Ухвала суду № 51722220, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ К/800/8938/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Собковського С.М.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року

у справі № 2а/0370/161/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експоцентр» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Експоцентр») звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Експоцентр», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року ТОВ «Експоцентр», за результатами якої складено акт від 20.10.2011 року № 8533/15-1/32872112.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку з чим встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 147 309,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 6 736 800,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.11.2011 року № 0017181501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 6 736 800,00 грн. та № 0017191501, яким ТОВ «Експоцентр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 147 309,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення податковим органом залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки контролюючого органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2011 року позивачем подано до ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, в якій у рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» вказано суму 20 420 750,00 грн. та у рядку 08 «Об'єкт оподаткування» зазначено суму 21 503 219,00 грн.

Крім того, 08.08.2011 року ТОВ «Експоцентр» подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року, у якій включено до складу рядка 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року)» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 21 503 219 грн. та у рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» зазначено суму 6 736 800 грн.

Пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України встановлено, що розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

У відповідності до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» ПК України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів у період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону (п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

У 2010 році норми пункту 6.1 діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відносно питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми ПК України.

Відповідно до пункту 150.1 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відтак, при формуванні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року враховується від'ємне значення отримане (сформоване) у 1 кварталі 2011 року, тобто, з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010, а не лише виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 року

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року - залишенню без змін

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун