Ухвала суду № 51725726, 25.09.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 458/416/15-к Головуючий у 1 інстанції: Строна Т.Г

Провадження № 11-кп/783/577/15 Доповідач: Михайлишин Г. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: Михайлишин Г.Я.

суддів: Голубицького С.С., Гуцала І.П.

при секретарях: Щербай В.П., Гнідь А.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015140340000051 від 30.01.2015р. про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нижній Турів Турківського району Львівської області, проживаючого в АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України не судимий;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Нижня Яблунька Турківського району Львівської області, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимий;

з участю прокурора: Матлаха Ю.В.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_2: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області Тиховського М.М. на вирок Турківського районного суду Львівської області від 15.05.2015р.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1 за ст. 124 КК України на 150 годин громадських робіт;

ОСОБА_2 за ст. 124 КК України на 50 годин громадських робіт.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Державного бюджету України 500 гривень судових витрат.

Вирішено питання відносно речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 визнані винними у тому, що вони при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, умисно нанесли тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6, від яких той помер, за наступних обставин.

29.01.2015р. біля 15.30 год. ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7 в лісі неподалік села Нижній Турів заготовляли дрова. В цей час до ОСОБА_7 на мобільний телефон двічі подзвонила ОСОБА_8, а через кілька хвилин ОСОБА_9, які просили припинити злочинні дії ОСОБА_6, прийти в АДРЕСА_3 до помешкання ОСОБА_10, оскільки ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вривався до будинків жителів села, поводив себе агресивно, загрожував присутнім убивством а також бив їх.

З метою захисту громадян від нападу ОСОБА_6, припинення його злочинних дій, затримання та доставки його до правоохоронних органів, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7 близько 16 год. увійшли на подвір'я ОСОБА_10, що в АДРЕСА_3. На подвір'ї вони побачили ОСОБА_6, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, стукав ногами та кулаками у двері будинку ОСОБА_10 та намагався проникнути до будинку.

На зауваження з боку ОСОБА_7, ОСОБА_6, нецензурно лаючись, тримаючи в руках металевий возик, став розмахувати ним перед обличчями обвинувачених, при цьому рухався на них, щоб нанести удар.

Тоді ОСОБА_2, намотавши на праву руку ремінь, наніс цією рукою удар ОСОБА_6 в спину, а ОСОБА_1 підставив ОСОБА_6 підніжку, від чого останній впав обличчям до землі.

Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 підійшли до ОСОБА_6 та спробували зв'язати йому руки ременем, однак ОСОБА_6 чинив опір, а тому обвинувачені та ОСОБА_7 нанесли ОСОБА_6 удари ногами по різних ділянках тіла. При цьому обвинувачені наносили удари по голові ОСОБА_6

Внаслідок дій обвинувачених ОСОБА_6 спричинено численні ушкодження, в тому числі черепно-мозкову травму, тобто тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення, від яких настала смерть ОСОБА_6

Не погоджуючись з вироком суду заступник прокурора Львівської області Тиховський М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Турківського районного суду Львівської області від 15.05.2015р. та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України та призначити йому покарання у виді 240 годин громадських робіт, а також ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України та призначити йому покарання у виді 120 годин громадських робіт.

В обґрунтування покликається на те, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених.

Зазначає, що суд призначив покарання ОСОБА_2 з порушенням вимог ст. 65 КК України. Незважаючи на те, що призначене неповнолітньому ОСОБА_2 за ст. 124 КК України покарання у вигляді 50 годин громадських робіт є нижчим від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 124 КК України, суд не покликався на ст. 69 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 124 КК України, суд не врахував особу обвинуваченого, зокрема те, що він вважається не судимим відповідно до ст. 89 КК України.

З наведених підстав вважає призначені обвинуваченим покарання надто м'якими, такими, що не відповідають особам обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1

24.09.2015р. після дачі пояснень апеляційному суду усіма учасниками судового провадження, прокурор подав доповнення до апеляційної скарги. Відповідно до ч.3 ст. 403 КПК України до початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу має право змінити та/або доповнити її. З врахуванням положень даної норми Закону та думки учасників апеляційного розгляду, які заперечили прийняття доповнень до апеляційної скарги прокурора, поданих після початку апеляційного розгляду, колегією суддів вирок суду переглядається згідно апеляції прокурора від 27.05.2015р. без врахування доповнень, поданих всупереч положень ч.3 ст. 403 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2, його законного представника ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1, які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Львівської області Тиховського М.М. підлягає до часткового задоволення.

За змістом ч.3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити чітке формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення щодо кожного обвинуваченого.

Проте, постановивши обвинувальний вирок, суд І інстанції належним чином не встановив і не розкрив у фабулі обвинувачення спосіб заподіяння кожним з обвинувачених тілесних ушкоджень потерпілому та наслідки їх діянь, що вказує на неконкретність встановленого судом обвинувачення, наявність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкоджає перевірці законності прийнятого рішення.

Так, суд у вироку зазначив, що обвинувачені та ОСОБА_7 при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, нанесли ОСОБА_6 удари ногами по різних ділянках тіла, при цьому, обвинувачені наносили удари по голові ОСОБА_6 Внаслідок дій обвинувачених ОСОБА_6 спричинено численні ушкодження, в тому числі, черепну мозкову травму, тобто тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення, від яких настала смерть ОСОБА_6

При цьому суд у вироку не розмежував дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх наслідки, не вказав в чому конкретно проявилась черепно -мозкова травма потерпілого, хоча органом досудового розслідування було встановлено, що:

- обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: тупу травму голови у вигляді забійної рани у правій тім'яній ділянці, два садна у лобно - тім'яній ділянці по центру, садно на чолі зліва, три синці на чолі справа, синець на верхній повіці лівого ока, синець не лівій підочній ділянці з переходом на щоку, забійну рану на верхній губі, крововиливи на слизовій обох губ з п'ятьма забійно-рваними ранами, синець на всьому протязі носа, садно на лівому крилі носа, відкритий перелом кісток та хрящів носа з двома забійно-рваними ранами на спинці носа зліва та справа, крововилив у м'які покрови голови у правій тім'яній ділянці, у лобно - тім'яній ділянці по центру та у лівій лобній ділянці, крововиливи під м'які мозкові оболонки (права тім'яна частка, права потилична частка), крововилив у речовину головного мозку (ліва тім'яна частка, стінка правого бокового шлуночка), які є проявом черепно-мозкової травми, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент її спричинення та перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_6;

- обвинувачений ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_6 два синці на підборідді, які в сукупності з усіма тілесними ушкодженнями, виявленими на голові ОСОБА_6, є проявом черепно-мозкової травми, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент її спричинення та перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_6

Застосувавши положення ч.3 ст. 349 КПК України і не досліджуючи фактичні обставини, які ніким не оспорювались, суд не відобразив їх у вироку в обсязі, встановленому органом досудового розслідування, допустивши неконкретність обвинувачення, що, на думку колегії суддів, перешкоджає перевірці відповідності встановлених фактичних обставин правовій кваліфікації та правильності призначеного покарання. А в разі незгоди з обставинами кримінального правопорушення, встановленими органом досудового розслідування, належало досліджувати докази у повному обсязі.

Крім того, у фабулі обвинувачення вироку суду є покликання на дії ОСОБА_7 по заподіянню ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, хоча зазначати в такий спосіб прізвище особи, якій обвинувачення не пред'являлось, - неприпустимо.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 415 КПК України, скасовуючи вирок та призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, апеляційний суд не має права наперед вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

А тому, при новому розгляді справи суд першої інстанції повинен повно й всебічно дослідити обставини справи та ухвалити в справі законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, в тому числі з врахуванням передбачених вимог кримінального закону щодо доведеності винуватості, кваліфікації та призначення покарання у разі визнання обвинувачених винуватими.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 415, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задоволити частково.

Вирок Турківського районного суду Львівської області від 15 травня 2015 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції іншим складом суду.

Головуючий :

Судді: