Ухвала суду № 51722255, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/33084/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуОСОБА_4на постановуКиївського окружного адміністративного суду від 03.02.2014та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014у справі № 810/252/14-аза позовомОСОБА_4доІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.04.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- згідно розпоряджень Макарівської РДА Київської області №1006 від 29.08.2008, №1066 від 29.02.2008 та державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2 від 04.03.2008, №408946 від 04.03.2008 позивач набув у власність дві земельні ділянки площею 9,1404 га та площею 8,1400 га відповідно на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області за цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку»;

- згідно листів Головного управління Держкомзему у Київській області від 26.02.2012 №07-02-3/3174 та Державної податкової служби України №551/4/15-240/74 від 16.02.2012, №7/7/15-2217 від 21.01.2013 нормативна грошова оцінка ріллі по Київській області за 1 га становить 21 330,48 грн.;

- ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.04.2013, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку на суму 18 429,89 грн.;

- розраховуючи спірну суму податкового зобов'язання, контролюючий орган виходив з того, що земельні ділянки позивача належать до категорії несільськогосподарських угідь, а тому ставка земельного податку згідно п.277.1 ст.277 Податкового кодексу України становить 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій за встановлених обставин справи дійшли висновку, що податкове повідомлення-рішення №0103171700 від 30.04.2013 прийнято правомірно, а позов задоволенню не підлягає.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п.269.1 ст. 269, пп.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв). Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

За змістом п.277.1 ст.277 Податкового кодексу України ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо того, що спірні земельні ділянки, які є об'єктом оподаткування земельним податком, були надані позивачу райдержадміністрацією на праві власності з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку» (що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2 від 04.03.2008, №408946 від 04.03.2008), колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів, що спірні земельні ділянки є несільськогосподарськими угіддями, до яких підлягає застосуванню ставка земельного податку згідно п.277.1 ст.277 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.04.2013.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний