Постанова № 51756313, 28.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року № 826/8687/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячі та спортивні майданчики"

до

Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про

визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення камеральної перевірки, результати якої оформлені актом №1294/26-54-15-01-11 від 16.12.14 р.;

визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо неналежного прийняття податкових повідомлень-рішень №0021011501 від 26.03.15 р. та №0021001501 від 16.12.14 р. (згідно заяви від 12.08.15 р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дитячі та спортивні майданчики” (код 37095763) перебуває як платник податків на обліку в Державній податковій інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

12.01.15 р. товариством отримано від податкового органу акт перевірки правил сплати (перерахування) податку на додану вартість №1294/26-54-15-01-11 від 16.12.14 р. за період з 29.10.13 р. по 13.11.14 р., згідно якого встановлено, що в порушення аб. 1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податку не сплатив суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, протягом строків, передбачених цим Кодексом (податкове повідомлення-рішення форми “Р” №0005962202 від 24.07.13 р., податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, липень, серпень, вересень 2014 р.

На підставі вказаного акту податковим органом щодо товариства винесено податкові повідомлення-рішення від 16.12.14 р. №0021001501, яким за порушення строків сплати податку на додану вартість у розмірі 457 104, 8 грн. до товариства застосовано штраф у розмірі 20% - 91 420, 96 грн., та №0021011501, яким за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 5 388 грн. до товариства застосовано штраф у розмірі 10% - 538, 8 грн.

За результатами розгляду первинної скарги товариства рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20.03.15 р. №4574/10/26-15-10-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.12.14 р. №0021011501 в частині застосованих санкцій у сумі 4,8 грн., в іншій частині рішення залишене без змін, податкове повідомлення-рішення від 16.12.14 р. №0021001501 залишене без змін.

За результатами розгляду другої скарги товариства рішенням Державної фіскальної служби України від 09.04.15 р. №7486/6/99-99-10-01-02-25 податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Листами від 16.01.15 р. та 26.03.15 р. товариство зверталося до податкового органу з запитом щодо виду проведеної перевірки, за результатами якої складено акт перевірки правил сплати (перерахування) податку на додану вартість №1294/26-54-15-01-11 від 16.12.14 р.

Листом від 02.04.15 р. №2911/26-54-15-01-10 податковий орган повідомив товариство про те, що в даному випадку мала місце камеральна перевірка згідно ст. 76 Податкового кодексу України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Дитячі та спортивні майданчики” - вважає дії податкового органу щодо проведення перевірки протиправними з таких підстав.

На порушення вимог п. 86.2 Податкового кодексу України акт перевірки не був надісланий позивачу для підписання протягом трьох робочих днів, чим його було позбавлено права надати заперечення до винесення податкових повідомлень-рішень. Натомість, акт надіслано позивачу на 11-й день після перевірки разом з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями.

Також позивач посилається на порушення строків проведення камеральної перевірки з податку на додану вартість, передбачених п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

В даному випадку податковим органом перевірено податкові декларації за квітень-вересень 2014 р., граничний термін подання яких закінчився 20.10.14 р.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві — проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що термін проведення камеральної перевірки в даному випадку не обмежено 30-денним терміном, визначеним п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки він стосується виключно податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких заявлене бюджетне відшкодування.

Також відповідач зазначив, що по суті позивачем допущено порушення строків сплати податкового зобов'язання за період, що перевірявся, тому податковий орган мав право проводити перевірку та застосовувати до платника штрафні санкції.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В даному випадку акт перевірки правил сплати (перерахування) податку на додану вартість №1294/26-54-15-01-11 від 16.12.14 р. Товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячі та спортивні майданчики” за період з 29.10.13 р. по 13.11.14 р. разом з податковими повідомленнями-рішеннями від 16.12.14 р. скеровано позивачу 30.12.14 р., а отримані позивачем 12.01.14 р.

Представник відповідача надану інформацію щодо строків направлення поштової кореспонденції не спростував, доказів на підтвердження іншого не надав, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані твердження позивача.

За таких обставин у суду є підстави для висновку про те, що акт перевірки №1294/26-54-15-01-11 від 16.12.14 р. скеровано в даному випадку на адресу позивача на порушення вимог п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Суд не може погодитися з висновком відповідача про те, що п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України стосується лише випадків подання декларацій з податку на додану вартість, що містять дані про бюджетне відшкодування, оскільки зміст ст. 200 Податкового кодексу України таких обмежень не містить.

Ст. 200 Податкового кодексу України згідно її назви визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, а не регулює питання, що стосуються виключно бюджетного відшкодування.

Також суд звертає увагу на те, що згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, в будь-якому випадку у податкового органу були відсутні підстави для звуженого тлумачення змісту податкової норми не на користь платника.

З врахуванням викладеного у суду є підстави для висновку про порушення відповідачем вимог п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України щодо термінів проведення камеральної перевірки в даному випадку.

За таких обставин є обґрунтованими та підлягають до задоволення позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення камеральної перевірки, результати якої оформлені актом №1294/26-54-15-01-11 від 16.12.14 р., оскільки недотримання вимог п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України є істотним порушенням законодавства.

В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо неналежного прийняття податкових повідомлень-рішень №0021011501 від 26.03.15 р. та №0021001501 від 16.12.14 р., оскільки позивачем в даній адміністративній справі не оскаржуються рішення податкового органу, прийняті за результатами камеральної перевірки.

Належність та відповідність законодавству вказаних рішень можуть бути предметом відповідного адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення камеральної перевірки, результати якої оформлені актом №1294/26-54-15-01-11 від 16.12.14 р., в частині термінів проведення перевірки та скерування Товариству з обмеженою відповідальністю “Дитячі та спортивні майданчики” акту перевірки.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячі та спортивні майданчики” (код ЄДРПОУ 37095763) судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева