Ухвала суду № 51722017, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ К/800/20646/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Якимової І.І.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року

у справі № 826/20163/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» - уповноваженої особи Договору про спільну діяльність від 24 березня 2004 року № 493

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» - уповноважена особа Договору про спільну діяльність від 24 березня 2004 року № 493 (далі по тексту - позивач, ТОВ «Карпатигаз») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2015 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Карпатигаз», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну планову перевірку ТОВ «Карпатигаз» ДСД від 24 березня 2004 року № 493 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 22.09.2014 року № 1414/26-59-22-01/455860319.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 39.17 статті 39, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 20 251 217,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2014 року № 0014032201, яким ТОВ «Карпатигаз» ДСД від 24 березня 2004 року № 493 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 20 251 217,00 грн. та за штрафними санкціями - 10 125 609,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з пункту 39.1 статті 39 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.

Пунктом 39.14 статті 39 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

Згідно з пункту 39.17 статті 39 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) під час проведення аукціону (тендера) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (тендера).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2004 року між ТОВ Науково-виробнича Фірма «Техпроект» та ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493, відповідно до умов (з урахуванням додаткових угод) сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність з метою розвитку розробки газоконденсатних родовищ. Даним договором визначено, що ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ Науково-виробнича Фірма «Техпроект».

Додатковою угодою від 20.02.2014 року № 8 до вищевказаного договору, до спільної діяльності залучено та включено до складу учасників ТОВ «Карпатигаз» (сторона 3), надано ТОВ «Карпатигаз» повноваження на ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю та визнано його оператором спільної діяльності.

Крім того, 03.01.2012 року між Товарною біржею «Перша Незалежна Біржа» (біржа) та оператором ДСД від 24 березня 2004 року № 493 ТОВ Науково-виробнича Фірма «Техпроект» (ініціатор) укладено договір про організацію та проведення аукціонів з продажу енергоресурсів № 030112, за умовами якого ініціатор виступає з ініціативою проведення, а біржа приймає на себе зобов'язання з організації та проведення аукціонів з продажу енергоресурсів; предметом аукціону є енергоресурси - природний газ та газовий конденсат, видобуті у межах спільної діяльності за ДСД від 24 березня 2004 року № 493. На підставі зазначено договору Ініціатор здійснює продаж природного газу на аукціонах, організованих біржею.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реалізація природного газу на аукціонах підтверджується аукціонними свідоцтвами, звітами про результати аукціонів та укладеними на їх підставі договорами купівлі-продажу і первинними документами.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що собівартість газу відповідно до калькуляції склала: за лютий 2013 року - 1 038, 16 грн. за 1 тис. куб. метрів; за квітень 2013 року - 978, 02 грн. за 1 тис. куб. метрів, а фактична ціна, за якою було реалізовано природний газ на аукціоні становила 1 400,00 грн. - 1 500,00 грн., тобто за ціною, яка є вищою за середню ціну газу, отже, доводи відповідача про значне заниження ціни продажу природного газу на аукціоні не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун