Постанова № 51755673, 11.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2015 року № 826/7925/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П.,

судді Іщука І.О.,

судді Погрібніченка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державного підприємства «Енергоринок» про визнання нечинними та скасування постанов, стягнення матеріальної шкоди, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» (далі - позивач, ТОВ «Віндкрафт Україна») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач 1, НКРЕКП), Державної казначейської служби України (далі - відповідач 2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства «Енергоринок» (далі - третя особа 1), Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - третя особа 2), Кабінету Міністрів України (далі - третя особа 3), в якому просить:

визнати нечинною та скасувати постанову НКРЕКП від 31.01.2015 №157 в частині встановлення «зеленого» тарифу (без ПДВ) для ТОВ «Віндкрафт Україна» в розмірі 180,20 коп/кВт-год;

визнати нечинною та скасувати постанову НКРЕКП від 27.02.2015 №492 в частині встановлення «зеленого» тарифу (без ПДВ) для ТОВ «Віндкрафт Україна» в розмірі 385,07 коп/кВт-год;

стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Віндкрафт Україна» матеріальну шкоду в розмірі 24 441 615,61 грн.;

зобов'язати Державну казначейську службу України списати кошти на загальну суму 24 441 615,61 грн з рахунків НКРЕКП (в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду) на користь ТОВ «Віндкрафт Україна».

Також позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої окрім заявлених позовних вимог просить також визнати нечинною та скасувати постанову НКРЕКП від 27.02.2015 № 493 в частині встановлення «зеленого» тарифу (без ПДВ) для ТОВ «Віндкрафт Україна» в розмірі 192,54 коп/кВт-год.

Позивач вважає незаконними оскаржувані постанови, у зв'язку з тим, що вони не відповідають нормам Закону України «Про електроенергетику», оскільки «зелений» тариф не може бути меншим від фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, який встановлюється на кожну дату встановлення роздрібних цін для споживачів, однак відповідачем фактично зменшено «зелений» тариф, встановлений Законом України «Про електроенергетику». Посилання в оскаржуваних постановах на рішення Кабінету Міністрів України щодо вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії та лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України є необґрунтованим.

Також, позивач вказує на те, що незаконні постанови НКРЕКП відносно перегляду тарифів на лютий-березень місяць призводить до відсутності перерахованого «зеленого» тарифу, що в свою чергу, не дозволяє встановити загальну вартість виробленої електричної енергії за Договором з ДП «Енергоринок», а тому позивач не отримує повну оплату за вироблену електроенергію.

Позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету коштів, обумовлені, як зазначив позивач, недоотриманням повної плати за вироблену електроенергію за лютий-березень 2015 року.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням змін, вказаних у заяві.

Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, підтримавши твердження, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких наголошено на правомірності оскаржуваних постанов, з посиланням на прийняття останніх у межах та на підставі наявних у НКРЕКП повноважень.

Відповідач 2 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень суду не надав.

Третя особа 1 у судове засідання не прибула, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надала.

Представник третьої особи 2 проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи 3 заперечував проти позову, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

ТОВ «Віндкрафт Україна» здійснює діяльність на ринку електричної енергії та є членом ринку електроенергії та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що підтверджується відповідною ліцензією серії AT № 578543 від 18.11.2011.

З метою здійснення продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, позивачу видано ліцензію на виробництво електричної енергії серія AT № 578543 від 18.11.2011 (рішення НКРЕ № 2196 від 17.11.2011), затверджено «зелений» тариф на електричну енергію до 1 січня 2030 (Постанова НКРЕ № 86 від 23.12.2011) та погоджено договір на продаж електроенергії з ДП «Енергоринок» № 8452/02 від 26.04.2012.

Позивач, згідно наданої ліцензії, виробляє електричну енергію з альтернативних джерел з використанням енергії вітру на збудованих вітроелектростанціях ВЕС Новоросійська, ВЕС Ставки та ВЕС Берегова.

Так, постановою НКРЕКП від 31.01.2015 №157 «Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 року №105 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» (далі - Постанова №157) відповідно до Законів України «Про електроенергетику» та «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», Указу Президента України від 10.09.2014 №715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Порядку вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №372, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» та листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 31.01.2015 №01/13-0216 постановлено:

1. Зупинити дію пункту 1 постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 року №105 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію».

2. Установити «зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, згідно з додатком. (під номером 1 якого для ТОВ «Віндкрафт Україна» встановлено «зелені» тарифи в розмірі 180,20 коп/кВт-год).

3. Ця постанова набирає чинності з 01 лютого 2015 року і діє до дня втрати чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії».

Надалі, постановою НКРЕКП від 27.02.2015 року №492 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію» (далі - Постанова №492) відповідно до Закону України «Про електроенергетику», Указу Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 02.11.2012 року № 1421 постановлено:

1. Установити «зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, згідно з додатком, під номером 1 якого встановлено «зелені» тарифи для ТОВ «Віндкрафт Україна» в розмірі 385,07 коп/кВт-год.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови від 31 січня 2015 року № 105 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію», від 31 січня 2015 року № 157 «Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 року № 105 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» та від 12 лютого 2015 року № 191 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП».

3. Ця постанова набирає чинності з 01 березня 2015 року.

При цьому, постановою НКРЕКП від 27.02.2015 року №493 «Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №492 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» (далі - Постанова №493) відповідно до Законів України «Про електроенергетику» та «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», Указу Президента України від 10.09.2014 року №715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Порядку вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року №372, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» та листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.02.2015 року №01/32-0460 постановлено:

1. Зупинити дію пункту 1 постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №492 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію».

2. Установити «зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, згідно з додатком (під номером 1 якого для ТОВ «Віндкрафт Україна» встановлено «зелені» тарифи в розмірі 192,54 коп/кВт-год).

3. Ця постанова набирає чинності з 01 березня 2015 року і діє до дня втрати чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії».

Позивач, вважаючи вказані постанови незаконними та такими, що суперечать законам України, порушує його права та законні інтереси, звернувся до суду за їх захистом з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, є Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електроенергетику», державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплекс.

Статтею 11 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Водночас, Указом Президента України № 693/2014 від 27.08.2014 «Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України № 715/2014 від 10.09.2014 (далі - Положення № 715/2014), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зокрема, п. 4 Положення № 715/2014 визначено, що НКРЕКП, відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого: бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Згідно п. 6 Положення № 715/2014 НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій.

При цьому, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до покладених на неї завдань, з поміж іншого, бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом; забезпечує реалізацію державної політики щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, у тому числі шляхом погодження договорів на купівлю такої електроенергії оптовим ринком електричної енергії України на підтвердження державних гарантій, встановлених законом.

В свою чергу, положенням ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» врегульоване питання щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії.

Так, у силу ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику», «зелений» тариф встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за умови виконання вимог щодо місцевої складової, передбачених цим Законом.

Для об'єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), встановлена потужність яких перевищує 5 мВт, «зелений» тариф на вироблену ними електричну енергію встановлюється за умови відповідності будівництва таких об'єктів електроенергетики плану розвитку об'єднаної енергетичної системи України на наступні десять років (ч. 2 ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику»).

«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) (ч. 3 ст. 17-1 Закону № України «Про електроенергетику»).

В той час, відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» від 24.10.2013 № 663-VII у разі тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії внаслідок виникнення аварійних ситуацій в об'єднаній енергетичній системі України, викликаних пошкодженням електроенергетичних установок, їхніх елементів, споруд, або внаслідок надзвичайних ситуацій Кабінет Міністрів України має право приймати рішення щодо вжиття тимчасових надзвичайних заходів із подолання наслідків такої ситуації відповідно до затвердженого ним порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» надзвичайні заходи, зокрема, можуть передбачати: 1) обмеження цін на ринку електричної енергії; 2) встановлення особливих умов купівлі-продажу електричної енергії; 3) встановлення учасникам ринку обов'язкових вимог щодо виробництва, постачання та купівлі-продажу електричної енергії; 4) встановлення особливих умов експорту або імпорту електричної енергії.

Надзвичайні заходи із подолання наслідків порушення нормальної роботи ринку електричної енергії повинні мінімально впливати на функціонування ринку електричної енергії, наскільки це можливо, та застосовуватися до суб'єктів ринку в обсягах, необхідних для подолання наслідків такої ситуації.

Як передбачено частинами 3, 4 ст. 29 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», рішення щодо вжиття надзвичайних заходів на ринку електричної енергії приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, щодо виникнення порушення нормальної роботи ринку електричної енергії за результатами моніторингу ринку електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 372 затверджено Порядок вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії, який визначає підстави та процедуру прийняття рішень про вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії через виникнення аварійних ситуацій в об'єднаній енергетичній системі України, викликаних пошкодженням електроенергетичних установок, їх елементів, споруд або внаслідок надзвичайних ситуацій.

При цьому, згідно п. 3 вказаної постанови, тимчасові надзвичайні заходи на ринку електричної енергії можуть передбачати:

1) обмеження цін на ринку електричної енергії:

2) встановлення учасникам ринку електричної енергії особливих умов купівлі-продажу електричної енергії;

3) встановлення учасникам ринку електричної енергії обов'язкових вимог щодо виробництва, постачання та купівлі-продажу електричної енергії;

4) встановлення особливих умов експорту або імпорту електричної енергії;

5) вжиття інших заходів в межах повноважень Кабінету Міністрів України, Міненерговугілля або НКРЕ з метою забезпечення надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов, останні прийнято у зв'язку з наявними надзвичайними заходами на ринку електричної енергії, які вжиті, у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», а також відповідних листів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

При цьому, у п. 3 постанов №157 від 31.01.2015 та №493 від 27.02.2015 вказано, що останні діють до дня втрати чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії».

Так, відповідно до п. 1 зазначеного розпорядження, з метою забезпечення надійної, безперебійної (стабільної) роботи об'єднаної енергетичної системи України, запобігання аварійним ситуаціям та пошкодженню електроенергетичних установок, їх елементів та споруд погодитися з пропозицією Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо вжиття на ринку електричної енергії таких тимчасових надзвичайних заходів: Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за зверненням Міністерства енергетики та вугільної промисловості - забезпечити, у тому числі коригування тарифів на виробництво електричної енергії, зокрема виробникам, які працюють за ціновими заявками (шляхом встановлення обмеження граничної ціни системи, показників, що використовуються для визначення цін за маневреність та робочу потужність тощо), та величин «зеленого тарифу».

Також, на підтвердження вищезазначеного, відповідачем надано суду копії листів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 31.01.2015 року №01/13-0216 та від 26.02.2015 року №01/32-0460, зі змісту яких вбачається, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулося до НКРЕКП з проханням, зокрема, переглянути в сторону зменшення тарифи на відпуск електричної енергії сонячними електростанціями (для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об'єктами електроенергетики, введеними в експлуатацію по 31.03.2013 року включно) на 40% та на 55% відповідно.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №36-р визначає, що НКРЕКП за зверненням Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у рамках введення надзвичайного стану в енергетиці повинна забезпечити, в тому числі, коригування величин «зеленого» тарифу.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 117 Конституції України та ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно п. 2 Положення №715/2014, НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених вище положень та обставин, оскаржувані постанови №157, №492, №493 прийняті відповідно до Закону України «Про електроенергетику», на виконання Указу Президента України №715 від 10.09.2014, та з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України №36-р від 14.01.2015, з метою реалізації наданих чинним законодавством повноважень.

Слід також окремо зазначити, що доказів оскарження розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №36-р в судовому порядку до матеріалів справи не надано, відповідно, на час прийняття оскаржуваних постанов воно було чинним та обов'язковим до виконання.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 оскаржуваних постанов №157 та №493, ці постанови діють до дня втрати чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії».

Судом встановлено, що оскаржувана постанова №157 втратила чинність згідно з постановою НКРЕКП від 27.02.2015 №492.

Постанова №492 втратила чинність згідно з постановою НКРЕКП від 27.03.2015 №959.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та пункту 6 Порядку вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 372 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 69, ст. 1933), продовжити строк дії тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії, передбачених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36 «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 7, ст. 167), на один місяць, тобто до 25.03.2015.

Відтак, оскаржувана постанова №493 втратила чинність у зв'язку із закінченням строку її дії 25.03.2015.

Оскільки акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує чи може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, то відсутність правовідносин, що зумовлює реалізація оскаржуваного акту, виключає можливість надання судового захисту.

Враховуючи, що оскаржувані постанови втратили чинність, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку її дії, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх скасування, а відтак - відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог про стягнення з Державною бюджету на користь ТОВ «Віндкрафт Україна» матеріальної шкоди в розмірі 24 441 615,61 грн. та зобов'язання Державної казначейської служби України списати кошти на загальну суму 24 441 615,61 грн. з рахунків НКРЕКП на користь позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» умовою для притягнення до відповідальності за завдану шкоду є наявність протиправних дій або бездіяльності, наявність шкоди та безпосередній причинний зв'язок між дією або бездіяльністю і шкодою.

На підставі досліджених доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування шкоди так, як позивач не надав належних доказів в підтвердження понесених ним матеріальних витрат, як шкоди, спричиненої постановами відповідача.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, системно проаналізувавши норми законодавства, перевіривши наявні у справі докази, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, підстави для присудження на користь позивача здійснених судових витрат, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко