Постанова № 51756255, 11.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2015 року № 826/11407/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «БАНК «ТАВРИКА»;

визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «БАНК «ТАВРИКА»;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «БАНК «ТАВРИКА».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2013 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовлено повністю.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2013 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Однак, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 зазначену ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2013 скасовано, а справу №826/11407/13-а у цій частині направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Отже, Окружним адміністративним судом міста Києва розглядається позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» (далі - відповідач, Уповноваженої особи) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Водночас, під час розгляду справи, позивачем подано заяву про зміну позовних вимог від 15.07.2015, в якій просить зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» акцептувати та внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА», включивши вимогу ОСОБА_1 на суму 94 516,34 грн. як таку, що підлягає задоволенню згідно до 4 черговості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що має передбачене законом право на отримання частини вкладів за свідоцтвом про право власності від 07.02.2013 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.06.2014, відтак є всі правові підстави для включення її вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «БАНК «ТАВРИКА».

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що Уповноважена особа під час ліквідаційної процедури банківської установи діяла та здійснює поточну діяльність в якості керівника даної установи виключно в межах чинного законодавства та просив в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи відмовити, а в частині вимог про включення ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» - задовольнити.

Суд в подальшому дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та подані сторонами документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» та ОСОБА_2 було укладено низку договорів банківських вкладів, а саме:

договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)1205 від 06.08.2012, згідно якого Вкладником було передано у депозит грошові кошти у сумі 50 000,00 грн. строком зберігання до 07.08.2013 із процентною ставкою 24,5% річних та можливістю збільшення суми вкладу, на підставі чого було відкрито вкладний (депозитний) строко вий рахунок № 2635 2 297, особовий рахунок № ПСГ(366) 1205. При цьому, 17.08.2012 відбулось поповнення депозитного рахунку на суму 20 000,00 грн., що в загальній сумі розмір депозитного вкладу склав 70 000,00 грн.;

договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)2587 від 04.09.2012, згідно якого Вкладником було передано у депозит грошові кошти у сумі 59 000,00 грн. строком зберігання до 05.09.2013 із процентною ставкою 25,5% річних та можливістю збільшення суми вкладу, на підставі чого було відкрито вкладний (депозитний) строко вий рахунок № 2635 2 297, особовий рахунок № ПСГ(366)2587. При цьому 06.09.2012 відбулось поповнення депозитного рахунку на суму 48 000,00 грн., що в загальній сумі розмір депозитного вкладу склав 107 000,00 грн.;

договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ(366)568 від 17.09.2012, згідно якого Вкладником було передано у депозит грошові кошти у сумі 15 191,00 дол. США строком зберігання до 18.09.2013 із процентною ставкою 10,8% річних та можливістю збільшення суми вкладу, на підставі чого було відкрито вкладний (депозитний) строко вий рахунок № 2635 2 297, особовий рахунок № ПСГ(366)568, що в гривневому еквіваленті становить 121 421,66 грн.;

договір банківського строкового вкладу «Море Відсотків» № МК6007 від 15.10.2012, згідно якого Вкладником було передано у депозит грошові кошти у сумі 20 000,00 грн. строком зберігання до 14.01.2013 із процентною ставкою 26,5% річних та можливістю збільшення суми вкладу, на підставі чого було відкрито вкладний (депозитний) строковий рахунок № 26302980077916, особовий рахунок № МК6007.

Однак, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 25.12.2012 року.

Позивач, як дружина померлого, 24.01.2013 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. із заявою про прийняття спадщини.

В той час, постановою Правління Національного банку України від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Таврика».

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.03.2013 № 17 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Таврика» з 21.03.2013 та рішення від 20.03.2013 №18 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків Фонду Соловйової Н.А.

Повідомлення про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» з 21.03.2013 та призначення уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» Соловйової Н.А. розміщено 26.03.2013 в газеті «Урядовий кур'єр». В повідомлені зазначено, що виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ «БАНК «ТАВРИКА», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відбуватимуться з 27.03.2013 по 14.05.2013 через установи банку-агента Фонду - АТ «Райффайзен Банк Аваль». Вимоги вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. Інші вимоги кредиторів приймаються за адресою банку протягом 30 днів з дня опублікування даного оголошення про відкликання банківської ліцензії та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку.

Аналогічне повідомлення також було розміщено 26.03.2013 в газеті «Голос України».

Позивач звернулась до ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» в особі Уповноваженої особи Соловйової Н.А. з письмовою заявою 14.06.2013, в якій підтвердила отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних 200 000 грн., в межах гарантованої Фондом суми вкладів, в зв'язку з чим просила повернути їй іншу заборгованість по вкладах її чоловіка та нараховані відсотки.

Листом від 21.06.2013 № 2728 за підписом в.о.уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» повідомлено позивача, що вимоги вкладників в зв'язку з ліквідацією банківської установи приймаються в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зокрема, зазначено, що приймання вимог до ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» було припинено 25.04.2013 у зв'язку з чим, позивачу відмовлено у прийнятті заяви для включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Однак, позивач вважає таку відмову незаконною та такою, що порушує його права та інтереси, за захистом яких звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади ліквідації банківської установи, зокрема і порядок включення вимог до реєстру кредиторів, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Порядок ліквідації банку регулюється ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якої Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законам України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Частина п'ята ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду з дня свого призначення зокрема складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Частина перша ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

З наведених норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" випливає, що вимоги кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду вимоги до банку, що ліквідується, протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, вимоги, що надійшли після закінчення такого строку вважаються погашеними; а тому, до реєстру акцептованих вимог кредиторів підлягають включенню лише ті вимоги, що заявлені у межах 30-денного строку, визначеного у статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З урахуванням того, що відомості про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» опубліковано 20 березня 2013 року у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України", граничним строком подачі кредиторських вимог в даному випадку є 25 квітня 2013 року.

Матеріали справи підтверджують, що позивач звернувся до Уповноваженої особи із кредиторськими вимогами лише 14.06.2014, тобто після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, а тому, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Позивач стверджує, що причини пропуску ним строку щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів були поважними, оскільки документи, на підставі яких у позивача виникло право заявляти вимоги кредитора видані йому після 25.04.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво про право на спадщину видане нотаріусом лише 21.06.2013, згідно з яким вбачається, що позивач є спадкоємцем на 1/6 частку в спадщині, зокрема у грошових вкладах за зазначеними вище договорами банківських вкладів AT «Банк «Таврика».

При цьому, позивача було повідомлено Уповноваженою особою листом від 22.05.2014 вих.№5509/1, що заяву з кредиторськими вимогами без оформлення документу про спадщину Банк не мав права прийняти, тому в реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку затверджений 08.07.2013 позивача включено не було.

Результатом належного оформлення спадкових прав є виданий нотаріусом документ, який підтверджує набуття спадкоємцем майна спадкодавця. Таким документом є свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки у спадщині.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась із заявою про прийняття спадщини в січні 2013 року.

За таких обставин, лише після отримання такого свідоцтва про право на спадщину, в якому буде зазначатись розмір частки у спадщині, спадкоємець може заявляти кредиторські вимоги, які буде включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що є в розпорядженні Уповноваженої особи Фонду.

З огляду на викладене, у позивача були відсутні можливості надати всі необхідні документи, які підтверджували право на вимоги, до закінчення строку їх подачі, тобто до 25.04.2013.

При цьому, позивач, починаючи з 11.02.2013 року, неодноразово зверталась до відповідача щодо повернення банківських вкладів та відсотків, частина з яких належна їй, у встановленому законодавством порядку.

До того ж, як встановлено судом, позивачем було оскаржено відмову відповідача щодо включення позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів. При цьому, суд закрив провадження, визначивши, що позивачу з метою належного захисту порушеного права слід звернутись до відповідного місцевого суду, що й позивачем було зроблено.

Через тривалий період проходження судового розгляду справи, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.02.2015 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2014 скасовано та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідатора публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про включення до реєстру вимог кредитора з підстав того, що вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак, як встановлено судом, у відповідь на заяву позивача від 03.06.2014, Уповноважена особа листом від 25.06.2014 вих.№5628 повідомила позивача про те, що його заяву прийнято до виконання. Також, вказано про те, що сума коштів, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом становить 227 849,68 грн. При цьому, з урахуванням виплати гарантованої суми у розмірі 133 333,34 грн., сума кредиторських вимог, яка залишилась після такої виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми позивачу складає залишок в розмірі 94 516,34 грн.

Пунктом 4.31 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 встановлено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Згідно п. 4.32 цього Положення, будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації.

Таким чином, оскільки позивача не було включено в реєстр акцептованих вимог кредиторів банку, затверджений 08.07.2013 у зв'язку з тим, що заяву позивача не прийнято без належного документу про право на спадщину, який надано позивачу уже після встановленого терміну, беручи до уваги те, що відповідач не заперечує проти включення ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «БАНК «ТАВРИКА», суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» акцептувати та внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «БАНК «ТАВРИКА», включивши вимогу ОСОБА_1 на суму 94 516,34 грн.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, системно проаналізувавши норми законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної заяви та наявність підстав для її задоволення.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» акцептувати та внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА», включивши вимогу ОСОБА_1 на суму 94 516,34 грн.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко