Постанова № 51740359, 21.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року 810/4439/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс"доВишгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.04.2014 №0002250, №0002270, №0002320 та №0002340.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом неправомірно застосовані до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобовязань, оскільки між підприємством та податковим органом укладено договір про розстрочення податкового боргу, згідно з яким перенесено строки сплати податкового боргу. При цьому зазначив, що п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, визначено, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобовязання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладення (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (податкового боргу). Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач будь-яких пояснень з приводу заявленого позову суду не надав.

У судове засідання, призначене на 21.09.2015, зявився представник позивача та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" зареєстроване як юридична особа 05.09.1996 та як платник податків перебуває на податковому обліку в Вишгородській ОДПІ (Іванківське відділення).

Судом встановлено, що 28.03.2014 Головним управлінням Міндоходів у Київській області прийнято рішення №3, згідно з яким ДП "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" на підставі ст. 19-1, ст. 100 Податкового кодексу України надано розстрочення сплати податкового боргу під проценти по збору за використання лісових ресурсів в сумі основного платежу в розмірі 696130,88 грн., штрафних санкцій в розмірі 93024,12 грн. та пені в розмірі 32297,47 грн. строком з 21.04.2014 по 31.12.2014.

На виконання зазначеного рішення між Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (Іванківське відділення) та ДП "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" укладено Договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) від 21.03.2014 №1, згідно умов якого позивачу надано розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 821452,47 грн. під проценти строком з 21.04.2014 по 31.12.2014.

В квітні 2014 року посадовими особами Іванківського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведені камеральні перевірки податкових розрахунків збору за спеціальне використання лісових ресурсів ДП "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс".

За результатами проведених перевірок відповідачем складено Акти від 22.04.2014 №274/15-025/24219849, від 22.04.2014 №275/15-02/24219849, від 22.04.2014 №278/15-02/24219849 та від 22.04.2014 №279/15-02/24219849, згідно висновків яких встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання по збору за спеціальне використання лісових ресурсів протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Актів перевірок відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 22.04.2014 №0002250, згідно з яким за затримку на 540, 474, 471, 470, 103, 311, 280 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 50143,25 грн. зобовязано позивача сплатити штраф у розмірі 10088,65 грн.;

- від 22.04.2014 №0002270, згідно з яким за затримку на 632, 610, 543, 541, 472, 472 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 28693,20 грн. зобовязано позивача сплатити штраф у розмірі 5738,64 грн.;

- від 22.04.2014 №0002320, згідно з яким за затримку на 701, 610 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 6929,20 грн. зобовязано позивача сплатити штраф у розмірі 1385,84 грн.;

- від 22.04.2014 №0002340, згідно з яким за затримку на 792, 792, 792, 792, 792, 723, 719, 613 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 73451,60 грн. зобовязано позивача сплатити штраф у розмірі 14690,32 грн.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, а також діям відповідача щодо нарахування позивачу штрафу, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених вказаним Кодексом.

Відповідно до ст. 126 вказаного Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених вказаним Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначене положення Податкового кодексу України встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених вказаним Кодексом.

При цьому, Податковий кодекс України передбачає випадки, коли відлік строків сплати здійснюється в особливому порядку.

Так, відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Статтею 32 Податкового кодексу України встановлено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочки та розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

При цьому, наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10 жовтня 2013 року затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (далі - Порядок №574), який розроблений відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1.9 Порядку №574 строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

При цьому, п. 3.9 Порядку №574 встановлено, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Отже, з наведеного слідує, що з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення податкового боргу і до закінчення строку дії договору про розстрочення податкового боргу контролюючий орган втрачає право на нарахування штрафу.

Як було встановлено судом, рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 28.03.2014 №3 та Договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) від 21.03.2014 №1 позивачу розстрочена сплата грошового зобов'язання по збору за використання лісових ресурсів в сумі основного платежу в розмірі на загальну суму 821452,47 грн., а саме визначено граничний термін сплати останнього платежу узгодженого податкового зобов'язання - 31.12.2014.

Отже, з наведеного слідує, що протягом строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань від 21.03.2014 №1, а саме з 21.04.2014 по 31.12.2014, на розстрочені грошові зобов'язання позивача пеня та штрафи не повинні були нараховуватися.

Однак, як встановлено судом, податковим органом нараховано позивачу штрафні санкції на розстрочену суму грошового зобов'язання (податкового боргу) в період дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), що суперечить приписам вищевказаних норм податкового законодавства.

Крім того, з розрахунків штрафних санкцій вбачається, що нарахування проводилось відповідачем за весь період до повного погашення позивачем боргу без врахування факту укладання позивачем договору про розстрочення податкового боргу.

Такі дії відповідача суперечать вимогам п. 3.9 Порядку № 574, яким прямо передбачено звільнення платника податків від тягара сплати штрафів та пені за невчасну сплату грошового зобов'язання з дня підписання договору про розстрочення (відстрочення) боргу.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно застосовував до позивача штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по збору за використання лісових ресурсів, на яке поширюється розстрочка.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вишгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (Іванківське відділення) від 22.04.2014 №0002250, №0002270, №0002320 та №0002340.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.