Постанова № 51739762, 18.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4090/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Московській О.Г.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Оплот» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Оплот» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000112302 від 08.02.2012р., яке видане ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, про стягнення грошових коштів у сумі 686043грн.75коп., з них 548835грн.00коп. за основним платежем, 137208грн.75коп. штрафна санкція.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення необґрунтоване та прийняте без достатніх підстав, а вимога про сплату нарахованого податкового зобов'язання неправомірна. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у звязку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Оплот», зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 20.04.2004р.

ПП «Оплот» з 22.06.2004р. взято на податковий облік в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, а з 01.01.2010р. позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровськ за №6758 (а.с.30).

Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Так, фахівцями податкового органу на підставі наказу від 13.12.2011р. №1272, згідно із п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Оплот» з питань формування податкового кредиту по декларації з ПДВ за серпень 2011року по взаємовідносинах з ПП «Дніпрянка Плюс» (код 36575183).

Перевірка проводилась на підставі документів, наданих відділом податкової міліції ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, а саме: договору на виконання маркетингових послуг №0106 від 01.06.2011р. укладеного між ПП «Оплот» та ПП «Дніпрянка Плюс»; актів здачі-прийняття виконаних робіт, податкових накладних, рахунків фактури; а також податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року та уточнюючих розрахунків.

В ході перевірки встановлено порушення ПП «Оплот» п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 548835грн.00коп., у тому числі за серпень 2011 року у сумі 548835грн.00коп.

А також, перевіркою встановлено, що ПП «Оплот» по взаємовідносинам з ПП «Дніпрянка Плюс» до складу податкового кредиту у серпні 2011 року віднесено суми ПДВ відповідно до факсових копій податкових накладних на загальну суму 548835грн.00коп. При цьому, підприємством не дотримано вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: підприємство не скористувалось правом додати до податкової декларації за звітний податковий період зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

За змістом акту перевірки ПП «Оплот» в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 548835грн.00коп., на момент проведення перевірки, по факсовим копіям податкових накладних. Вищезазначене порушення призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 548835грн.00коп. у тому числі за серпень 2011 року на суму 548835грн.00коп.

За результатами перевірки складно акт №2990/231/32931319 від 28.12.2011р. (а.с.6-10) «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Оплот» з питань формування податкового кредиту по декларації з ПДВ за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ПП «Дніпрянка Плюс» (код 36575183).

На підставі порушень, відображених в акті перевірки від №2990/231/32931319 від 28.12.2011р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0000112302 від 08.02.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 686440грн.75коп., в тому числі: 548835грн.00коп. за основним платежем, 137208грн.75коп. за штрафними санкціями (а.с.12).

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підприємству взагалі не відомо, чому саме проводилась вказана перевірка, що саме стало підставою для її проведення, оскільки позивач жодних документів до відділу податкової міліції ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська не надавало. Крім того, позивач звертає увагу, що податковий орган не звертався із запитами про витребування документів щодо взаємовідносин між ПП «Оплот» та ПП «Дніпрянка».

Також, позивач зазначає, що з аналізу п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, наявне те, що посилання відповідачем на вказані норми закону мають описовий характер, та не містять норм, які було порушено ПП «Оплот».

Крім того, представник позивача звертає увагу на те, що підприємство не було проінформовано у встановленому законодавством порядку про проведення вказаної перевірки.

Таким чином, на думку позивача, висновки акту перевірки №2990/231/32931319 від 28.12.2011р. є недоведеними та не обґрунтованими, і відповідно до цього акту складене спірне податкове повідомлення-рішення. Отже, необґрунтований акт перевірки став підставою для видачі протиправного податкового повідомлення-рішення №0000112302 від 08.02.2012р.

Стосовно додаткових пояснень представника відповідача, позивач зазначає, що відповідно до інформації, яка у відкритому доступі міститься на офіційному веб-сайті Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» на сторінці «On-line сервіси/Відстеження пересилання поштових відправлень», за допомогою якої можна у будь-який час дізнатися про місцезнаходження та стан поштового відправлення, що пересилаються в межах України, лист з поштовим ідентифікатором №5207100284989 було вручено 21.09.2011р., проте відповідач стверджує, що лист з датою 09.11.2011р. було надіслано лист ДПІ про надання пояснень. Аналогічні пояснення стосовно конверту про надсилання позивачу корінця повідомлення та наказу про проведення перевірки з датою 13.12.2011р., однак з таким самим штриховим кодовим поштовим ідентифікатором №5207100284989, який було зазначено у попередньому листі.

Також, на думку позивача, викликає сумнів, те що вищезазначені листи повернулися до ДПІ 21.11.2011р. (на 13-й день після відправки) та 22.12.2011р. (на десятий день після відправки), оскільки згідно п.116 Правил надання послуг поштового звязку затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 «у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються обєктом поштового звязку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження».

Так, позивач посилається, що ст.42 Податкового кодексу України встановлює лише загальний порядок листування з платником податків, але не встановлює порядок проведення документальних позапланових перевірок. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, та вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, що полягає у наступному.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. ПП «Оплот» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1720085грн.00коп.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. встановлено його завищення у сумі 548835грн.00коп.

Так, відповідач стверджує, що на виконання умов договору №0106 від 01.06.2011р. укладеного між ПП «Оплот» та ПП «Дніпрянка Плюс» позивач придбав маркетингові послуги в червні 2011 року на загальну суму 3293010грн.00коп., у тому числі ПДВ 548835грн.00коп. Відповідно ПП «Оплот» в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року віднесено податкові накладні, які виписані в червні 2011 року у звязку з придбанням маркетингових послуг.

Тобто, аналізуючи норми Податкового кодексу України, відповідач вважає, що висновки за результатами акту перевірки №2990/231/32931319 від 28.12.2011р. є цілком обґрунтованими, порушення викладені чітко з вірним посиланням на норми законодавства.

Крім того, відповідач зазначає, що 09.11.2011р. ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська було направлено на адресу керівника ПП «Оплот» лист про надання пояснень та їх документального підтвердження, а саме, конверт від 21.11.2011р. повернувся до ДПІ.

Також, відповідач звертає увагу, що 13.12.2011р. податковою було направлено на адресу керівника ПП «Оплот» корінець повідомлення №31802 від 13.12.2011р. та наказ про проведення документальної невиїзної перевірки від 13.12.2011р. №1272, проте конверт 22.12.2011р. повернувся до ДПІ з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Отже, відповідач посилається, що згідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, лист про надання пояснень та їх документального підтвердження, наказ про проведення документальної перевірки і корінець повідомлення були направлені позивачу листом з повідомленням про вручення. Отже, на думку відповідача, відповідно до норм податкового кодексу зазначені документи вважаються належним чином отримані платником податків. Представник відповідача у судовому засідання просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно п.1.ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4. ст.78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Таким чином передача запиту на отримання інформації до підрозділу податкової міліції не є законним способом отримання податкової інформації від платника.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового; валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Наведене вказує на те, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача з дотриманням порядку отримання податкової інформації, встановленого ст.73 Податкового кодексу України. У разі відмови з боку позивача скласти акт про таку відмову, або у разі отримання таких документів дослідити їх та систематизовано, як того вимагає пункт 4 Розділу І Порядку №984, викласти факти, що міститься в таких первинних документах та надати їм об'єктивну оцінку. Однак, відповідачем не виконано приписи вказаних правових норм. При цьому, в акті перевірки фактично лише наводяться цитати з актів перевірок інших підприємств без підтвердження цих фактів первинними документами. Логіко-граматичне тлумачення нормативних актів, що регулюють правовідносини пов'язані з проведенням контролюючим органом перевірок та складання актів перевірок, вказує на те, що акт перевірки не є підставою для виникнення будь-яких прав та обов'язків, ані у платника, ані у податкового органу, а тому відомості, зазначені в актах податкових перевірок інших підприємств, не мають преюдиційного значення, а підлягають встановленню на загальних підставах.

Проте, суд виходить з того, що відповідачем не надано належним доказів звернення до позивача з для отримання податкової інформації, отже висновки не підтверджені належними доказами.

Отже, відповідачем не додержано встановленого законодавством порядку здійснення перевірки, що свідчить про протиправність дій щодо відображення у акті порушення ПП «Оплот» ч.п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

В ході судового розгляду справи позивачем спростовані висновки відповідача викладені у акті перевірки.

При цьому суд повністю погоджується з обґрунтуванням позивача, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оглядом у судовому засіданні оригіналів документів.

За таких обставин, викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів , а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України

Аргументи відповідача у акті перевірки про порушення підприємством п.п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України суд вважає таким, що не підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, відповідачем не додержано встановленого законодавством порядку визначення податкових зобов'язань, що свідчить про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірні висновки відповідача не відповідають нормам податкового законодавства, що є підставою для задоволення позову повністю.

Відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень вбачається, що субєкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено його правомірність та відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, викладені позивачем обставини знайшли підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу Приватному підприємству «Оплот» судові витрати у розмірі 2146грн.00коп., сплачені квитанцією №ПН324 від 30.03.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Оплот» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська №0000112302 від 08.02.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Оплот» (49099, м.Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_3, буд.24, к.86, код ЄДРПОУ 20205603) 2146грн.00коп. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 25.06.2012 р.

Суддя ОСОБА_4