Ухвала суду № 51756812, 08.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2015 року

справа № 804/20186/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року

у справі № 804/20186/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУМ»

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача №24964/10/04-61-18-02 від 13.11.2014 про невизнання податковою декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року;

- скасувати рішення відповідача № 24964/10/04-61-18-02 від 13.11.2014 про невизнання податковою декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014

- зобов’язати відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за завітний (податковий) період жовтень 2014 з додатками датою її фактичного отримання;

- зобов’язати відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «ЦУМ».

- зобов’язати відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рушення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства, містить всі передбачені законодавством реквізити. Посилання відповідача на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та виключення позивача з реєстру платників ПДВ як на підставу невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість, є безпідставним, оскільки не є законодавчо встановленою підставою для невизнання податковою декларації з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо невизнання податковою декларацію ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року; скасовано рішення відповідача від 13.11.2014 №24964/10/04-61-18-02 про невизнання податковою декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року; визнано податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року з додатками поданою датою її фактичного отримання; в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що подана позивачем засобами поштового зв’язку податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року складена з порушенням норм Податкового кодексу України, а саме: зазначено недостовірний реквізит – номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, який відсутній в реєстрі платників податку на додану вартість, що суперечить п. 48.7 ст.48 Податкового кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач ТОВ «ЦУМ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 09.07.2008, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

12.12.2013 відповідачем - Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області прийнято рішення №72 від 12.12.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв’язку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про відсутність товариства за місцезнаходженням.

07.11.2014 позивачем направлено відповідачу засобами поштового зв’язку податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, що підтверджується фіскальним чеком від 07.11.2014 та описом вкладення до цінного листа.

Листом №2494/10/04-61-18-02 від 13.11.2014 відповідач повідомив позивача про невизнання в якості податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з тих підстав, що в надісланій декларації з ПДВ за жовтень 2014 року вказано недостовірний обов'язковий реквізит - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, який відсутній в реєстрі платників ПДВ. Відповідачем зазначено, що оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ЦУМ» анульовано 12.12.2013 на підставі пп. «ж» п.184.1 ст.184 ПК України, декларація ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року складена з порушенням норм п. 48.7 ст.48 ПК України.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність таких дій відповідача.

Положеннями п.п.49.2, 49.1 ст.49 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (п.48.7 ст.48 ПК України).

Згідно пункту 49.8 статті 48 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Приписи статті 48 Податкового кодексу України визначають, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Тобто, Податковий кодекс України містить застереження щодо обов'язкового дотримання платником податку при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість її форми та змісту.

У відповідності до положень п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно п.49.10 ст.49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У відповідності до п.п.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно п.49.12 ст.49 ПК України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що подана податковому органу податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року складена позивачем у відповідності з законодавчо встановленими вимогами, містить всі передбачені діючим законодавством обов’язкові реквізити, зокрема, містить індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, які відповідають даним, що містяться в свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ЦУМ».

Твердження відповідача про зазначення підприємством в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року недостовірного реквізиту – індивідуального податкового номеру платнику податку на додану вартість у зв’язку з анулюванням 12.12.2013 свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «ЦУМ» апеляційний суд вважає помилковими з огляду на наступне.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що правомірність прийняття рішення №72 від 12.12.2013 про анулювання реєстрації платника ПДВ була предметом судового розгляду в межах справи Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 804/940/14.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 у справі № 804/940/14 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області рішення №72 від 12.12.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Поновлено ТОВ «ЦУМ» у реєстрі платників податку на додану вартість з 09.07.2008.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 означена постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 у справі № 804/940/14 залишена без змін.

Згідно приписів ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

При цьому, у разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже рішення податкового органу №72 від 12.12.2013 не створює будь-яких правових наслідків, тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, позивач на час подання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року не був позбавлений статусу платника податку на додану вартість, наведені відповідачем в повідомленні (рішенні) №2494/10/04-61-18-02 від 13.11.2014 доводи не відповідають фактичним обставинам.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що діюче законодавство, зокрема, п.49.11 ст.49 ПК України не передбачає повноважень податкового органу приймати рішення про невизнання податкової декларації податковою звітністю, оскаржуване рішення відповідача від 13.11.2014 є незаконним та необґрунтованим.

За правилами п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Виходячи з наведеної норми, приймаючи до уваги, що правомірність відмови у визнанні податкової звітності позивача відповідачем в установленому порядку не доведена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, порушують права та законні інтереси позивача, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачаються, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі № 804/20186/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко