Рішення № 51748115, 29.09.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Ковалевича С.П., Шеремет А.М.,

секретаря судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2015 року позовну заяву задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 4844 грн. 53 коп..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати по справі в сумі 66 грн. 20 коп..

В поданій на рішення апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» вказує на його незаконність, оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Вважають, що судом необґрунтовано відмовлено в стягненні суми пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором в розмірі 12982, 23 грн..

Просять рішення суду першої інстанції в частині відмови стягнення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк».

Межами апеляційного розгляду є оскарження рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором в розмірі 12982, 23 грн..

__________________

Провадження № 22ц-787/2012/2015 Головуючий у суді 1 інстанції: Загородько Н.А.

Доповідач : Демянчук С.В.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 4844 грн. 53 коп. рішення суду першої інстанції не оскаржене, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом першої інстанції, що згідно договору № ROCWRK20520116 від 19 вересня 2006 року банк надав відповідачу кредит у сумі 4050 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № ROCWRK 20520116 від 19 вересня 2006 року, заборгованість за кредитом на загальну суму становить 17826,76 грн., яка складається з наступного: заборгованість комісії за користуванням кредитом 550,88 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 4293,65 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором - 12982, 23 грн..

Статтею 616 ЦК України передбачено, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

З наданого банком розрахунку заборгованості по пені вбачається, що заборгованість по пені нараховувалась банком у розмірі 12982,23 грн..

У відповідності до положень ст. 10 ЦПК України колегія суддів погоджується, що банк своїми діями сприяв збільшенню розміру пені, а тому наявні підстави для зменшення її розміру /ст. 616 ЦК України/.

Із врахуванням цих обставин у справі - розміру збитків та дій позивача, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені із суми 12982,23 грн. - до 2000 грн., відповідно до загальних засад цивільного законодавства, а саме передбачених п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому, колегія суддів враховує, що відповідачем заборгованість по тілу кредиту сплачено в березні 2012 року, заборгованість за відсотками та іншими платежами відповідачем припинено сплату з січня 2013 року. З того часу банк не пред'являв претензій щодо суми заборгованості відповідача перед банком, що свідчить і про вину кредитора в порушенні зобов'язання, оскільки кредитор не вживав заходів щодо зменшення розміру збитків. Банк з даним позовом до суду звернувся лише 20 березня 2014 року.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що судом невірно застосовано ст. 551 ЦК України, відновідно до положень якої можливе за заявою сторони лише зменшення розміру пені, а не підстави для відмови в такій вимозі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови в стягненні пені скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача з тих підстав, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, ст. 616 ЦК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором кредиту - скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором кредиту задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" пеню в сумі 2000 /дві тисячі/ грн. 00 коп. за кредитним договором № ROCWRK20520116 від 19 вересня 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 248 грн.60 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : С.П. Ковалевич

А.М. Шеремет