ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/1988/15
14 вересня 2015 року 12год. 55хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання " ОСС до Державної податкової інспекції у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:
Кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (далі - КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС) звернулось до Рівненського окруцжного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07.05.2015, яким позивачу визначено сплатити штраф в сумі 15081,35 грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб".
В обґрунтування позову позивач покликається на порушення порядку проведення документальної перевірки та оформлення її результатів та вказує на безпідставне застосування штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав. Пояснила суду, що перевірка була проведена контролюючим органом без повідомлення платника податків; позивач не мав можливості подати перевіряючим відповідні пояснення та їх документальне підтвердження. Під-час перевірки були досліджені, не лише дані податкової звітності, що свідчить про те, що перевірка була не камеральною.
Зазначив, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплачував до бюджету орендну плату з юридичних осіб, в той час як розрахунок до акта перевірки є необгрунтованим, суперечить даним картки особового рахунку позивача. З наведених підстав просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав письмове заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що проведеною перевіркою було встановлено затримку сплати КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС узгодженої суми грошового зобов'язання згідно з податковою декларацією з плати за землю від 20.02.2014 № НОМЕР_2. На основі даної перевірки було складено акт№104 від 17.04.2015 та винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення.
Враховуючи що затримка сплати грошового зобов'язання у сумі 5 303,29 склала більше 30 днів то КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання ОСС" зобов'язане стплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, всього на загальну суму 15 081,35грн.
За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001201504. останнє рішенням ДФС України від 03.07.2015 - залишено без змін.
З наведених підстав, представник відповідача, застосування штрафних санкцій до позивача, вважає правомірним. В задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Суд встановив, що 17.04. 2015 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт "Про своєчасність сплати узгодженої суми грошового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності" №104. Перевіркою встановлено, що КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС в порушення п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України затримало сплату узгодженої суми грошового зобов'язання, нарахованого згідно податкової декларації з плати за землю за 2014 рік № НОМЕР_2 від 20.02.2014, а саме:
на 181 день по строку сплати 30.08.2014, фактично погашено 27.02.2015 на суму 17819,16грн.;
на 181 день по строку сплати 30.09.2014, фактично погашено 30.03.2015 на суму 5303,29грн.;
на 151 день по строку сплати 30.10.2014, фактично погашено 30.03.2015 на суму 50267,23грн.
на 120 днів по строку сплати 30.11.2014, фактично погашено 30.03.2015 на суму 2017,03грн.;
На підставі матеріалів перевірки, державною податковою інспекцією у м.Рівному прийнято податкове повідомленнян-рішення форми "Ш" від 07.05.2015 №0001201504 про визначення штрафних (фінансових) санкцій (за ставкою 20%) за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб на суму 15081,35грн.
З розрахунку штрафної санкції до акта перевірки №104 від 17.04.2015 встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючий орган застосував до платника податків штрафні санкції:
1) в сумі 1060,65грн. - за порушення строку сплати грошового зобов'язання в сумі 5303,29грн. по простроченю на 181 день, за період з 30.10.2014 по 30.03.2015;
2) в сумі 3563,83грн. - за порушення строку сплати грошового зобов'язання в сумі 17819,16грн. по простроченню на 181 день, за період з 30.08.2014 по 27.02.2015
3) в сумі 10053,45грн. - за порушення строку сплати грошового зобов'язання в сумі 50267,23грн. по простроченню на 151 день, за період з 30.10.2014 по 30.03.2015
4) в сумі 403,45грн. - за порушення строку сплати грошового зобов'язання в сумі 2017,03грн. по простроченню на 120 днів, за період з 30.11.2014 по 30.03.2015
Позивач використав процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, за наслідками якої скарги платника податків залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.
Перевіряючи дотримання відповідачем процедури проведення перевірки позивача, за наслідками якої прийнято спірне рішення, суд враховує, що відповідно до ст.62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено види перевірок, які мають право проводити органи державної податкової служби, а саме: камеральні, документальні, фактичні.
Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
З дослідженого судом акта № 104 від 17.04.2015 встановлено, що податковим органом проведена перевірка позивача на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, при цьому відображено відомості щодо граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а також відомості щодо дати та сум фактичної сплати зобов'язання. З наведеного слідує, що податковим органом досліджувались не виключно дані, зазначені в податковій декларації платника податків, а також інші відомості, відтак проведена перевірка не є камеральною відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а є документальною перевіркою.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальні перевірки можуть бути плановими або позаплановими, а також виїзними або невиїзними.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено в статті 79 Податкового кодексу України.
Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України).
У відповідності до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Представник відповідача в судовому засіданні вказав про відсутність відомостей щодо прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про проведення перевірки, оформленого наказом, та його надіслання позивачу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що податковий орган порушив установлену законом процедуру проведення документальної перевірки позивача, діяв поза межами правового поля. Відтак відображені в акті перевірки від №104 від 17.04.2015 відомості не можуть бути взяті до уваги судом відповідно до ч.3 ст.70 КАС України, оскільки такі відомості одержані контролюючим органом з порушенням закону.
В свою чергу, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, однією із підстав визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, є недотримання способу його прийняття, визначеного Конституцією чи законами України.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що як встановлено судом під час розгляду справи №817/164/15, рішення у якій, згідно ухвали апеляційного суду від 04.08.2015 набрало законної сили, - відомості щодо нарахування та сплати позивачем грошових зобов'язань в обліковій картці платника податку, є перекрученими та недостовірними, не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань, за відсутності факту проведення перевірки, в визначеному законом порядку, не може бути визнано обґрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 07.05.2015 №0001201504 не відповідає критеріям правомірності, установленим в статті 2 КАС України, прийняте з порушенням встановленої законом процедури, необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, а відтак порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.
Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ст.94 КАС України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 07.05.2015 №0001201504.
Присудити на користь позивача КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання " ОСС із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20грн .
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.
Судове рішення № 51744960, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 14.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/1988/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: