Постанова № 51739862, 23.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р. Справа № 805/2764/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними та скасування рішення від 09.06.2015 №003341702, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 31099,12 грн., у тому числі, штраф у сумі 30639,53 грн. та пені в сумі 459,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що несвоєчасна сплата єдиного внеску допущена у звязку з проведенням антитерористичної операції на території, яку обслуговує філія позивача Красноармійський автодор.

Вказує на те, що, згідно ст.9 Закону України №1669 від 02.09.2014 р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» платники єдиного внеску, визначені ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених ч. 2 ст.6 Закону України «Про збір та облік та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Зазначає, що єдиною підставою для підтвердження обставин непереробної сили в розумінні Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції є відповідний сертифікат Торгово промислової палати України, який отриманий філією.

Крім зазначеного, вказує на те, що дорожні роботи, які виконує ДП «Донецький облавтодор» згідно з договором підряду сплачуються Державним бюджетом України і як правило, несвоєчасно.

Враховуючи викладене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не зявився. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, також надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що нормами Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на позивача покладений обовязок щодо сплати єдиного внеску.

Наполягає на тому, що, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів від 30.10.2014 року № 1053-р, згідно якої затверджений перелік населених пунктів, на яких здійснюється АТО, а постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 у справі №826/18327/14 розпорядження КМУ №1079-р від 05.11.2014 було визнано нечинним. Але ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 відкрито провадження у справі №К/800/19383/15 та виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 зупинено до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді України, тому перелік населених пунктів, на території яких проводиться АТО не визначено, підстав для звільнення платника податків від виконання обовязку по сплати ЄСВ відповідно до Закону №1669 не має.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 2 вересня 2014 року № 1669-VII.

Відповідно до пункту 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до ст. 10 вказаного Закону протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем був отриманий сертифікат (висновки) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 02 вересня 2014 року за 970 (а.с. 21), відповідно до якого Торгово-промислової палати України засвідчує настання обставин непереборної сили з 19 травня 2014 року для позивача при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції було прийнято Розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р, до зазначених населених пунктів належить м. Красноармійськ Донецької області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, позивач зареєстрований в місці, яке згідно з розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р, відноситься до затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р. зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року по справі № 826/18330/14, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р було визнано нечинним. Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року.

Вказана ухвала суду набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто з 15 квітня 2015 року.

Наслідки набрання законної сили судовим рішенням передбачені ст. 255 КАС України.

Так відповідно до вказаної норми постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи місцезнаходження позивача, а також факт отримання позивачем сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, в якому засвідчується настання для Філії «Красноармійський автодор» дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» обставин непереборної сили з 19 травня 2014 року, суд приходить до висновку, що відповідно до пункту 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відповідальність, штрафні та фінансових санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 21.02.2015 року до 23.02.2015 року не мали застосовуватись податковим органом відносно Філії «Красноармійський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

На підставі викладеного, системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги щодо скасування рішення відповідача обґрунтованими.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними щодо прийняття рішення від 09.06.2015 року №003341702 суд зазначає наступне.

Відповідно до положень cтатті 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Таким чином прийняття рішення про застосування санкцій щодо платників єдиного внеску входить до переліку прав податковго органу.

Приймаючи спірне рішення відповідач не виходив за межі своєї компетенції. Дії щодо прийняття вказаного рішення не порушують права чи інтереси позивача. В даному випадку на права підприємства впливає саме рішення субєкту владних повноважень, правомірність якого була оцінена судом.

На підставі викладенного суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання дій податковго органу протиправними задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що для достатнього та належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне скасувати рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дії та скасування рішення від 09.06.2015 року №003341702 на суму 31099,12 грн.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути з на користь позивача з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндходів у Донецькій області визнання дій неправомірними та скасування рішення від 09.06.2015 року № 003341702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 31099,12 грн., у тому числі, штраф у сумі 30639,53 грн. та пені в сумі 459,59 грн. задовольнити частково.

Скасувати рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 09.06.2015 року №003341702.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України суму сплаченого судового збору у розмірі 255,78 грн.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 23 вересня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.