Рішення № 51749652, 17.09.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13151/15-ц

Провадження № 2/638/5515/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Вороніні Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « Про визнання права власності на частину нежитлового приміщення » та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 « Про визнання права власності на реконструйоване нежиле приміщення », третя особа Харківська міська рада, -

В С Т А Н О В И В:

07.08.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського райсуду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 « Про визнання права власності на частину нежитлового приміщення », посилаючись на те, що в квітні 2015 року відповідач ОСОБА_2 за договором купівлі продажу придбала квартиру № 62 розташовану в будинку № 31 по вулиці 23 Серпня в м. Харкові. В травні 2015 року відповідач звернулася до нього з пропозицією зробити реконструкцію належної її квартири з метою подальшого її використання для їх сумісної діяльності. При цьому, зважаючи на брак коштів відповідач запропонувала використати для проведення реконструкції квартири, належні йому кошти, взявши на себе зобов*язання, що новостворена реконструйована квартира буде їм належати обом в рівних частках, на праві спільної сумісної власності. Надавши згоду відповідачу на вказану пропозицію, він 15 травня 2015 року передав відповідачу 470000 гривень, для використання їх в реконструкції спірної квартири, про що відповідач надала йому відповідну розписку. В період з травня по липень 2015 року відповідач, на належні йому кошти виконала реконструкцію спірного жилого приміщення з улаштуванням прибудови з головного фасаду. Однак, в порушення раніше досягнутої домовленості, відповідач на теперішній час відмовляється визнати за ним право власності на будь яку частину спірного приміщення.

При таких обставинах, позивач просить суд визнати за ним право власності на 1\2 частину спірного приміщення.

Не погоджуючись з вказаними позовними вимогами, відповідач за основним позовом ОСОБА_2, 31.08.2015 року звернулася до Дзержинського райсуду м. Харкова з зустрічним позовом до ОСОБА_1 « Про визнання права власності на реконструйоване нежиле приміщення », посилаючись на те, що її на підставі договору купівлі продажу від 09.04.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 766, та зареєстрованим 09.04.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під № 9338077, на праві приватної власності належить квартира № 62 розташована в будинку № 31 по вулиці 23 Серпня в м. Харкові. Вказана квартира, відповідно до технічного паспорту, складеного 14.03.2008 року КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації » розташована на 1 поверсі п*яти поверхового будинку та складається з двох жилих кімнат, житловою площею відповідно 17,2 м-2 та 10,9 м-2, та нежилих приміщень : кухні площею 6 м-2, сполученої вбиральні площею 2,7 м-2, коридору площею 6 м-2, вбудованої шафи площею 2,2 м-2, а всього загальною площею 45 м-2.

В травні 2015 року вона звернулась до ОСОБА_1 з проханням позичити її гроші в сумі 470000 гривень, які були необхідні її для реконструкції вказаної квартири. 15.05.2015 року між нею та ОСОБА_1 був укладений договір позики грошей у вказаній сумі, яку вона зобов*язалась повернути за першою його вимогою, про що була складена відповідна розписка. Однак ніяких домовленостей з ОСОБА_1 щодо сумісного права власності на вищезазначені приміщення у них не було. При цьому, до теперішнього часу ОСОБА_1 з вимогою про повернення боргу до неї не звертався.

В період з червня по липень 2015 року нею була виконана реконструкція існуючої квартири під нежитлові приміщення з улаштуванням прибудови з боку головного фасаду, після чого загальна площа приміщень склала 61,7 м-2. Здійснена реконструкція спірної квартири під нежитлові приміщення не вплинула негативно на несучу здатність основних будівельних конструкцій житлового будинку в цілому. Претензії щодо реконструкції з боку громадян, органів державної влади, місцевого самоврядування, будь-яких третіх осіб станом на сьогоднішній день відсутні.

29.07.2015 року ТОВ « Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації » було проведено технічну інвентаризацію зазначених нежитлових приміщень, за результатами якої було складено технічний паспорт, відповідно до якого загальна площа нежитлових приміщень склала 61,7 м-2., а саме були утворені наступні нежитлові приміщення 1-го поверху в літ. «А-5» : № 62-1 (підсобне) загальною площею 2,4 м-2; № 62-2 (основне) загальною площею 39,4 м-2; № 62-3 (підсобне) загальною площею 4,0 м-2; № 62-4 (основне) загальною площею 3,3 м-2; № 62-5 (основне) загальною площею 8,4 м-2; № 62-6 (підсобне) загальною площею 4,2 м-2. Реконструйованими приміщеннями є № 62-4, № 62-5, № 62-6, побудованими є № 62-2 та № 62-3.

У відповідності до технічного висновку, виконаного ТОВ « Харківреконструкція » станом на 2015 року, при обстеженні було встановлено, що нею було виконано реконструкцію існуючої вказаної квартири під нежитлові приміщення з улаштуванням прибудови з боку головного фасаду, в результаті чого загальна площа вищезазначених приміщень складає 61,7 м-2. Всі основні будівельні конструкції наявних деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані відповідають вимогам міцності та стійкості і придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Вищезазначені приміщення відповідають діючим вимогам архітектурних, будівельних, пожежних та санітарних норм.

Приймаючи до уваги вказані обставини, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, просить суд відмовити в задоволенню основного позову, а її зустрічний позов задовольнити, визнавши за нею право власності на нежитлові приміщення, розташовані за вищевказаною адресою.

В судове засідання позивач за основним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не прибув, надавши суду нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи у його відсутності, при цьому, станом на час написання заяви, тобто 16.09.2015 року, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 визнав, надав суду копії розписки від 04.09.2015 року про отримання від ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 470000 гривень. ( а.с.а.с. 52-53 )

В судове засідання відповідач за основним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не прибула, надавши суду нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги за основним позовом не визнала, свої вимоги за зустрічним позовом підтримала, просив його задовольнити в повному обсязі. Крім того, в письмової заяві, у разі неприбуття позивача за основним позовом ОСОБА_1 в судове засідання, просила суд залишити основний позов без розгляду, щодо зустрічних позовних вимог, просила суд провести заочний розгляд справи. ( а.с.а.с. 54-55 )

Представник третьої особи - Харківська міська рада, в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в письмовій заяві просив суд вказану справу розглянути у його відсутності, прийнявши рішення на розсуд суду, яке б не порушувало прав та інтересів третіх осіб, відповідно до діючого законодавства. ( а.с.а.с. 48-49, 50, 51 )

При таких обставинах, суд враховуючи позицію сторін та наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим розглянути справу у відсутності вказаних осіб, на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, ухваливши рішення при заочному розгляді справи.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає основний позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

В судовому засіданні з матеріалів справи вбачається, що відповідачу за основним позовом ОСОБА_2, на підставі договору купівлі продажу від 09.04.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 766, та зареєстрованим 09.04.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під № 9338077, на праві приватної власності належить квартира № 62 розташована в будинку № 31 по вулиці 23 Серпня в м. Харкові, про що свідчать оглянуті в судовому засіданні відповідні копії договору купівлі продажу квартири та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. ( а.с.а.а.с. 11, 12, 24, 25 )

Відповідно до технічного паспорту, складеного 14.03.2008 року КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації » квартира АДРЕСА_1, розташована на 1 поверсі п*яти поверхового будинку та складається з двох жилих кімнат, житловою площею відповідно 17,2 м-2 та 10,9 м-2, та нежилих приміщень : кухні площею 6 м-2, сполученої вбиральні площею 2,7 м-2, коридору площею 6 м-2, вбудованої шафи площею 2,2 м-2, а всього загальною площею 45 м-2. ( а.с.а.с. 26-27 )

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем за основним позовом ОСОБА_2, в період з червня по липень 2015 року була виконана реконструкція належної її вищевказаної квартири під нежитлові приміщення з улаштуванням прибудови з боку головного фасаду.

