Постанова № 51755764, 08.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2015 року № 826/10196/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П.,

судді Іщука І.О.

судді Погрібніченка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції України до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна фінансова інспекція України (надалі – Держфінінспекція, позивач) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі – ДСНС України, відповідач) про зобов’язання усунути порушення вимог пп. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», ст. 94 Кодексу Законів про працю України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці», виявлених в ході ревізії, що відображені у п. 2 Вимоги Держфінінспекції від 29.10.2014р. № 04-14/1432 шляхом стягнення з відповідальних за дане порушення осіб грошових коштів в розмірі 269 207,15 грн. на користь ДСНС України; зобов'язання усунути порушення пп. 1 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виявлених в ході ревізії, що відображені у п. 3 Вимоги Держфінінспекції від 29.10.2014р. № 04-14-1432 шляхом стягнення з відповідальних за дане порушення осіб грошових коштів в розмірі 136 044,81 грн. на користь ДСНС України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з метою усунення виявлених ревізією порушень та попередження їх виникнення в подальшому, Держфінінспекцією України направлено відповідачу письмову вимогу про усунення виявлених ревізією порушень. Проте, оскільки відповідач не забезпечив виконання вимоги про усунення порушень в повному обсязі, Держфінінспекція вимушена звернутись до суду з позовом.

У судовому засіданні сторони подали клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2.35 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на ІІ квартал 2014 року, на підставі направлень посадовими особами Держфінінспекції проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДСНС України, за період з 01.02.2013р. по 01.07.2014р.

За результатами проведеної ревізії складено Акт від 29.09.2014 р. № 04-22/22.

На підставі висновків Акту ревізії відповідачем пред'явлено позивачу вимогу, викладену в листі від 29.10.2014р. №04-14/1432 (далі - вимога) про усунення виявлених ревізією порушень.

В пункті 2 названої вимоги зазначено, що в порушення вимог пп. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», ст. 94 Кодексу Законів про працю України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці», 6 державним службовцям апарату ДСНС України зайво нараховано та виплачено протягом періоду з 01.02.2013р. по 01.07.2014 р. надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи на суму 197 510,75 грн., що в свою чергу, призвело до зайвого перерахування до Пенсійного фонду України нарахувань на заробітну плату в сумі 71 696,40 грн.

Внаслідок цього державному бюджету нанесено матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 269 207,15 грн., у зв’язку з чим Держфінінспекція пред’явила вимоги стосовно вжиття вичерпних заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди шляхом стягнення з відповідальних за дане порушення осіб грошових коштів на користь ДСНС України.

Також в пункті 3 вимоги зазначено, що в порушення пп. 1 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» 5 особам начальницького складу апарату ДСНС України нараховано та виплачено протягом періоду з 01.02.2013р. по 01.07.2014 р. надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби на суму 100 998,37 грн., що в свою чергу, призвело до зайвого перерахування до Пенсійного фонду України нарахувань на заробітну плату в сумі 35 046,44 грн.

Внаслідок цього державному бюджету нанесено матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 136 044,81 грн., у зв’язку з чим Держфінінспекція вимагає вжити вичерпних заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди шляхом стягнення з відповідальних за дане порушення осіб грошових коштів на користь ДСНС України.

Проте, на час звернення позивача із вказаним позовом до суду відповідачем пункти 2-3 вимоги не виконано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, основні функції та права визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (надалі – Закон).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011р. № 499/2011, Держфінінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Згідно пункту 7 цього Положення Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Аналогічні повноваження передбачені і для територіальних органів фінансового контролю - відповідно до пункту 6 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011р. № 1236.

Також, вищевказаними Положеннями установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з приписами пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 28.10.2014 року (справа № 09-07-14-14/3172) від 15.04.2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), від 13.05.2014 року (справа № 21-89а14,) від 20.05.2014 року (справа № 21-93а14).

У справі, яка розглядається, Держфінінспекція України пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії.

При цьому, як було з'ясовано судом, пунктами 2 та 3 вказаної вимоги зобов’язано відповідача усунути порушення бюджетного законодавства шляхом стягнення з відповідальних за дане порушення осіб грошових коштів на користь ДСНС України.

З огляду на те, що кошти стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає такий позов, а не шляхом заявлення позову до підконтрольної установи про виконання вимоги.

Слід зазначити, що за змістом вищезгаданих Положень про Держфінспекцію та про її територіальні органи, орган державного фінансового контролю наділений правом звернутися до суду у разі, коли підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень з питань збереження і використання активів.

Приведена норма свідчить про те, що законодавець надав органу державного фінансового контролю право на таке звернення для забезпечення примусового стягнення незаконно відчужених активів (що є неможливим на підставі самої лише вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат заявника - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних Державної фінансової інспекції України відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко