Ухвала суду № 51721815, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/62685/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді, треті особи - Виконавча дирекція Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер, про зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року комунальний заклад «Кіровоградська міська лікарня» (далі - позивач) звернувся в Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді (далі - відповідач), треті особи - Виконавча дирекція Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер, в якому просив зобов'язати оплатити листки непрацездатності АВЦ №379708, АВЦ №379614, АВЦ № 379568, видані лікарю-хірургу ОСОБА_4 у зв'язку з професійним захворюванням на загальну суму 4811,81 грн. та перерахувати страхові внески за вказаними листками непрацездатності на поточний рахунок позивача.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відмовляється прийняти до оплати листки непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки листки непрацездатності оформлені з порушенням вимог «Інструкції про порядок заповнення бланка листка непрацездатності»

На думку позивача, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах та наданні соціальних послуг лише у випадках, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», де підстава, вказана відповідачем у листі-відмові не зазначена.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді сплатити листки непрацездатності АВЦ №379708, АВЦ №379614, АВЦ № 379568, видані лікарю-хірургу ОСОБА_4 у зв'язку з професійним захворюванням на загальну суму 4811,81 грн.

Зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді перерахувати страхові виплати за листками непрацездатності на поточний рахунок позивача.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в травні 2012 року виконавчою дирекцією Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку позивача з питань правильності використання страхових кошів Фонду.

При перевірці було встановлено, що при наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності лікарю хірургічного відділення комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_4 не враховано наявність у працівника хронічного професійного захворювання, в зв'язку з чим необґрунтовано виплачено допомогу за рахунок коштів Фонду.

В червні 2012 року, позивач направив листки непрацездатності до Кіровоградського обласного протитуберкульозного диспансеру для проведення необхідних записів.

Останнім здійснено відповідні виправлення в листках непрацездатності серія АВЦ №379553 і №379568 та видано новий листок непрацездатності серія АВЦ № 379708 з 15 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року.

Позивач 7 червня 2012 року направив відповідачу виправлені листки непрацездатності, лист №1043, та заяву-розрахунок для відшкодування витрат, пов'язаних з професійною хворобою лікаря-хірурга ОСОБА_4

Відповідач листом від 15 червня 2012 року №1166/03-16 повідомив про відмову приймати до оплати листки непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі того, що вони оформлені з порушенням ч.3 п.3.1., 3.6., 3.11.,3.13., ч. 4 п. 4.6. вимог «Інструкції про порядок заповнення бланка листка непрацездатності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України. Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року № 1456/10055.

Крім того, як зазначив відповідач, листок непрацездатності АВЦ №379708 з 15 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року не може бути прийнятий до оплати за рахунок коштів Фонду, оскільки Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 складений 9 грудня 2011 року.

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV (далі - Закон №1105-ХІV), до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Згідно із частиною третьою статті 13 вказаного Закону №1105-ХІV, професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Відповідно до пп. а п. 1 частини першої статті 21 цього Закону, до соціальних послуг та виплати які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відноситься, зокрема допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Частиною четвертою статті 34 Закону№1105-ХІV передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Відповідно до статті 40 Закону №1105-ХІV, страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пп. а п.1 ч. 1 статті 21 вказаного Закону встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Підставою для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, є наявність акта про нещасний випадок на виробництві (за формою Н-1), акта розслідування нещасного випадку (за формою Н-5) та листок непрацездатності, де обов'язково має бути позначка про зв'язок тимчасової непрацездатності з виробничою травмою.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, комісією, за участі представників роботодавця та повноважних органів, в тому числі представника відповідача, складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 9 грудня 2011 року, в якому лікарсько-консультаційною комісією Державної установи "Інституту медицини праці Академії медичних наук України" (ЛКК) зазначено дату встановлення діагнозу як професійне захворювання з 15 листопада 2011 року.

Таким чином, судом встановлено, що датою встановлення ОСОБА_4 діагнозу туберкульоз, як професійного захворювання є 15 листопада 2011 року, тому відповідно до статті 40 Закону №1105-ХІV, страхові виплати повинні проводитись саме з дати встановлення професійного захворювання, та не повинні бути пов'язані з рішенням МСЕК щодо встановлення стійкої втрати професійної працездатності і інвалідності як зазначає відповідач.

Відповідно до п. 2.2. "Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат", затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року №24 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 року за №715/13982 встановлено, що якщо при наявності акта (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1112, та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання, за формою П-4, потерпілий визнаний чи не визнаний інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), йому видано листок непрацездатності, то допомога з тимчасової непрацездатності надається у разі підтвердження зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

Згідно п. 2.6 зазначеного Порядку передбачено, що допомога потерпілому виплачується страхувальником за рахунок страхових внесків до Фонду. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів страхувальника, де стався страховий випадок.

Відповідно до пункту 2.7 зазначеного порядку, для прийняття до заліку в рахунок страхових внесків витрат щодо виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю страхувальником до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку подаються:

1) копія листка непрацездатності (завірена страхувальником або працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу);

2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);

3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

5) довідка про середню заробітну плату (доход), згідно з додатком 2 до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266;

6) витяг з табеля обліку робочого часу потерпілого, завірений страхувальником.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що наявність висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності при вирішенні питання щодо прийняття до заліку в рахунок страхових внесків витрат по виплаті допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю нормативно-правовими актами не передбачено.

Щодо порушення Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року №455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності від 03 листопада 2004 року №352, суди попередніх інстанцій зазначили наступне, з чим погоджується і Вищий адміністративний суд України.

Інструкцією №455 визначено, що контроль за виконанням даної Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання.

Листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги тільки у випадку, якщо його зміст і форма відповідають вимогам, встановленим Інструкцією №532.

Відповідно до п. 8.3. Інструкції №455, за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, встановлює відповідальність лікарів. У відповідності до п. 8.5. вказаної Інструкції, у разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку.

Листом Мінпраці №389/18/153-09 від 23 жовтня 2009 року "Про надання листка непрацездатності" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року №2240-Ш (далі - Закон №2240Ш) в редакції, чинній на момент розгляду справи, порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі входить до компетенції Міністерства охорони здоров'я.

Відповідальність за неналежним чином оформлені листки непрацездатності несе лікувально-профілактичний заклад.

Статтею 37 Закону №1105-ХІV визначено вичерпний перелік підстав для відмови у страхових виплатах.

Відповідно до п. 1.11 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року №24, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 року за №715/13982, робочий орган виконавчої дирекції Фонду може відмовити у страховій виплаті потерпілому у випадках, передбачених статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач не мав законних підстав для відмови у прийнятті лікарняних листків до оплати, оскільки обставини, які слугували підставами для відмови відповідача у страхових виплатах в даній справі не відносяться до визначених ст. 37 вказаного Закону.

Отже, з урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином дослідили матеріали справи та винесли обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :