Ухвала суду № 51722289, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2015 р. м. Київ К/800/27755/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року

справа № 876/742/15

за позовом ОСОБА_2

до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в особі відділу Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та легалізації об'єднань громадян

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець»

про скасування запису та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в особі відділу Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації об'єднань громадян (далі - Реєстраційна служба), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гостинець» (далі - ТОВ «Гостинець») про скасування запису та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відділом Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації об'єднань громадян реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, на думку ОСОБА_2, протиправно відмовлено позивачу в проведені реєстраційних дій, пов'язаних із внесенням змін щодо місцезнаходження ТОВ «Гостинець».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, позов задоволено повністю.

Визнано неправомірними (недостовірними) відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець» за адресою: АДРЕСА_2. Зобов'язано Реєстраційну службу виключити з ЄДР відомості щодо місцезнаходження ТОВ «Гостинець» за адресою: АДРЕСА_2. Зобов'язано Реєстраційну службу внести до ЄДР відомості щодо місцезнаходження ТОВ «Гостинець» за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, буд. 1, кв. 19.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Гостинець» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. Вказані заперечення серед іншого обґрунтовані тим, що право власності позивача на будинок за адресою: АДРЕСА_2 підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24216525 нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 перебувають у приватній власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2004.

Відповідно до витягу з ЄДР № 19474813 місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Гостинець» є адреса: АДРЕСА_2.

З метою визначення достовірності відомостей про місцезнаходження ТОВ «Гостинець» позивач звернувся із заявою від 16.07.2014 до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області. Згідно з наявною у матеріалах справи відповіддю ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області від 19.08.2014 № Б-42/09-15-07-07/3968 в ході розгляду вказаної заяви працівниками оперативного управління ДПІ у м. Івано-Франківську не встановлено фактичного знаходження ТОВ «Гостинець» за адресою: АДРЕСА_2.

ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області направила до державного реєстратора повідомлення від 18.08.2014 № 4512/9/09-15-1 8-02-036/2666 про відсутність юридичної особи ТОВ «Гостинець» за місцем знаходження для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

На виконання норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Реєстраційною службою направлено ТОВ «Гостинець» повідомлення від 18.08.2014 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

На повідомлення Реєстраційної служби від 18.08.2014 ТОВ «Гостинець» надіслано реєстраційну картку форми 6 від 27.08.2014 про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР.

Водночас, на основі досліджених у судовому засіданні письмових доказів та пояснень сторін, що беруть участь у справі, судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ «Гостинець» відсутнє за адресою: АДРЕСА_2, натомість фактичним місцезнаходженням ТОВ «Гостинець» є адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, буд. 1, кв. 19.

Крім того, судом першої інстанції установлено, що ТОВ «Гостинець» за адресою: АДРЕСА_2 відкрито поштову скриньку, а тому третя особа має можливість отримувати надіслану на цю адресу поштову кореспонденцію та відповідним чином реагувати на неї.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до змісту частин 12-14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Частиною першою статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, якщо інше не встановлено цим Законом.

Таким чином, вимогами законодавства чітко передбачено порядок державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зокрема щодо її місцезнаходження, якого повинен дотримуватись відповідач як суб'єкт владних повноважень.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, розглядаючи цей спір та вирішуючи його по суті, судам попередніх інстанцій слід було виходити з правомірності дій (рішень) Реєстраційної служби при здійсненні нею владних управлінських функцій на основі законодавства у сфері публічно-правових відносин із позивачем і податковим органом.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Водночас, згідно з положеннями статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту цього спору вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду адміністративної юрисдикції з метою захисту своїх майнових прав щодо користування та розпорядження будівлею, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. При цьому позивач вважає, що Реєстраційною службою як суб'єктом владних повноважень порушено його права та законні інтереси.

Відповідно до положень частини другої статті 142 КАС України У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії та ін.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, рішенням суду адміністративної юрисдикції повинні гарантуватись дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин саме від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Вищевказаного суди попередніх інстанцій не врахували.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення судів попередніх інстанцій названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що під час розгляду цієї справи та прийняття рішення по суті суду першої інстанції необхідно дослідити дії Реєстраційної служби як суб'єкта владних повноважень у межах цього спору на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства України та надати їм відповідну правову оцінку.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Проте, частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець» задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель