Постанова № 51751197, 16.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоТерлецького О.О.,суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3» (далі - Товариство) до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (у подальшому реорганізовано в Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби України ‒ Центральний офіс з обслуговування великих платників; далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Товариство звернулось до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2008 року № 0000654230/0, яким нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у сумі 6 701 873 грн 83 коп., у тому числі 4 467 915 грн 86 коп. ‒ основний платіж та 2 233 957 грн 97 коп. ‒ штрафні санкції, та № 0000664230/0, яким нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 4 891 472 грн 3 коп., у тому числі 3 260 981 грн 35 коп. ‒ основний платіж та 1 630 490 грн 68 коп. - штрафні санкції, від 8 грудня 2008 року № 0000814230/1, яким нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 2 145 436 грн 38 коп. за платежем «податок на прибуток».

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними, Товариство звернулося з цим позовом до суду.

На обґрунтування позову зазначило, що Інспекція провела виїзну позапланову перевірку Товариства з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Торг Маркет Груп» за період з 1 червня 2005 року по 31 березня 2007 року.

4 серпня 2008 року за результатами перевірки складено акт № 442/42-30/04012773, у якому встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №334/94-ВР), яке полягало у заниженні податку на прибуток на суму 4 467 915 грн 86 коп., та порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 168/97-ВР), яке полягало у заниженні податку на додану вартість на суму 3 260 981 грн 35 коп. та прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2008 року.

За результатами оскарження прийнятих рішень в адміністративному порядку скарги позивача були залишені без задоволення.

12 листопада 2008 року відповідач прийняв податкове повідомлення рішення № 0000814230/1, яким позивачу за порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 233 957 грн 97 коп. за платежем «податок на прибуток».

5 грудня 2008 року Інспекція своїм рішенням задовольнила скаргу Товариства та скасувала податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2008 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 88 521 грн 59 коп. та 8 грудня 2008 року прийняла нове, яким до позивача застосувала штрафні санкції в розмірі 2 145 436 грн 38 коп.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 квітня 2015 року зазначені судові рішення залишив без змін.

При цьому касаційний суд виходив із того, що у Інспекції відсутні підстави для зменшення Товариству валових витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Торг Маркет Груп» з огляду на підтвердження їх реального характеру.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Інспекція звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування касаційним судом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/924-ВР та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР і просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України та направити справу на новий касаційний розгляд. На обґрунтування заяви додала ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2015 року № К/9991/12067/11, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що господарські операції з поставки товару мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

У справі, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про недоведеність реальності господарських операцій з товариством, оскільки встановлені у ході перевірки та в процесі розгляду справи обставини свідчать про неможливість реального здійснення суб'єктом господарювання операцій з поставки товару з огляду на час, місце знаходження майна або обсяг матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення підприємницької діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької та економічної діяльності.

Обставини, встановлені судами у справі, на рішення у якій посилається заявник, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цьому спорі, не подібні спірним відносинам у справі, що розглядається.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України ‒ Центрального офісу з обслуговування великих платників відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. ТерлецькийСудді: М.І. Гриців О.В.Кривенда В.В. КривенкоО.А. Коротких В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін