Ухвала суду № 51729089, 29.09.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/6477/14-ц 29.09.2015 29.09.2015 29.09.2015

Справа № 488/6477/15-ц

Провадження № 22-ц/784/2255/15 Головуючий першої інстанції: Селіщева Л.І.

Категорія: 39 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Темнікової В.І.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Харитоновій І.В.

за участі представника позивача - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2015 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для звернення з заявою про прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 р. ОСОБА_6 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для звернення з заявою про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у м. Миколаєві помер її батько ОСОБА_7, у зв'язку із чим відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 крім неї є її брат ОСОБА_4

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що через хворобу, віддаленість міста проживання та скрутний матеріальний стан вона не мала можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька, позивачка спросила суд визначити їй додатковий строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2015 р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 вказує на помилковість висновків суду щодо відсутності підстав для визначення їй додаткового строку на прийняття спадщини і просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновків що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_7, на випадок своєї смерті заповіт він не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за спадкодавцем на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 липня 2007 р., виданого на виконання рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1157 від 22 червня 2007 р.

Позивач та її брат ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги після смерті їх батька ОСОБА_7

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем у квартирі АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрованим ОСОБА_4, а тому в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України він є таким, що прийняв спадщину.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

ОСОБА_6 на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживала, із заявою про прийняття спадщини звернулася до нотаріуса у вересні 2014 р., тобто пропустила визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк на звернення з такою заявою.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як зазначено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, як на поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилалася на те, що через стан свого здоров'я, стан здоров'я свого неповнолітнього сина, відсутність коштів та віддаленість місця свого проживання від місця відкриття спадщини не могла вчасно звернутися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщин.

З наданих позивачем виписок з медичної картки вбачається, що остання отримувала амбулаторне лікування з приводу переламу човноподібної кістки з 07 червня 2010 р. по 06 вересня 2010 р.

Однак, згідно відомостей, наданих суду за місцем роботи ОСОБА_8 - Вікторовський психоневрологічний інтернат, вбачається, що у 2010 р. остання була непрацездатною у зв'язку з лікуванням з 29 листопада 2010 р. по 07 грудня 2010 р., в інші періоди року, в тому числі з 07 червня 2010 р. по 06 вересня 2010 р. продовжувала працювати (а.с. 126-141).

Що стосується посилань позивача на необхідність здійснювати догляд за хворим сином, то згідно з виписки з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_9 він проходив лікування з 20 жовтня 2010 р. по 29 листопада 2010 р. Доказів того, що син позивача в цей період потребував постійного стороннього догляду, позивачем не надано, а крім того період його хвороби був не тривалий і закінчився до спливу визначеного законом строку для звернення до суду.

Таким чином, надані позивачкою доказі не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних істотних труднощів, які існували протягом шести місяців з дня смерті батька та унеможливлювали її звернення з заявою про прийняття спадщини, в тому числі шляхом надіслання такої заяви поштою до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, як це передбачено пунктом 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 296/5. Більш того, з пояснень позивача судом встановлено, що вона приїздила у м. Миколаїв і була на похованні батька.

За такого суд обґрунтовано вважав, що відсутні поважні причини такого тривалого пропуску позивачем строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки такі обставини нею не доведено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду.

Зокрема, посилання апелянта на те, що судом помилково не взято до уваги відомості про її хворобу та хворобу сина не заслуговують на увагу, тому що надані позивачем докази не підтверджують, що протягом шести місяців з дня відкриття спадщини позивач була позбавлена можливості здійснити дії, які необхідні для прийняття спадщини, наприклад - надіслати заяву до нотаріуса поштою

З урахуванням викладеного відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: