Постанова № 51740332, 11.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2015 року 810/3464/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Стадне» до правління водних ресурсів у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Обслуговуючий кооператив «Стадне» (далі позивач) з адміністративним позовом до Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій.

В судове засідання сторони не з'явились, будучи повідомленими про час та місце судового засідання у передбаченому законом порядку. Позивач в прохальній частині позову заявив клопотання про розгляду справи без його участі. За таких умов та на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до відповідача із запитом щодо надання роз?яснення №015-05/15 від 22.05.15 (далі ОСОБА_1).

В матеріалах справи, є надана позивачем копія зазначеного вище запиту. ОСОБА_1 слідує, що позивач просив відповідача роз'яснити наступні питання:

- яким чином відповідач встановив, що водний об'єкт «Голубе озеро» не наділений статусом одного з перерахованих у ч.2 ст.88 Водного кодексу України?

- з яких причин на запити позивача відповідачем не надається конкретна відповідь щодо наявності або відсутності статусу водних об'єктів, визначеному ч.2 ст.88 Водного кодексу України, у водойм, які виявлено при обстеженні земельної ділянки позивача?

- з яким нормативно-правовим актом фахівці відповідача (як державні службовці) наділені повноваженнями брати участь у обстеженні земельних ділянок, які перебувають в оренді третіх осіб.

Позивач стверджує, що відповідь на зазначений запит з моменту звернення до відповідача із ОСОБА_1 і до моменту звернення до суду з даним позовом відповіді на запит відповідач позивачу не надав взагалі.

Відповідач по справі проти позову не заперечив. Однак подав письмові пояснення з яких слідує, що відповідач ставить під сумнів позовні вимоги позивача, оскільки вважає, що ОСОБА_1 позивача не відповідав вимогам до форми запиту про доступ до публічної інформації, які містяться в Законі України «Про доступ до публічної інформації», а саме не надано про особу запитувача.

Таке твердження відповідача спростовується наявною у суду копією ОСОБА_1, в якому зазначено відомості (назву, поштову адресу та телефон) щодо особи запитувача (позивача у даній справі).

Також відповідач вказав, попередні запити позивача про доступ до публічної інформації містили образливу форму, що є порушенням статей 8 та 26 Закону України «Про звернення громадян», однак які містили ті ж питання, що і в ОСОБА_1, і на які відповідачем було вже раніше надано письмову відповідь.

Разом з тим, відповідачем ні в якій мірі не було спростовано твердження позивача про те, що відповідачем не було надано відповідь у передбаченому законодавством порядку саме на запит позивача щодо надання роз'яснення №015-05/15 від 22.05.15.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Порядок звернення із запитом про отримання доступу до публічної інформації та порядок розгляду таких запитів щодо юридичних осіб врегульований Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI.

Зважаючи на посилання обох сторін спору на Закон України «Про звернення громадян», суд вважає за необхідне зазначити, що норми даного Закону не поширюються на відносини, які становлять предмет спору, зважаючи об'єкт регулювання, визначений преамбулою та на вимоги ст. 1 Закон України «Про звернення громадян», з яких слідує що зазначений Закон не поширюється на звернення юридичних осіб. Натомість, питання отримання публічної інформації за запитами юридичних осіб врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі Закон України №2939-VI)

Відповідно, до статей 1 - 3 Закону України №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до п.2 ст.5 Закону України №2939-VI, - доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст.10 Закону України №2939-VI, - кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст.13 Закону України №2939-VI, - Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Таким чином, відповідач розпорядником інформації для цілей Закону України №2939-VI, і відповідно у правовідносинах, які становлять предмет спору.

Ст.19 Закону України №2939-VI визначено формальні вимоги до запиту про надання інформації. Так, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. При цьому, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. ОСОБА_1 на інформацію може бути індивідуальним або колективним. ОСОБА_1 можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. ОСОБА_1 на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Застосовуючи дану норму до відносин, які становлять предмет спору, судом не встановлено порушення формальних вимог щодо запиту на отримання інформації при складенні запиту щодо надання роз'яснення №015-05/15 від 22.05.15.

Ст.20 Закону України №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Законом України №2939-VI також визначено вичерпний перелік умов, коли розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію, а також визначено обов?язкові вимоги до форми такої відмови.

Так відповідно до ч.1, 4 та 5 ст.22 Закону України №2939-VI, - розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Ст. 24 Закону України №2939-VI визначено умови притягнення до відповідальності за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Так відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем не було надано відповіді на запит позивача щодо надання роз'яснення №015-05/15 від 22.05.15.Відтак суд приходить до висновку, про задоволення позову .

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Начальника Управління водних ресурсів у місті Києві та Київській області ОСОБА_2, а саме у ненаданні у передбаченому законом строк відповіді на звернення Обслуговуючого кооперативу "Стадне" №015-05/15 від 22.05.2015.

3. Зобов'язати Начальника Управління водних ресурсів у місті Києві та Київській області ОСОБА_2 надати відповіді на запит Обслуговуючого кооперативу "Стадне" №015-05/15 від 22.05.2015.

4. Повернути Обслуговуючому кооперативу "Стадне"(код ЄДРПОУ 34442281) з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 73(сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.