Вирок № 51727252, 25.09.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7087/15-к

Провадження №1-кп/428/546/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Макаренко І.Г.,

при секретарі - Комм Я.О.,

за участю прокурора - Лебединського П.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лисичанська, Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 15.01.2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 20.07.2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 71 КК України приєднано не відбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду від 15.01.2009 року, остаточно на 4 року позбавлення волі; звільнений 19.07.2013 року за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ЖКГ №1 м.Лисичанська, слюсарем, не одруженого, який мешкає за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2015 року, приблизно о 19:30 годині, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 на автомобілі «ВАЗ 2102» р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 виїхали з м. Лисичанська до м. Сєвєродонецька. По дорозі за спільною змовою вирішили заїхати на територію садівництва «Яблунька» м.Сєвєродонецька, де зупинилися біля дачної ділянки АДРЕСА_3. Знаходячись біля вищезазначеної дачної ділянки у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадання чужого майна, а саме металевої конструкції (навісу), з вищезазначеної дачної ділянки.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи за попередньою змовою, групою осіб, ОСОБА_2 впевнившись , що за ним ніхто не спостерігає, зайшов на дачну ділянку та розламав металевий навіс, після чого металеві частини почав підносити до виходу, де на нього чекав ОСОБА_1 та став загружати до свого автомобіля.

Підготувавши, частину заготовлених металевих виробів погрузивши до машини, а саме 1 металеву трубу довжиною 1,2 метри, 2 металеві труби довжиною 1,6 метри, профільну трубу квадратної форми Т-подібної форми, фрагмент металевого куточка, металеву рамку прямокутної форми, чотири металеві труби довжиною 2,5 метри та дві металеві труби довжиною 2,5 метри, вартість яких згідно висновку експерта №088/07/15 від 04.07.2015р. 853 грн. 80 коп., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побачили, що до них наближається автомобіль. Усвідомлюючи, що їх злочинні дії можуть бути викриті, не закінчивши свій злочинний намір з причин що не залежали від їх волі та не вчинивши усіх дій, які вважали за необхідним для доведення злочину до кінця, покинули місце скоєння правопорушення на автомобілі «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми противоправними діями могли завдати потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоду на загальну суму згідно висновку експерта №088/07/15 від 04.07.2015року у розмірі 853 грн. 80 коп.

03 серпня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст.ст.468,469,471 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 3 ст. 15 ч. 2ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, суд виходить з того,що обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільненийвід відбування покарання з випробувальним строком, що відповідає умовам призначення покарання за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185КК України. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України,та наслідки її невиконання.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, а саме у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, яке згідно ст.12 КК України є злочином (кримінальним правопорушенням) середньої тяжкості. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 471 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбаченіст. 476 КПК України.

Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

03 серпня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, суд виходить з того, що обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком, що відповідає умовам призначення покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, а саме у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, яке згідно ст. 12 КК України є злочином (кримінальним правопорушенням) середньої тяжкості. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 471 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, а також між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3, і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання, а саме обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним строком, а з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1, визначити останньому іспитовий строк 1 (один) рік; обвинуваченому ОСОБА_2 - у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним строком, а з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2, визначити останньому іспитовий строк 1 (один) рік.

Цивільний позов по справі не заявлений. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.314,373,374,472,474 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 03 серпня 2015 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Затвердити угоду від 03 серпня 2015 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Процесуальні витрати - за проведення судово-товарознавчої експертизи №088/07/15 від 04.07.2015року у розмірі 450,00 грн. стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави у рівних долях.

Речові докази: металева труба довжиною 1,2 метри, 2 металеві труби довжиною 1,6 метри, профільна труба квадратної форми Т-подібної форми, фрагмент металевого куточка, металева рамка прямокутної форми, чотири металеві труби довжиною 2,5 метри та дві металеві труби довжиною 2,5 метри, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Суддя І. Г. Макаренко