Ухвала суду № 51734511, 24.09.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6135/15

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Мартинової К.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2015 року,

встановила:

У серпні 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ) звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4: 1) заборгованість за кредитним договором № 05-01-16/1058 від 18.12.2006 р. (далі - Кредитний договір) станом на 31.05.2013 р. у розмірі - 314 490,82 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 239 713,83 грн.; - заборгованість по відсоткам - 66 415,36 грн.; - заборгованість по комісії - 772,28 грн.; - заборгованість по пені - 7 589,35 грн.; 2) судовий збір у сумі - 3 144,91 грн.

Позовні вимоги ТОВ обґрунтовувало тим, що за умовами укладеного між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) кредитного договору відповідач отримав кредит у сумі - 97 120 доларів США. Зобов'язання з повернення кредиту, сплати відсотків в повному обсязі ОСОБА_4 не виконує. 17.12.2012 р. між Банком та ТОВ було укладено договір відступлення права вимоги, за яким до ТОВ перейшли усі права Банку, як попереднього кредитора. Станом на 31.05.2013 р., у зв'язку з неповерненням кредиту ОСОБА_4 виникла заборгованість у вищевказаному розмірі. Повідомлення ТОВ про відступлення права вимоги та необхідність погасити борг відповідач проігнорував.

Представник позивача в судове засідання, в якому відбувався розгляд справи по суті, не з'явився. Про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином. Причини неявки не повідомив, заяв та клопотань не надав.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином. Причини неявки не повідомив. До суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач вказував на відсутність заборгованості. Посилався на те, що до позивача перейшло право вимоги тільки за договором забезпечення, а не за кредитним договором.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2015 р. у задоволенні позову ТОВ відмовлено.

ТОВ в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на те, що рішення ухвалено при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушення норм матеріального та процесуального права.

Борщенко К.Ю., представник апелянта, в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ОСОБА_4 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав. В судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином. Причини неявки не повідомив, заяв та клопотань не надав.

Згідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторони, належним чином сповіщеної про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів переходу до ТОВ права вимоги за кредитним договором (а. с. 122 - 123).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 509, 510, 512 - 514 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 11, 60, 131, 173, 179 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Висновки суду першої інстанції зроблені, відповідні правовідносини між сторонами встановлені на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 18.12.2006 р. ОСОБА_4 уклав з Банком кредитний договір № 05-01-16/1058 (далі - Кредитний договір), згідно якого отримав кредит у сумі - 97 120,00 доларів США, строком - по 17.12.2011 р., під 12,5% річних (а. с. 18 - 26). Договором від 06.10.2008 р. про внесення змін №05-03-16/285 до кредитного договору розмір відсотків було збільшено до 16% річних (а. с. 55).

Згідно довідки від 09.04.2009 р. філії відділення Банку в м. Одесі (а. с. 69) станом на 01.02.2007 р. прострочена заборгованість за кредитом та відсоткам відсутня.

17.12.2012 р. між Банком та ТОВ було укладено Договір про передачу прав за договорами про забезпечення (а. с. 10 - 16), відповідно до якого до ТОВ перейшли всі права за договорами про забезпечення (п. п. 3.1, 5.1).

Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення новим кредитором заборгованості за кредитним договором, яка була відступлена останньому первісним кредитором.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 510, 512, 513, 514 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ на підтвердження своїх вимог, як нового кредитора, до відповідача повинне було надати суду першої інстанції письмовий договір про перехід до ТОВ права вимоги за кредитним договором. Замість цього, до позову додано укладений між Банком та ТОВ Договір про передачу прав за договорами забезпечення (а. с. 10 - 16).

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. ст. 131, 173, 179 ЦПК України сторони зобов'язанні подати свої докази суду до або під час попереднього судового засіданні у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, тобто до початку доповіді головуючого про зміст заявлених вимог. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення зазначених фактів досліджуються, зокрема, письмові докази.

Таким чином, для підтвердження наявності у ТОВ права вимагати у ОСОБА_4 погашення заборгованості за кредитним договором останнє зобов'язано було надати суду першої інстанції письмовий договір відступлення Банком позивачу права вимоги за укладеним з ОСОБА_4 кредитним договором. Такий договір в суді першої інстанції позивач не надав.

Колегія суддів, не приймає до уваги доводи ТОВ про те, що договір відступлення права вимоги за кредитними договорами надавався для огляду у судовому засіданні в суді першої інстанції. Представник ТОВ в апеляційному суді не вказав, у якому саме судовому засіданні досліджувався договір відступлення права вимоги, номер аркуша справи не назвав. Відповідно до наявних у справі довідок суду за ст. 197 ЦПК України, журналів судових засідань у судове засідання, призначене на 15.10.2013 р. представник ТОВ не з'явився, ТОВ про судове засідання було сповіщене (а. с. 37, 40). У судове засідання на 27.03.2013 р. представник ТОВ не з'явився. Представник ТОВ Борщенко К.Ю. про судове засідання сповіщений (а. с. 9, 38, 44). У судове засідання на 24.12.2013 р. представник ТОВ Борщенко К.Ю. з'явився, розгляд справи по суті не розпочався. Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором не досліджувався (а. с. 45, 46). У судове засідання на 21.02.2014 р. представник ТОВ не з'явився, будучи сповіщеним про судове засідання (а. с. 47, 49). У судове засідання на 03.04.2014 р. представник ТОВ з'явився. Згідно журналу судового засідання досліджувалися в судовому засіданні оригінали кредитного договору та додаткової угоди до нього. Борщенко К.Ю., представник ТОВ, надав пояснення, що має нотаріальну посвідчену копію договору щодо відступлення права вимоги. Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором суду не надавався та не досліджувався (а. с. 51, 57 - 58). У судове засідання на 12.05.2014 р. представник ТОВ не з'явився, будучи сповіщеним про судове засідання (а. с. 59, 60). У судове засідання на 17.06.2014 р. представник ТОВ не з'явився, будучи сповіщеним про судове засідання (а. с. 63, 65). У судове засідання на 16.07.2014 р. представник ТОВ не з'явився (а. с. 84). У судове засідання на 17.09.2014 р. представник ТОВ не з'явився, будучи сповіщеним про судове засідання. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відкладення розгляду справи (а. с. 86, 89, 91). У судове засідання на 04.11.2014 р. представник ТОВ не з'явився, будучи сповіщеним про судове засідання. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, оголошення перерви та його сповіщення про слідуюче судове засідання (а. с. 93, 96, 99, 101). У судове засідання на 08.12.2014 р. представник ТОВ не з'явився, будучи сповіщеним про судове засідання. Надав суду заяву про проведення засідання без його участі, долучення до матеріалів справи копії розрахунку боргу. Не заперечував проти заочного розгляду справи (а. с. 102, 107, 108). У судове засідання на 26.02.2015 р. представник ТОВ не з'явився, будучи сповіщеним про судове засідання (а. с. 113, 115). У судове засідання на 15.04.2015 р. представник ТОВ не з'явився, будучи сповіщеним про судове засідання (а. с. 120, 121).

Зауважень з боку ТОВ щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання, журналу судового засідання щодо надання суду та дослідження в судовому засіданні оригіналу договору про відступлення права вимоги за кредитними договором (ст. 199 ЦПК України) матеріали справи не містять. Представник ТОВ в апеляційному суді пояснив, що з такими зауваженнями ТОВ до суду першої інстанції не зверталось.

Відповідно до встановленого колегія суддів вважає, що у ТОВ було достатньо часу, щоб надати суду першої інстанції докази переходу до нього права вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором. При цьому, колегія суддів виходить також з того, що: по-перше, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.ХІ.1950), яка згідно Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд своєї справи упродовж розумного строку; по-друге, ТОВ несе ризик настання негативних наслідків у випадку нездійснення ним процесуальних дій з надання доказів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову у зв'язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження своїх вимог. Колегія суддів не приймає до уваги додану до апеляційної скарги копію Договору про відступлення права вимоги (а. с. 136 - 157) і оглянутий в судовому засіданні його оригінал, оскільки ТОВ не надало доказів поважності причин ненадання доказів суду першої інстанції (ч. 2 ст. 303 ЦПК України).

Доводи апелянта про те, що договір про відступлення права вимоги надавався для огляду в судовому засіданні, ТОВ не було сповіщене про судове засідання, на якому було ухвалене рішення, не відповідають встановленим обставинам по справі.

Доводи апелянта про те, що наявність договору про перехід права за договорами про забезпечення підтверджує перехід до ТОВ права вимоги і за кредитним договором не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України). Рішення суду може бути обгрунтоване тільки тими доказами, які досліджувалися у судовому засіданні (ч. 3 ст. 213 ЦПК України)

За викладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ТОВ, а також для прийняття доводів апеляційної скарги останнього у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: К. П. Мартинова

С. О. Погорєлова