Постанова № 51740398, 22.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року 810/4321/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода"

про

стягнення коштів з банківських рахунків платника,

в с т а н о в и в:

Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 1964172,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств. Дана заборгованість підтверджується декларацією, уточнюючими розрахунками, податковими повідомленнями-рішеннями, згідно з якими до відповідача застосовані штрафні санкції, а також нарахованою пенею.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

17 вересня 2015 року до суду надійшли заперечення на позов, в яких відповідач зазначив, що підприємство не має достатньої кількості обігових коштів на своїх банківських рахунках, оскільки споживачі недоплачують підприємству кошти за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Крім того, відповідач зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" відповідач уклав Договори про організацію взаєморозрахунків від 26.08.2015 №22/375 та від 31.08.2015 №27/375, якими передбачено перерахування відповідачу у встановленому законом порядку коштів в сумі 1347812,00 грн. та в сумі 397008,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення. Пунктом 8 вказаних договорів передбачено, що ТОВ "Білоцерківвода" перераховує до спеціального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), в тому числі дострокового погашення реструктуризованої або розстроченої (відстроченої) заборгованості, з податку на додану вартість у сумі 13478142,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 397008,00 грн. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що погашення податкового боргу, який є предметом позову, в сумі 1964172,98 грн. за рахунок субвенції з державного бюджету передбачено чинними нормативно-правовими актами та здійсненими на їх виконання договорами, а тому подання вказаного позору є передвчасним та безпідставним.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ 38010130) зареєстровано як юридична особа 28.02.2012 та як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів перебуває на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Судом встановлено, що відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість та уточнюючи розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в яких самостійно визначено суму, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року від 20.07.2015 №9153516593, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 847544,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок за вересень 2014 року від 31.07.2015 №9162330019, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 4720,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок за жовтень 2014 року від 31.07.2015 №9162308649, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 415,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок за листопад 2014 року від 31.07.2015 №9162343975, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 924,00 грн.

В липні 2015 року Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку ТОВ "Білоцерківвода" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 23.07.2015 №000473/10-02-15-01/38010130.

Перевіркою було встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 982731,05 грн., чим порушено п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.08.2015 №0013321530 на суму 165650,03 грн. та від 04.08.2015 №0013331530 на суму 15448,39 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 04.08.2015, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Згідно облікової картки відповідача з податку на прибуток, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання останньому нараховано пеню в загальному розмірі 397008,08 грн.

Згідно облікової картки відповідача з податку на додану вартість, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання останньому нараховано пеню в загальному розмірі 532463,48 грн.

Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 1964172,98 грн.

Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання в повному обсязі не сплачено.

Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем була виставлена відповідачу податкова вимога від 01.09.2014 №687-25 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями в розмірі 2981802,70 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 01.09.2014, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної податкової вимоги.

Проте, дана податкова вимога залишилась без задоволення.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов’язання органом податкової служби граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов’язання, а також грошові зобов’язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 1964172,98 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків ТОВ "Білоцерківвода" у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 1964172,98 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що погашення податкового боргу в сумі 1964172,98 грн. передбачено чинними нормативно-правовими актами та буде здійснено за рахунок субвенції з державного бюджету, оскільки порядок відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах на відповідні послуги жодним чином не впливають на обов’язок відповідача сплачувати у встановленому законом порядку і розмірах податки і збори. Крім того, в даному випадку предмет адміністративного спору стосується не відповідальності відповідача за невиконання покладених на нього обов’язків, а стягнення з нього податкового боргу, який в силу закону є узгодженим.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 1964172,98 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ 38010130) на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 1964172 (один мільйон дев’ятсот шістдесят чотири тисячі сто сімдесят дві) грн. 98 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.