Постанова № 51739778, 21.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 р. Справа № 805/2745/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 година 10 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Костянтинівського державного науково - виробничого підприємства "Кварсит" про призначення перевірки,

В С Т А Н О В И В:

Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Костянтинівського державного науково - виробничого підприємства "Кварсит" про призначення перевірки.

Позивач просить суд надати дозвіл на проведення документальної невиїзної перевірки відповідача щодо правомірності режиму застосування режиму звільнення від опдаткування ПДВ для операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року.

Ухвалою суду від 03.09.2015 року замінено позивача у даній справі - Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області її правонаступником - Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області.

Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Справа розглянута за наяними у ній доказами, відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши надані позивачем докази суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.

Позивач вважає ймовірним заниження відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ за січень - березень 2015 року на суму 28 517,00 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача запит про надання пояснень та документального підтвердження від 14.05.2015 року, який повернувся на адресу позивача з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання"

У звязку з неотриманням відповіді на вказаний запит позивач вважає, що у контролюючого органу виникло право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі п. 78.1.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 78.1.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, у матеріалах даної адміністративної справи наявний лист за № 3120/10/05-14-15-01-13-3 від 14.05.2015 року про надання пояснень та їх документального підтвердження.

В якості доказу надіслання на адресу відповідача вказаного запиту, позивачем надано до суду копію поштового конверту та опису поштового вкладення.

Проте суд зазначає, що надана позивачем копія опису поштового вкладення вказує на направлення відповідачу зовсім іншого листа, а саме - 3329/10/05-14-15-2-13-10 від 22.05.2015 року

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних доказів надіслання запиту на адресу відповідача та вручення його, у звязку з чим у контролюючого органу не виникло право на проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1.1 ст. 78 ПК України.

Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII, встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що такий порядок призначення та проведення перевірок платників податків застосовується з 01 січня 2015 року - з моменту набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року та має бути дотриманим контролюючим органом.

Позивачем не надано на вимогу суду доказів на підтвердження обсягу доходу відповідача за попередній календарний рік.

Предметом спору у даній справі є надання контролюючому органу дозволу на проведення документальної невиїзної перевірки платника податків.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися з позовом до відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, виключно у випадках, які прямо передбачені законом.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Право звернення до суду органів доходів і зборів передбачено, зокрема, у ст. 20 Податкового кодексу України.

Однак, а ні ст. 20, а ні іншими нормами Податкового кодексу України та чинного законодавства України не визначено право органу доходів і зборів звертатися до адміністративного суду з позовними вимогами про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки платника податків.

Згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. Такі судові рішення приймаються в рамках кримінального провадження, а ніяк не в рамках адміністративного судочинства.

Отже, надання дозволу судом для проведення позапланової перевірки чинним законодавством не передбачено, а відтак у контролюючого органу відсутні підстави для звернення із вказаним позовом, а у суду відсутні підстави для його задоволення.

Враховуючи викладене позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про надання дозволу на проведення перевірки - відмовити повністю.

Постанова прийнята складена та підписана в нарадчій кімнаті 21 вересня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.