Рішення № 51734799, 29.09.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/7902/15-ц

Провадження №2/592/2329/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Косолап М.М.,

за участю секретаря Коноплянченко А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоровя,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що з 02.12.1980 р. по 12.03.2014 р. позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, був звільнений 12.03.2014 р. з роботи за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за віком на пільгових умовах. ОСОБА_4 до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 9 від 26.01.2015 р. позивачу були встановлені такі професійні захворювання: ХОЗЛ II ст. токсико - пилової етіології, фаза загострення. Емфізема легень II ст., Легенева недостатність II ст. Захворювання професійне. Хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху 3 ст. Захворювання професійне від тривалої дії шуму на виробництві. (Основний діагноз). Гіпертонічна хвороба II ст., 3 ст., ризик 2. Хронічний двосторонній гайморит, ремісія. Пресбіопія, гіпертонічна ангіопатія сітківки. (Супутній діагноз). У п. 16 вищезазначеного ОСОБА_4 зазначено, що професійне захворювання виникло через недосконалість технологій, неефективне використання засобів індивідуального захисту, тривала робота у шкідливих умовах праці. У п. 17 ОСОБА_4 зазначено, що позивач здійснював проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму та загазованості, що свідчить про те, що роботодавець не забезпечив виконання вимог щодо здорових та безпечних умов праці. 01.04.2015 р. позивачу ОСОБА_5 МСЕК м. Суми визначено 40 % стійкої втрати працездатності. Отримані позивачем професійні захворювання потягли за собою спричинення, як фізичних та і моральних страждань. У звязку з профзахворюванням протягом тривалого часу позивач страждає через сердечні та легеневі болі, що заподіює йому значні моральні страждання, переживання. Вищевказані причини не дозволяють йому нормально відвідувати місця великого скупчення людей через постійний страх знепритомніти, він змушений постійно приймати знеболюючі, заспокійливі та інші ліки, постійно усвідомлює, що спостерігається значне погіршення здоровя, підвищена дратівливість, шум у вухах, погіршення сну. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 40000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоровя.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 позовні вимоги з наведених підстав підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити. Надав товарний чек № 65 від 18.08.2015 р. на суму 2000 грн. за послуги зі складання позовної заяви. Просив стягнути витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, позовні вимоги не визнав і в задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування заперечень зазначила, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки товариством не було порушено вимог законодавства про охорону праці та не визначено особу товариства, які допустили такі порушення, що підтверджується п. 19 ОСОБА_4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, а тому відсутні порушення законних прав позивача, які передбачені ст. 237-1 КЗпП України, як підстави для відшкодування шкоди. Вказаний акт позивач не оскаржував у встановлений законом порядок. Також зазначив, що позивачем не надано доказів заподіяння останньому моральної шкоди товариством. Враховуючи те, що відсутні будь-які докази на підтвердження заподіяння товариством моральної шкоди позивачу, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 в період з 02.12.1980 р. по 12.03.2014 р. працював електрозварником ручного зварювання ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе», звільнений з роботи за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 8-9).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання».

З виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 08-06/1328 вбачається, що ОСОБА_3 з 22.12.2014 р. по 14.01.2015 р. перебував на обстеженні та лікуванні в Науково дослідному інституті гігієни праці та профзахворювань Харківського Національного медичного університету, з основним діагнозом: ХОЗЛ ІІ стадії токсико - пилової етіології, фаза загострення. Емфізема легень другого ступеню. Легенева недостатність другого ступеню. Захворювання професійне, встановлено вперше в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ (ППЛЕК 06.01.2015 р.). Хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху за класифікацією ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Захворювання професійне, від тривалої дії шуму на виробництві, встановлено вперше в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ (ППЛЕК 06.01.2015 р.). Супутній діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст., ризик 2. Хронічний двосторонній гайморит, ремісія. Пресбіопія, гіпертонічна ангіопатія сітківки. (а.с. 12).

ОСОБА_4 № 9 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25.01.2015 р. ОСОБА_3 було встановлено діагноз: (J 44.8) ХОЗЛ ІІ стадії токсико - пилової етіології, фаза загострення. (J 43.8) Емфізема легень другого ступеню. Легенева недостатність другого ступеню. Захворювання професійне, встановлено вперше в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ (ППЛЕК 06.01.2015 р.). (Н 83.3) Хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху за класифікацією ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Захворювання професійне, від тривалої дії шуму на виробництві, встановлено вперше в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ (ППЛЕК 06.01.2015 р.). Супутній діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст., ризик 2. Хронічний двосторонній гайморит, ремісія. Пресбіопія, гіпертонічна ангіопатія сітківки.

При цьому встановлено, що професійне захворювання виникло у звязку з недосконалістю технологій, неефективного використання засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих умовах праці (п. 16); причина професійного захворювання проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму та загазованості (п. 17). З метою ліквідації і запобігання виникненню професійних захворювань (отруєнь) запропоновано начальнику цеху № 24 ОСОБА_8: постійно дотримуватись технологічного регламенту роботи та ремонту обладнання, що генерує шум; керуючись результатами лабораторно - інструментальних досліджень рівнів виробничого шуму на робочих місцях у структурному підрозділі та на його дільницях, позначити зони з підвищеним рівнем шуму (понад 80 дБА) знаками безпеки у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76; постійно забезпечувати працюючих в умовах підвищеного рівня шуму та загазованості засобами індивідуальні захисту органів слуху та дихання, здійснювати ефективний контроль за їх використанням; ОСОБА_3 протипоказана робота в умовах дії пилу, алергізуючих, подразнюючих, токсичних речовин, важкої фізичної праці, несприятливих метеофакторів, на висоті та в нічні зміни (п. 18) (а.с. 10).

01.04.2015 р. позивач пройшов первинний огляд у м. Суми - спеціалізованою фтізиатричною МСЕК та йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання (а.с. 11).

ОСОБА_4 № 276 огляду медико соціальною експертною комісією від 01.04.2015 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пройшов первинний огляд у м. Суми спеціалізованою МСЕК 01.04.2015 р. йому було встановлено 40 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, строком на один рік (а.с. 22-25).

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 21, 153, 173, 237-1 КЗпП України, а тому обов'язок по відшкодуванню заподіяної працівнику моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я через неналежні умови праці покладено на роботодавця або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. За приписами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 в період з 02.12.1980 р. по 12.03.2014 р. перебував у трудових відносинах з відповідачем, а саме працював електрозварником ручного зварювання ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання». Професійне захворювання позивач отримав від тривалого впливу шуму на виробництві, у звязку з недосконалістю технологій, неефективного використання засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих умовах праці, начальнику цеху № 24, де працював позивач, рекомендовано, зокрема дотримуватись технологічного регламенту роботи та ремонту обладнання, що генерує шум. Вказані факти підтверджуються пунктами 16 і 17 ОСОБА_4 № 9 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26.01.2015 р.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що в ОСОБА_4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання відносно позивача не встановлено порушень товариством нормативних актів про охорону праці, щодо незабезпечення безпечних та не шкідливих умов праці, а тому відсутні докази вини відповідача в спричиненні моральної шкоди позивачу. В п. 19 ОСОБА_4 зазначено, що комісією не встановлені конкретні особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, проте ці дані не свідчать про відсутність доказів вини роботодавця у спричиненні моральної шкоди позивачу, оскільки невиконання ним вимог ст. 153 КЗпП України підтверджується іншими даними ОСОБА_4, зокрема щодо обставин та причин виникнення професійного захворювання у позивача.

Зважаючи на те, що професійне захворювання ОСОБА_3 отримав внаслідок незабезпечення ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання» (ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе») безпечних і нешкідливих умов праці, отримане позивачем професійне захворювання негативно вплинуло на його стан здоровя від чого він зазнав моральних страждань, завдана працівникові моральна шкода підлягає відшкодуванню саме роботодавцем.

З огляду на викладене, відповідно до розяснень, наданих в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, враховуючи характер та обсяг страждань ОСОБА_3, тривалість вимушених змін у його життєвих стосунках та їх негативні наслідки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 8000 грн.

Відповідно до ст. ст. 84, 88 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Витрати на правову допомогу відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України належать до судових витрат.

Статтею 12 ЦПК України передбачається, що особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

За нормами ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

ОСОБА_4 розяснень, наданих у п. 47 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05.07. 2012 р. № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Представник позивача ОСОБА_1 приймав участь у справі як представник ОСОБА_3 за цивільно - правовим дорученням відповідно до Довіреності, посвідченої 18.08.2015 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (а.с. 13). На підтвердження витрати на правову допомогу представник позивача надав суду лише фотокопію чеку (а.с. 31), зазначивши що його оригінал знаходиться у позивача. Проте, на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн. не надано суду ні акт виконаних робіт, ні розрахунок вартості робіт, отже оскільки суду не надано доказів на підтвердження судових витрат на правову допомогу, тому у стягненні витрат на правову допомогу слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 21, 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» на користь ОСОБА_3 8000 (вісім тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоровя.

В іншій частині позову - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.М. Косолап