Ухвала суду № 51756943, 08.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2015 рокусправа № 804/15849/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

за участю представників:

позивача: - Дорошенко Г.В. дов від 13.10.2014

відповідача: - Семенко Т.В. дов від 26.05.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року

у справі № 804/15849/14

за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району

до заступника начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Сінчура О.І. та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району звернулось до суду з позовом до заступника начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Сінчура О.І. та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 №0007381501, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 241911,00 грн., із яких 221244,00 грн. - основний платіж, 20667,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача щодо порушення податкового законодавства при формування підприємством валових доходів, оскільки податковим органом не визначено, в чому саме полягає порушення і не доведено його наявності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007381501 від 11.09.2014.

Постанову суду мотивовано відсутністю доведення наявності порушення позивачем приписів норм чинного законодавства, визначених відповідачем, з огляду на те, що частина акту перевірки, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить опису виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, а викладені обставини в акті перевірки не дають можливості встановити, внаслідок чого та на підставі яких документів податковий орган дійшов висновку про порушення законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі

Відповідач зазначає, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену первинними документами, внаслідок чого в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року завищено суму податкового кредиту на 1333 грн., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суму податку на додану вартість. яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на суму 1333 грн. Крім того, перевіркою встановлено, що приміщення, які знаходились на балансі у КВЖРЕП, надавались в оренду. Для здійснення контролю за повнотою сплати та нарахування плати за землю КВЖРЕП до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення надіслано запит від 21.07.2014 № 25960/10/04-63-22-03 щодо надання копій договорів оренди приміщень за період з 01.01.2011 по 31.05.2014, які знаходились на балансі у КВЖРЕП, але станом на 05.09.2014 відповідь до ДПІ не надійшла, тому остаточні висновки щодо повноти декларування та нарахування податку за землю будуть зроблені після отримання відповідей від вищезазначених організацій.

КВЖРЕП проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, наполягає на тому, що відповідачем не надано жодного доказу наявності порушення позивачем податкового законодавства, яке б призвело до заниження підприємством податку на прибуток підприємств.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2011 по 31.05.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складений акт від 28.07.2014 № 5235/04-63-22-03/05451351.

Перевіркою встановлено порушення п.4.1 ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв до 31.03.2011, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.13 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: позивачем занижено доходи на загальну суму 1 108 920,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 95 933,00 грн.; за 2 квартал 2011 року на суму 173 429,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 304 313,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 124 761,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 79 641,00 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 50 744,00 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 51 298,00 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 52 143,00 грн., за 2013 рік на суму 176 658,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 245 227,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року на 23 983,00 грн.; за 2 квартал 2011 року на 39 889,00 грн.; за 3 квартал 2011 року на 69 992,00 грн.; за 4 квартал 2011 року на 28 695,00 грн.; за 1 квартал 2012 року на 16 725,00 грн.; за 2 квартал 2012 року на 10 656,00 грн.; за 3 квартал 2012 року на 10 772,00 грн.; за 4 квартал 2012 року на 10 950,00 грн.; за 2013 рік на 33 565,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов на підставі первинних документів, де відображено отримання інших доходів, а саме: накладні (акти), податкові накладні, головна книга, бухгалтерські рахунки 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», 713 «Дохід від операційної оренди активів», 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки», 716 «Відшкодування раніше списаних активів», 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 742 «Дохід від відновлення корисності активів», 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів», 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Дані бухгалтерських рахунків 712, 713, 715, 716, 719, 742, 745, 746 за період з 2 кварталу 2011 року по 2013 року та дані додаткових декларації з податку на прибуток підприємства за період з 2 кварталу 2011 року по 2013 року відображено у таблиці, де вказані період, регістри бухгалтерського обліку, рядок 03 декларації «Інші доходи» та відхилення.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 241911,00 грн., в тому числі за основним платежем - 221244,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20667,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, на яку посилається відповідач в акті перевірки, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.135.2 ст.135 ПК України).

За правилами п.137.1 ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.136.1 ст.136 ПК України для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи, зокрема:

сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

Як зазначено позивачем, не спростовано відповідачем, всі суми доходу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток в акті перевірки фактично визначено з урахуванням сум податку на додану вартість, що не відповідає зазначеній вище правовій нормі.

Крім того, податковим органом суми доходу визначено за датою згідно п.137.1 ст.137 ПК України, проте не враховано вимоги п.13 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно вказаної норми тимчасово до 1 січня 2014 року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Незастосування цих положень Податкового кодексу України відповідачем жодним чином не мотивовано.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків.

Разом з тим, з дослідженого колегією суддів акту перевірки позивача від 28.07.2014 не вбачається дотримання податковим органом вищенаведених приписів Порядку № 984. Зокрема, відсутній опис порушень підприємством положень податкового законодавства з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність цих порушень, а також не встановлено прибуток, що підлягає оподаткуванню та яка саме сума відхилення є вірною, яким чином ця сума розрахована.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що викладені в акті перевірки від 28.07.2014 обставини не дають можливості встановити, внаслідок чого та на підставі яких документів податковий орган дійшов висновку про порушення законодавства.

Зазначені податковим органом порушення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та належних документальних доказах, тому донарахування податку на прибуток за таких обставин не може бути правомірним.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

У ч.4 ст.70 КАС України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України ані у суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції не доведена наявність порушень позивачем відповідних норм Податкового Кодексу України, що свідчить про безпідставність збільшення підприємству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 241911 грн. за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 11.09.2014.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позову про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.09.2014.

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При цьому, п.4 ч.2 ст.187 КАС України вимагається викладення в апеляційній скарзі обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Проте, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що наведені в апеляційній скарзі доводи не стосуються порушень, пов'язаних з податком на прибуток підприємств, а стосуються порушень, пов'язаних з податком на додану вартість та з податком на землю, що не відносяться до предмету даного спору.

Відповідачем в апеляційній скарзі не наводиться, у чому саме полягає неправильність чи неповнота встановлення судом першої інстанції обставин у справі чи невірність застосування останнім норм матеріального або процесуального права, фактично не заперечується правомірність постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Висновки суду першої інстанції відповідачем не спростовані.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року у справі № 804/15849/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко