезпечення позову та сплати судового збору за її подання.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали в частині зобов'язання Позивача надати: правове обґрунтування викладених у позовній заяві обставин згідно чинного (діючого) законодавства; уточненої позовної заяви з зазначенням конкретних обставин, в чому саме полягає протиправність дій відповідача з зазначенням та наданням відповідних доказів; постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 46784257 від 27.05.2015 або зазначити про причини неможливості подання таких документів; оригінал документу про сплату судового збору за клопотання про забезпечення позову та приведення зазначеного клопотання у відповідність з положеннями статті 117 КАС України (щодо способу забезпечення).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали було порушено норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення питань. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду - скасувати в частині.

Керуючись ст.ст. 108, 160, 167, 195, 197, 199, 200, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року - скасувати в частині зобов'язання ОСОБА_2 надати суду: правове обґрунтування викладених у позовній заяві обставин згідно чинного (діючого) законодавства; уточненої позовної заяви з зазначенням конкретних обставин, в чому саме полягає протиправність дій відповідача з зазначенням та наданням відповідних доказів; постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 46784257 від 27.05.2015 або зазначити про причини неможливості подання таких документів; оригінал документу про сплату судового збору за клопотання про забезпечення позову та приведення зазначеного клопотання у відповідність з положеннями статті 117 КАС України (щодо способу забезпечення).

У решті ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення в частині, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.