Ухвала суду № 51745047, 23.09.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

Справа № 817/1784/15

23 вересня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сало А.Б., за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача 1: представник ОСОБА_2

відповідач 2: представник не прибув

третя особа на стороні відповідача: представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доРівненської обласної ради Голови Рівненської обласної ради - ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання рішення протиправним та нечинним,,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненської обласної ради, голови Рівненської обласної ради ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання дій та бездіяльності Рівненської обласної ради, голови Рівненської обласної ради протиправними та скасування рішення Рівненської обласної ради.

З змісту заявленого позову вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність Рівненської обласної ради та голови Рівненської обласної ради, що виявились в порушенні процедури голосування на тридцять другій сесії Рівненської обласної ради шостого скликання 12.06.2015 "Про контракт з директором КП "Рівненське ОБТІ", яким вирішено укласти контракт із ОСОБА_5. та просить суд скасувати рішення Рівненської обласної ради, що прийняте за результатами голосування на тридцять другій сесії Рівненської обласної ради шостого скликання 12.06.2015, "Про контракт з директором КП "Рівненське ОБТІ", яким вирішено укласти контракт із ОСОБА_5.

Обґрунтовуючи підсудність вказаної справи Рівненському окружному адміністративному суду, позивач виходив із того, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією із сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків передбачених цим Кодексом та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.

Так як відповідачем у справі за цим позовом є Рівненська обласна рада, то і справа на переконання позивача, має розглядатись Рівненським окружним адміністративним судом.

Проте, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 позивачу було відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою, так як на переконання суду, правовідносини, з приводу яких пред'явлено вказаний позов не пов'язані із проходженням публічної служби чи формування суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного оскарження ухвали від 30.06.2015, рішення суду першої інстанції скасовано. Справу направлено для продовження розгляду.

В ході судового розгляду справи позивач заявлені позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив. На обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що голосування на сесії Рівненської обласної ради проходило виключно у відповідності до Регламенту Рівненської обласної ради. Що ж стосується обставин "не голосування" деяких із присутніх на засіданні депутатів, на переконання представника позивача це є їхнє право, а не обов'язок, висловити свою думку щодо поставленого на голосування питання.

Відповідач 2 в судове засідання не прибув, участь уповноваженого представника не забезпечив. Проте надав суду відповідні письмові заперечення. в яких вказав на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення .

Представник третьої особи на стороні відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечила. На обґрунтування своїх заперечень вказала на те, що вирішуючи питання обрання голови КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненська обласна рада проводила відповідне голосування, в першу чергу не як орган місцевого самоврядування, а як орган в оперативному управлінні якого перебуває вказане підприємство, власник.

Процедура голосування чітко визначена в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламентом Рівненської обласної ради. Кандидатури, які були винесені на голосування по своїй суті є "альтернативними пропозиціями", що стосуються одного і того ж питання - "Про контракт з директором КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"". Таким чином, дії відповідачів в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства. А оскаржуване позивачем рішення є не публічно- правовим, а таким що виникає з цивільно-правових відносин, а саме укладення контракту, що є формую трудового договору.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача і третьої особи, дослідивши всі докази наявні у матеріалах справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить: визнати протиправними дії та бездіяльність Рівненської обласної ради та голови Рівненської обласної ради, що виявились в порушенні процедури голосування на тридцять другій сесії Рівненської обласної ради шостого скликання 12.06.2015 "Про контракт з директором КП "Рівненське ОБТІ", яким вирішено укласти контракт із ОСОБА_5; та просить суд скасувати вказане рішення Рівненської обласної ради, "Про контракт з директором КП "Рівненське ОБТІ", яким вирішено укласти контракт із ОСОБА_5

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини другої вказаної статті КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, відповідно до ч.3 вказаної вище статті КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Таким чином, вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась із позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Та наявність повноважень та правомірності дії відповідача в межах визначених ч.3 ст.2 КАС України.

Встановивши наявність у особи яка звернулась з позовом до суду, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання вказаного права (інтересу) і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Разом з тим, зміст субєктивного матеріального права, або охоронюваного законом інтересу визначається не предметом позову, а його підставою.

Під підставою позову, слід розуміти фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога (вимоги) позивача. Зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права та які зумовлюють виникнення, зміну та припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти на підставі яких можна зробити висновок про наявність або відсутність зазначених юридичних фактів.

В свою чергу, предметом позову визначається спосіб захисту порушеного субєктивного права (інтересу).

З аналізу ж спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що підставою звернення позивача до суду із вказаним позовом стало те, що згідно його суб'єктивного уявлення, відповідачами було допущено порушення вимог норм чинного законодавства, що спричинило порушення його права бути обраним (з подальшим укладення контракту) на посаду директора КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації".

Таким чином, на переконання суду саме укладення (чи не укладення) з позивачем контракту, як з директором КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" є тим юридичним фактом, з настанням якого могли виникнути чи бути змінені певні правовідносини за захистом яких пред'явлений вказаний позов.

Спосіб захисту порушеного суб'єктивного права, обраний позивачем, жодним чином не змінює і не може змінити підставу звернення до суду із таким позовом. А тому, саме підстава, а не предмет позову, визначають сферу відносин, в якій виник спір.

Водночас, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України, публічна служба діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Формулювання «спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби» охоплює весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори щодо прийняття, проходження та звільнення: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує рішення, дії Рівненської обласної ради щодо укладення контракту з директором КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради, де позивач був претендентом на дану посаду.

КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради - комунальне підприємство, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, управління яким здійснює Рівненська обласна рада або уповноважений нею орган. Комунальне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Суд звертає увагу сторін на те, що робота керівника комунального підприємства за контрактом, не зважаючи на спеціальну процедуру призначення та звільнення, не є проходженням публічної служби в розумінні КАС України, оскільки, відповідно до частини 3 статті 21 Кодексу законів про працю України, контракт є лише особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обовязки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, можуть встановлюватися угодою сторін.

Оскільки, робота керівника комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради не є публічною службою, то у даній справі відсутній спір з приводу прийняття на публічну службу. Зазначений спір є виключно трудовим спором.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порушення порядку чи процедури прийняття рішення може бути підставою для його скасування.

Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>».

З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З огляду на наведене, саме в рамках трудового спору, суд в праві перевірити відповідність дій органу місцевого самоврядування вимогам законодавства, що визначає спеціальну процедуру призначення та звільнення таких посад.

При цьому, наявність у спірних правовідносинах сторони суб'єкта владних повноважень Рівненської обласної ради чи її голови, та видання відповідного акта органом місцевого самоврядування за результатом цієї процедури не змінює юридичної природи цих правовідносин.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.06.2015 у справі №К/9991/41849/12.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що даний спір не є публічно-правовим, справа не відноситься до адміністративної юрисдикції, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного зясування всіх обставин у справі і обовязок субєкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, Рівненський окружний адміністративний суд в даній категорії спору, що не віднесений до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, даний спір повинен розглядатись судом в порядку цивільного судочинства як справа щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин.

Згідно частини 3 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Рівненської обласної ради, голови Рівненської обласної ради - ОСОБА_4, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання рішення протиправним та нечинним - закрити.

Розяснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Сало А.Б.