Вказана обставина в судовому засіданні підтверджується оглянутим та дослідженим технічним паспортом квартири № 62, житлового будинку № 31 по вул.. 23 Серпня в м. Харкові, відповідно до якого, 29.07.2015 року ТОВ « Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації » було проведено технічну інвентаризацію зазначених реконструйованих з житлових в нежитлові приміщень, за результатами якої було складено вказаний технічний паспорт, відповідно до якого загальна площа нежитлових приміщень склала 61,7 кв.м., а саме були утворені наступні нежитлові приміщення 1-го поверху в літ. «А-5» : № 62-1 (підсобне) загальною площею 2,4 м-2; № 62-2 (основне) загальною площею 39,4 м-2; № 62-3 (підсобне) загальною площею 4,0 м-2; № 62-4 (основне) загальною площею 3,3 м-2; № 62-5 (основне) загальною площею 8,4 м-2; № 62-6 (підсобне) загальною площею 4,2 м-2. Реконструйованими приміщеннями є № 62-4, № 62-5, № 62-6, побудованими є № 62-2 та № 62-3. ( а.с.а.с. 28-30 )

Згідно до технічного висновку « Про стан будівельних конструкцій, можливість збереження і експлуатації за призначенням виконаної реконструкції квартири № 62 з улаштуванням прибудови, по вулиці 23 Серпня будинок № 31 в м. Харкові, складеного ТОВ « Харківреконструкція » станом на 2015 року, при обстеженні було встановлено, що власником житла ОСОБА_2 було виконано реконструкцію існуючої вказаної квартири під нежитлові приміщення з улаштуванням прибудови з боку головного фасаду, в результаті чого загальна площа вищезазначених приміщень складає 61,7 м-2. Вказана реконструкція жилого приміщення в нежиле з улаштуванням прибудови, негативно не вплинула на несучу здібність основних будівельних конструкцій жилого будинку в цілому. Всі основні будівельні конструкції наявних деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані відповідають вимогам міцності та стійкості і придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Вищезазначені приміщення відповідають діючим вимогам архітектурних, будівельних, пожежних та санітарних норм та придатні для подальшої експлуатації за призначенням та проживання. ( а.с.а.с. 31-47 )

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 15.05.2015 року між позивачем за основним позовом ОСОБА_1 та відповідачем за вказаним позовом ОСОБА_2 був укладений договір позики. Згідно умов зазначеного договору, ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику у розмірі 470000 гривень, яку остання зобов*язалась повернути ОСОБА_1, по першій його вимозі. Після чого, ОСОБА_2, на виконання договору позики отримала від ОСОБА_1 вказану суму позики, що підтверджується дослідженою у судовому засіданні власноручно написаною відповідачем розпискою про отримання вказаної суми позики. ( а.с. 13 ).

При цьому, у вказаному письмовому договорі позики не зазначено на які потреби були позичені гроші ОСОБА_2 у ОСОБА_1, в тому числі відсутнє застереження, про те, що вказана сума повинна бути використана для проведення реконструкції спірної квартири, а також про те, що новостворена реконструйована квартира буде належати сторонам за договором позики в рівних частках, на праві спільної сумісної власності та буде ними використовуватися для їх сумісних потреб.

Тому суд не приймає до уваги ствердження позивача за основним позовом ОСОБА_4 у вказаної частині щодо цільового призначення позичених у нього ОСОБА_2 грошей, а також про наявність інших вказаних умов надання позики, так як вказані ствердження будь якими об*єктивними доказами під час розгляду справи підтверджені не були.

Між тим, з наданої позивачем за основним позовом ОСОБА_1 копії власноручно складеної ним розписки, вбачається, що 04.09.2015 року він отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 470000 гривень, які є сумою, яка була отримана останньою 15.05.2015 року за договором позики. ( а.с.а.с. 53)

Таким чином, станом на день розгляду вказаної справи, відповідачем за основним позовом ОСОБА_2 були добровільно виконані свої грошові зобов*язання перед ОСОБА_4, за вказаним договором позики.

Відповідно ст.ст.1046,1047, 1049, 1050 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов*язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно вимог ст.ст. 526, 527, 530, 545 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов*язаний виконати свій обов*язок, а кредитор прийняти виконання. Якщо строк виконання обов*язку боржником не встановлений, або визначений моментом пре*явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Факт належним чином виконаного боржником зобов*язання, підтверджується виданою кредитором відповідною розпискою.

Таким чином, системний аналіз вказаних норм ЦК України свідчить про те, що договір позики припиняє свою дію у наслідок належного його виконання боржником, у відповідний строк та за відповідних умов, якщо такі визначені сторонами при укладенні договору.

При таких обставинах, зважаючи на вищевказані досліджені в судовому засіданні докази, та враховуючи, що позивачем за основним позовом ОСОБА_1 не надано суду доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які б свідчили про наявність між ним та відповідачем ОСОБА_2 при укладенні договору позики, будь яких домовленостей щодо цільового призначення позичених у нього ОСОБА_2 грошей, а також про наявність інших вказаних позивачем умов надання позики, тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Між тим, в судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_2 на підставі відповідного договору купівлі - продажу, є власником квартири № 62 розташованої в будинку № 31 по вулиці 23 Серпня в м. Харкові.

Згідно до ст. 41 Конституції України кожен громадянин має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 316, 319, 328ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке воназдійснює відповідно до законуза своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Також в судовому засіданні встановлено, що в період з червня по липень 2015 року ОСОБА_2 була виконана реконструкція належної її квартири під нежитлові приміщення з улаштуванням прибудови з боку головного фасаду, після чого загальна площа приміщень склала 61,7 м-2.

Відповідно до вимог ч.1ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Здійснена власником жилого приміщення ОСОБА_2 реконструкція спірної квартири під нежитлові приміщення не вплинула негативно на несучу здатність основних будівельних конструкцій житлового будинку в цілому, про що свідчить досліджений в судовому засіданні відповідний технічний висновок.

Приписами Закону України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку » від 14.05.2015 року, квартира, що належить ОСОБА_2 є належною їй часткою співвласника багатоквартирного будинку.

Згідно ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому у використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не приведуть до погіршення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних норм і правил експлуатації будинку.

Претензії до ОСОБА_2 щодо реконструкції з боку громадян, органів державної влади, місцевого самоврядування, будь-яких третіх осіб станом на сьогоднішній день відсутні.

Проведені нею дії не призвели добудь - яких порушень прав та законних інтересів інших співвласників будинку і є таким, що відповідають вимогам ч. 4 ст. 357 ЦК України, яка передбачає право співвласника у праві спільної часткової власності, в тому числі житлового будинку, іншої будівлі, споруди зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову ( прибудову ) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

Таким чином, зважаючи на наведені докази, позовні вимоги позивача за зустрічними позовом ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими, тому вони підлягають задоволенню за вищевказаними обставинами.

Крім того, при зверненні до суду з вказаним зустрічним позовом позивачем ОСОБА_2 був сплачений судовий збір в розмірі 3654 гривні, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. ( а.с. 19 ).

Розподіляючи судові витрати між сторонами, у відповідності зі ст.ст. 86, 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 на користь позивача по зустрічному позову ОСОБА_2 в повному обсязі вказані судові витрати в сумі 3654 гривні, так як стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати по справі.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, Закону України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку » від 14.05.2015 року, ст.ст. 316, 319, 328, 376, 383, 526, 527, 530, 545, 1046,1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 208, 209, 212 215, 218, 224-226 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « Про визнання права власності на 1\2 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою : м. Харків, вулиця 23-го Серпня 31\62 », - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 « Про визнання права власності на реконструйоване нежиле приміщення », третя особа Харківська міська рада, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення першого поверху в літ. «А-5», загальною площею 61,7 кв.м, а саме : № 62-1 (підсобне) загальною площею 2,4 кв.м.; № 62-2 (основне) загальною площею 39,4 кв.м.; № 62-3 (підсобне) загальною площею 4,0 кв.м.; № 62-4 (основне) загальною площею 3,3 кв.м.; № 62-5 (основне) загальною площею 8,4 кв.м.; № 62-6 (підсобне) загальною площею 4,2 кв.м., що розташовані за адресою : м. Харків, вулиця Двадцять Третього Серпня, будинок № 31.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3654 гривні.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте Дзержинським районним судом м. Харкова.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Дзержинського районного суду м. Харкова протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення надруковане в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

Суддя: І.В.Семіряд