Постанова № 51740159, 07.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року Справа № 808/4145/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій областідо ОСОБА_1, третя особа: Голова комісії з припинення Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_2 про стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа: Голова комісії з припинення Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_2 про стягнення витрат у розмірі 8348,84 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що позивач в порушення укладеного договору № 191 від 01.09.2009 про підготовку фахівців у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, за державним замовленням та його працевлаштуванням, після закінчення інституту не пропрацював за місцем розподілу 3 роки, у звязку з чим, відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про міліцію» має відшкодувати МВС України витрати, повязані з його утриманням у вищому навчальному закладі. Просив стягнути витрати, повязані з утриманням у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ у розмірі 8348,84 грн.

На виконання вимог ч. 3 ст. 107 КАС України судом був здійснений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

З одержаної судом 17.08.2015 відповіді вбачається, що відповідач має зареєстроване місце проживання за адресою зазначеною у позові.

07.09.2015 представник позивача в судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу зазначену в довідці адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Запорізькій області, проте повернулось до суду без вручення адресату з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Третя особа - Голова комісії з припинення Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_2 надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів, у порядку письмового провадження.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.09.2009 між відповідачем та Запорізьким юридичним інститутом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та позивачем - замовником, було укладено договір про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ № 191 (далі - Договір), предметом якого була підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом (спеціальністю) «Правознавство».

Відповідно до розділу 2 Договору, Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ зобовязався, серед іншого: забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України; щороку інформувати відповідача про розмір фактичних витрат, повязаних з її утриманням; після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видати відповідачу документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з регіонального розподілу випускників, нагрудний знак та грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами; після відрахування або закінчення навчання затвердити розрахунок фактичних витрат на її підготовку за весь термін навчання.

Позивач зобовязався, серед іншого, призначити випускника, який прибув за направленням на посаду, визначену державною комісією з персонального розвитку фахівців, чи на іншу посаду, інформувати Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ протягом 3х років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.

Відповідач, згідно розділу 2 Договору, зобовязався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений в направленні на роботу, приступити до виконання службових обовязків за посадою, на яку призначено позивачем, і відпрацювати не менше 3х років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ або закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими договором, відшкодувати фактичні витрати повязані з утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.

Після закінчення навчання відповідач, відповідно до умов Договору, наказом позивача від 01.06.2013 №255 о/с з 26.06.2012 був призначений на посаду слідчого СВ Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Наказом позивача від 29.01.2015 №29 о/с, відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ, за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

З метою стягнення з відповідача фактичних витрат, повязаних з утриманням у навчальному закладі, у звязку з тим, що відповідач не пропрацював за місцем розподілу 3 роки, чим порушив умови Договору та норми чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 (далі Порядок №313) визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, повязаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Відповідно до п. 2 Порядку №313 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:

- грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;

- перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;

- оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

За приписами п. 3, 4, 6, 7 Порядку №313 витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.

Витрати відшкодовуються:

1) у повному розмірі:

- особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання;

- особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк;

2) з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У разі поновлення на навчанні особи, що була відрахована з навчального закладу, стягнення суми витрат припиняється.

Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Розділом 3 Договору визначено перелік підстав відшкодування витрат на підготовку, а саме: дострокове розірвання договору у звязку з небажанням продовжувати навчання або порушення дисципліни; відмова від подальшого продовження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших 3х років після закінчення навчання; відрахування особи з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за таких підстав, передбачених Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (зі змінами та доповненнями): через службову невідповідність (втому числі академічну неуспішність), за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконання службових обов'язків, через сімейні обставини або з інших причин, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, у разі скоєння злочину, після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації).

Судом встановлено, що відповідач після закінчення навчання, на виконання умов Договору, з 03.06.2013 був працевлаштований до слідчого відділення Токмацького міського відділу та Наказом позивача від 29.01.2015 № 29 о/с звільнений із займаної посади за порушення дисципліни.

Отже, відповідач пропрацював в органах внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу 1 рік 7 місяців 27 днів, чим порушив умови розділу 2 Договору, відповідно до якого зобовязався після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше 3-х років.

Однією із підстав відшкодування витрат на підготовку, визначеною Розділом 3 Договору є звільнення з органі внутрішніх справ протягом 3-х років після закінчення навчання.

Таким чином, відповідач, відповідно до умов Договору, а також ст. 18 Закону України «Про міліцію» та у порядку визначеному Порядком №313, має відшкодувати фактичні витрати повязані з його утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до розділу 4 Договору відшкодування фактичних витрат на підготовку здійснюється в розмірі фактичних витрат, повязаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості споживчих енергоносіїв.

У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету.

У разі відмови добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Згідно Довідки розрахунку витрат, повязаних з утриманням відповідача у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за 2010 2011 роки, виданої комісією з припинення юридичної особи Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, сума витрат, що має бути відшкодована відповідачем за утриманням у навчальному закладі, складає 8348,84 грн.

За приписами розділу 5 Договору підставами дострокового розірвання договору без відшкодування фактичних витрат на підготовку є: відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ за станом здоровя на підставі висновку військово-лікарської комісії; у разі невиконання позивачем або Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ зобовязань за цим Договором.

Суд зазначає, що доказів, які б свідчили про наявність підстав для дострокового розірвання договору без відшкодування фактичних витрат на підготовку до суду надано не було, а тому суд доходить висновку про відсутність зазначених розділом 5 Договору підстав та про необхідність стягнення з відповідача суми фактичних витрат, повязаних з його утриманням у навчальному закладі у розмірі 8348,84 грн., що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати, повязані з його утриманням у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету у розмірі 8348,84 грн. (вісім тисяч триста сорок вісім гривень 84 копійки) на користь Державного бюджету України, на Р/Р № 31118090700014, одержувач Токмацьке УК/Токмак/21080500, код ЄДРПОУ 37942194, банк одержувача ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код класифікації доходів бюджету 21080500 «Інші надходження».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 08592187) судовий збір у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник