Постанова № 51756510, 29.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2015 року письмове провадження № 826/6531/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

треті особи Головний державний виконавець відділу ДВС Барського РУЮ ТартачнийВ.В.

Старший державний виконавець відділу ДВС Лугинського РУЮ Карпенко С.М.

Державний виконавець відділу ДВС Драбівського РУЮ Куць м.М.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (надалі - позивач, ДПАТ «НАК «Украгролізинг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі -відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, податковий орган), треті особи Головний державний виконавець відділу ДВС Барського РУЮ ТартачнийВ.В. (надалі - третя особа 1), Старший державний виконавець відділу ДВС Лугинського РУЮ Карпенко С.М. (надалі - третя особа 2), Державний виконавець відділу ДВС Драбівського РУЮ Куць М.М. (надалі - третя особа 3), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2014р. № 155426552201.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на безпідставність та не обґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення позивачем у перевіряє мий період податкового кредиту з податку на додану вартість. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях щодо задоволення заявленого позову заперечував, в обґрунтування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення послався на обставини викладені у акті перевірки від 20.10.14р. №984/26-55-22-01/30401456 та поданих письмових запереченнях на позов.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в судові засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, письмових пояснень з приводу заявленого позову не подали.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, проведено планову виїзну перевірку Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт від 20.10.14р. №984/26-55-22-01/30401456, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 241 551,00грн.у тому числі :у листопаді 2012р. на суму 91 730,00грн., у лютому 2013р. на суму 36 667,00грн. та у квітні 2013р. на суму 113 154,00грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що ДПАТ «НАК «Украгролізинг» включено до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 241 551,00грн., сформованого за рахунок сум не підтверджених належною первинною документацією, у тому числі:

- в листопаді 2012 року на суму 91730 грн.: на суму ПДВ 41700 грн. від лізингодержувача КП «Топільнянське» за договором фінансового лізингу від 10.08.2010р. № 6/стс-фл/530. Акт Державного виконавця від 08.11.2012 р. м. Зарічка. та на суму ПДВ 50030 грн. від лізингодержувача СФГ «Аграрій» за договором фінансового лізингу від 21.07.2010 р. №2-10-281 спл/1056. Акт Державного виконавця від 28.11.2012р. м. Гулі Барського району Вінницької обл.;

- у лютому 2013 року на суму 36 667,00грн.: від лізингодержувача ТОВ «АФ «Насіння» за договором фінансового лізингу від 17.08.2010 р. № 23-10-393 стз-фл/1133. Акт Державного виконавця від 05.02.2013р. м. Драбів;

- у квітні 2013 року на суму ПДВ 113 154,00грн. від лізингодержувача ТОВ «Еліта Агро-М» за договором фінансового лізингу від 15.11.2011 року № 6-11-20 плб/650.

Зокрема встановлено, що надані до перевірки акти повернення предмету лізинг не містять підписів лізингоодержувачів, зазначена експертна вартість, з якої визначено суми ПДВ, однак відсутні відомості щодо дати та номера експертних оцінок, акти, складені Державними виконавцями, які не містять визначення залишкової/оціночної вартості та, відповідно, не зазначено суми ПДВ по вилученим предметам лізингу. Експертні-оцінки, предметів лізингу не містять ознак за якими можна було б визначити належність оцінюваної техніки до договорів фінансового лізингу, за якими відбулось вилучення.

На підставі акта перевірки від 20.10.14р. №984/26-55-22-01/30401456, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.11.2014р. № 155426552201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 241 551,00грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 120 776,00грн.

Позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в рамках адміністративного оскарження, однак рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 22.01.2015р. №925/10/26-15-10-08 скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Державною фіскальною службою України скаргу позивача залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку для оскарження.

Не погоджуючись із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі -Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням лізингоодержувачами КП «Топільнянське», СФГ «Аграрій», ТОВ «Агрофірма «Насіння» та ТОВ «Еліта Агро-М» термінів сплати лізингових платежів, відповідно до пп. 3.1.6 п. 3.1 Договорів фінансового лізингу та ст. 7 Закону України « Про фінансовий лізинг» ДПАТ «НАК «Украгролізинг» в односторонньому порядку відмовилось від договорів фінансового лізингу та вилучено предмети лізингу, що підтверджується актами Державних виконавців та у випадку повернення предмета лізингу від ТОВ «Еліта Агро-М» - видатковою накладною та акт приймання-передачі.

Як зазначалось судом вище, податковий орган прийшов до переконання, що надана позивачем підтверджуюча документація оформлена з порушенням норм чинного законодавства, не містить істотних відомостей, зокрема щодо залишкової/оціночної вартості, розміру ПДВ, а також не дозволяє ототожнити вилучені об'єкти із предметами лізингу відповідно до договорів.

Разом з тим, суд повно та всебічно дослідивши надані сторонами, докази не вправі погодитись з такими доводами податкового органу, виходячи із наступних міркувань.

Судом встановлено, що між позивачем та КП «Топільнянське» укладено договір фінансового лізингу № 9-10-371 стс-фд/530 від 10.08.2010 р. на підставі якого останньому передано у фінансовий лізинг сільгосптехніку.

У зв'язку із пропущенням КП «Топільнянське» термінів сплати лізингових платежів, позивач в односторонньому порядку відмовився від договору, та відповідно вчинив дії спрямовані на повернення об'єкту лізингу.

Вилучення об'єкту лізингу підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту державного виконавця про вилучення об'єкта фінансового лізингу від 08.11.2012 р. б/н., в якому зазначена марка - «Комбайн зернозбиральний КЗС-950 «Єнісей», а також заводський номер сільгосптехніки -№ 0109, що вилучається та передається представнику Компанії.

Також, надано акт приймання-передачі сільгосптехніки від КП «Топілянське» до ДПАТ «НАК «Украгролізинг» по договору фінансового лізингу № 9-10-371 стс-фд/530 від 10.08.2010 р., в якому, також, зазначено марку, заводський номер сільгосптехніки, та його вартість на дату вилучення, яка визначена незалежним експертом та становить 250 200,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 41 700,00 грн.. Лізингоодержувач - боржник відмовився від підпису зазначеного акту, про що в ньому є відповідний запис, а також посилання на Акт державного виконавця від 08.11.2012 р., в якому містяться дані та підписи осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій, а також понятих.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Звіту про визначення ринкової вартості сільгосптехніки № 187/7 б/д, такий містить відомості щодо марки техніки, а також заводського номеру, які співпадають з тими, що вказані у первинних документах на передачу у фінансовий лізинг. Крім того, у вищезазначеному звіті вказана вартість сільгосптехніки, що вилучається із зазначенням суми ПДВ окремо - 41 700,00 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та СФГ «Аграрій» укладено договір фінансового лізингу № 2-10-281 спл/1056 від 21.07.2010 р. на підставі якого останньому передано у фінансовий лізинг сільгосптехніку, а саме Комбайн зернозбиральний «Славутич» КЗС-9-1.

У зв'язку із пропущенням СФГ «Аграрій» термінів сплати лізингових платежів, позивач в односторонньому порядку відмовився від договору, та відповідно вчинив дії спрямовані на повернення об'єкту лізингу.

Вилучення об'єкту лізингу підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту державного виконавця про вилучення об'єкта фінансового лізингу від 28.11.2012р. б/н., в якому зазначена марка - «Комбайн зернозбиральний «Славутич» КЗС-9-1», а також заводський номер сільгосптехніки - № 768, № 769, що вилучається та передається представнику Компанії.

Також, надано акт приймання-передачі сільгосптехніки від СФГ «Аграрій» до ДПАТ «НАК «Украгролізинг» по договору фінансового лізингу № 2-10-281 спл/1056 від 21.07.2010 р., в якому, також, зазначено марку, заводський номер сільгосптехніки, та його вартість на дату вилучення, яка визначена незалежним експертом та становить 300 177,22грн., у тому числі ПДВ на суму 50 029,54грн.. Лізингоодержувач - боржник відмовився від підпису зазначеного акту, про що в ньому є відповідний запис, а також посилання на Акт державного виконавця від 28.11.2012 р., в якому містяться дані та підписи осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій, а також понятих.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Звітів про визначення ринкової вартості сільгосптехніки № 193/7 та № 194/7 від 28.11.2012 р., такі містять відомості щодо марки техніки, а також заводського номеру, які співпадають з тими, що вказані у первинних документах на передачу у фінансовий лізинг. Крім того, у вищезазначеному звіті вказана вартість сільгосптехніки, що вилучається із зазначенням суми ПДВ окремо, а саме : по заводському номеру № 768 - загальна вартість складає 150 170,11 грн. в тому числі ПДВ на суму 25 028,35 грн. та по заводському номеру № 769 - загальна вартість складає 150 007,11 грн. в тому числі ПДВ на суму 25 001,19 грн.

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Агрофірма «Насіння» укладено договір фінансового лізингу № 23-10-393 стз-фл/1133 від 17.08.2010 р. на підставі якого останньому передано у фінансовий лізинг сільгосптехніку, а саме комбайн зернозбиральний «Дон-Лан» Вектор».

У зв'язку із пропущенням ТОВ «Агрофірма «Насіння» термінів сплати лізингових платежів, позивач в односторонньому порядку відмовився від договору, та відповідно вчинив дії спрямовані на повернення об'єкту лізингу.

Вилучення об'єкту лізингу підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту державного виконавця про вилучення об'єкта фінансового лізингу від 05.02.2013 р. б/н, в якому зазначена марка - «комбайн зернозбиральний «Дон-Лан» Вектор», а також заводський номер сільгосптехніки - № 04713, що вилучається та передається представнику Компанії.

Також, надано акт приймання-передачі сільгосптехніки від КП «Топілянське» до ДПАТ «НАК «Украгролізинг» від 05.02.2013 р. по договору фінансового лізингу № 23-10-393 стз-фл/1133 від 17.08.2010 р., в якому, також, зазначено марку, заводський номер сільгосптехніки, та його вартість на дату вилучення, яка визначена незалежним експертом та становить 220 000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 36 666,67 грн.. Лізингоодержувач - боржник відмовився від підпису зазначеного акту, про що в ньому є відповідний запис, а також посилання на Акт державного виконавця від 08.11.2012 р., в якому містяться дані та підписи осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій, а також понятих.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Звіту про визначення ринкової вартості сільгосптехніки № 7/8 б/д, такий містить відомості щодо марки техніки, а також заводського номеру, які співпадають з тими, що вказані у первинних документах на передачу у фінансовий лізинг. Крім того, у вищезазначеному звіті вказана вартість сільгосптехніки, що вилучається із зазначенням суми ПДВ окремо - 36 666,67 грн.

Крім того, судом встановлено , що між ДПАТ «НАК «Украгролізинг» ТОВ «Еліта Агро-М» укладено договір повторного лізингу № 6-11-20 плб/650 від 15,11.2011 р. на підставі якого останньому передано у фінансовий лізинг сільгосптехніку, а саме обладнання для свинарства.

У зв'язку із пропущенням ТОВ «Еліта Агро-М» термінів сплати лізингових платежів, позивач в односторонньому порядку відмовився від договору, та відповідно вчинив дії спрямовані на повернення об'єкту лізингу.

Вилучення об'єкту лізингу підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки б/н від 17.04.2013 р. по договору повторного лізингу № 6-11-20 плб/650 від 15,11.2011 р., підписаного та скріпленого печатками від імені відповідальних осіб НАК "Украгролізинг» та ТОВ «Еліта Агро-М», видаткової накладної від 17.04.2013 р. № РН-0000001 на суму 678926,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 113 154,33 грн., а також копію податкової накладної № 1 від 17.04.2013 р. на суму 678 926,00грн. в тому числі ПДВ 113 154,33 грн., виписану ТОВ «Еліта Агро-М».

Також до матеріалів справи додано копію Звіту про оцінку майна № 329/02/-1- 329/02/221 від 26.02.2013 р., акту перевірки технічного стану обладнання б/н від 26.02.2013 р. та Дефектного акту № 329/02 від 26.02.2013 р., з яких вбачається, що обладнання для свинарства передавалось ТОВ «Еліта Агро-М» на умовах договору повторного фінансового лізингу № 6-11-20 плб/650 від 15.11.2011р., та знаходиться за адресою: с. Малинівка, Малинського району, Житомирської області.

З приводу доводів податкового органу, щодо відмінності місця передачі техніки, зазначеного в акті приймання-передачі та в видатковій накладній, суд зазначає, що із змісту фактичних матеріалів справи вбачається, що фактичне місцезнаходження обладнання, яке вилучалося - с. Малинівка, Малинського району, Житомирської області, де його прийняла відповідальна особа Компанії (ОСОБА_5.) за довіреністю від 16.04.2013 р. № 61, про що свідчить її особистий підпис у видатковій накладній від 17.04.2013 р. № РН- 0000001, однак акт приймання-передачі складено не за адресою знаходження вилученого обладнання, а за фактичним місцем знаходження позивача, тобто у місті Києві, що обумовлено необхідністю завірення даного документу печаткою підприємства, яка відповідно знаходиться за основною адресою місця знаходження ДПАТ «НАК «Украгролізинг».

Слід зауважити, що зазначення у акті приймання-передачі не місце знаходження вилученого обладнання, а саме територіальну одиницю складання такого документу у повній мірі кореспондується із вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також відображено у листі Міністерства фінансів України від 26.08.2011 р. № 31-08420-07-25/21247 « щодо правильності заповнення реквізитів первинних документів»

З аналізу наведених фактичних обставин, вбачається, що висновки податкового органу викладені у акті перевірки, щодо не підтвердження позивачем правомірності формування податкового кредиту за листопад 2012 р. на суму 91 730 грн., за лютий 2013 р. на суму 36 667 грн. та за квітень 2013 р. - на суму 113 154 грн. є необґрунтованими, та спростовані наданою первинною документацією, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Також суд вважає за доцільне зауважити, що до аналогічного висновку, з приводу правомірності формування позивачем податкового кредиту у перевіряємий період, дійшов експерт Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз, що викладено у Висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 29.05.2015р. № 164/9308/9309/15-45, що складений на виконання Постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесеної в рамках кримінального провадження №3201410006000231.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДПАТ «НАК «Украгролізинг» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2014р. № 155426552201.

Судові витрати в сумі 487,20грн. присудити на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій