Ухвала суду № 51713966, 30.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Є. у. № 317/4443/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Мінгазов Р.В.

№ провадження

22-ц/778/5177/15 Суддя-доповідач: Боєва В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Коваленко А.І., Кримської О.М.,

при секретарі: Бурак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Світточ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Світточ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, який в процесі розгляду справи уточнила.

Позивач зазначала, що вона на підставі державного акту на землю є власником земельної ділянки площею 5,10 га кадастровий НОМЕР_1, розташованої на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

25 вересня 2008 року між нею та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на десять років, зареєстрований відповідно до вимог законодавства у ЗРФ "Центр ДЗК" 11.02.2010 року. Відповідно до договору, земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Пунктом 9 договору оренди, укладеного між сторонами, розмір орендної плати в грошовому виразі визначено у грошовому вигляді в розмірі 1980 грн., або в натуральному вигляді: зерно очищене - 2 000 кг., насіння соняшника - 100 кг., солома (2ПТС-4) - безкоштовно, тракторні послуги для обробітку присадибної ділянки до 0,5 га безкоштовно, допомога на ритуальні послуги 300 грн. При цьому річна орендна плата не є меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно до додаткової угоди, укладеної між нею та ПП «Світточ» 07.11.2011 року Згідно до Договору оренди від 25.09.2008 року, укладеного між нею та ПП "Світточ", за оренду земельного паю "Орендар" проводить розрахунок з "Орендодавцем" у грошовому вигляді, або в натуральному вигляді: зерно очищене - 3000 кг., насіння соняшнику - 100 кг., солома - безкоштовно; тракторні послуги - безкоштовно, допомога на ритуальні послуги - 500 грн. Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься у грошовому або у натуральному вигляді у такі строки: у випадку внесення плати в грошовій формі - один раз на рік до 20 числа першого за звітним роком місяця; у випадку внесення плати в натуральній формі - до 20 числа останнього у звітному році місяця. Однак, в порушення вимог договору за 2012-2013 роки відповідач повністю не виконав свої зобов'язання щодо виплати позивачеві орендної плати.

Також зазначала, що земельна ділянка, передана відповідачу в оренду не використовується за цільовим призначенням, є занедбаною та не обробляється, за час користування земельною ділянкою показники землі знижені у порівнянні з 2005 роком.

Посилаючись на ці обставини, просила розірвати договір оренди земельної ділянки № 335 від 25.09.2008 р., стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором оренди за 2012-2013 р. в розмірі 29459,83 грн., з яких: основна заборгованість - 9268,40 грн., 3% річних - 486,98 грн., інфляційні - 3305,84 грн., пеня - 16398,61 грн.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 26 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено (т. 1, а. с. 122-124).

В результаті розгляду заяви представника ПП «Світточ» про скасування заочного рішення ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 30 вересня 2014 року було скасовано заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26 червня 2014 року, справу призначено до розгляду в загальному порядку (т. 2, а. с. 130-134; 148).

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15 липня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 - в інтересах якої діє ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника ПП «Світточ» учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути відхилена з наступних підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі державного акту на землю належить земельна ділянка площею 5,10 га кадастровий НОМЕР_1, розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

25 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ПП «Світточ» був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на десять років, зареєстрований відповідно до вимог законодавства у ЗРФ «Центр ДЗК» 11.02.2010 року. Відповідно до договору, земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Пунктом 9 договору оренди, укладеного між сторонами, розмір орендної плати в грошовому виразі визначено у грошовому вигляді в розмірі 1980 грн., або в натуральному вигляді: зерно очищене - 2 000 кг., насіння соняшника - 100 кг., солома (2ПТС-4) - безкоштовно, тракторні послуги для обробітку присадибної ділянки до 0,5 га безкоштовно, допомога на ритуальні послуги 300 грн. При цьому річна орендна плата не є меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно до додаткової угоди до Договору оренди від 25.09.2008 року, укладеної між ОСОБА_2 та ПП "Світточ" 07.11.2011 року, за оренду земельного паю "Орендар" проводить розрахунок з "Орендодавцем" у грошовому вигляді, або в натуральному вигляді: зерно очищене -3000 кг., насіння соняшнику - 100 кг., солома - безкоштовно; тракторні послуги - безкоштовно, допомога на ритуальні послуги - 500 грн. Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься у грошовому або у натуральному вигляді у такі строки: у випадку внесення плати в грошовій формі - один раз на рік до 20 числа першого за звітним роком місяця; у випадку внесення плати в натуральній формі - до 20 числа останнього у звітному році місяця. Однак, в порушення вимог договору за 2012-2013 роки відповідач повністю не виконав свої зобов'язання щодо виплати позивачеві орендної плати.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначала, що підставою для розірвання договору є неотримання нею орендної плати за 2012-2013 роки, а також позивач посилалася на те, що земельна ділянка, передана відповідачу в оренду, не використовується за цільовим призначенням, є занедбаною та не обробляється, за час користування земельною ділянкою показники землі знижені у порівнянні з 2005 роком.

Оскільки додаткова угода від 25.09.2008 року не пройшла відповідну реєстрацію, а відтак, не є укладеною, то розмір орендної плати має нараховуватися у відповідності до пункту 9 договору оренди, укладеному сторонами 25.09.2008 року і складає 1980 грн.

За умовами вказаного договору оренди сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладення договору, внаслідок невідворотніх дій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні попередити прийнятими заходами (повінь, пожежа, землетрус, осідання грунту та інші явища природи, а також війна або військові дії, які призвели до неможливості виконання цього договору (форс-мажорні обставини).

Відповідно до висновку Торгово-промислової палати від 17.09.2012 року внаслідок сильних морозів у січні-лютому 2012 року на площах ПП "Світточ" загинули посіви озимої пшениці на площі 240 га., а внаслідок посухи весняно-літнього періоду 2012 року на площах ПП "Світточ" загинули посіви озимої пшениці на площі 162 га., проса на площі 170 га., соняшнику на площі 176 га., кукурудзи на зерно 137 га., що підтверджується відповідними актами, затвердженими управлінням агропромислового розвитку Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та протоколом № 16 засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області. Таким чином, вищевказані несприятливі погодні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ПП "Світточ" станом на 25 квітня 2012 року, 21 травня 2012 року та 1 серпня 2012 року є форс-мажорними обставинами (т. 1, а. с. 138).

Таким чином відповідно до умов договору відповідач звільнений від сплати орендної плати за 2012 рік, враховуючи що відповідач за вказаних форс-мажорних обставин не тільки не міг розрахуватись з позивачкою натуральною формою оплати, а і отримати дохід в наслідок загибелі посівів.

Крім того, не дивлячись на збитки, ПП «Світточ» знайшло можливість виплатити орендну плату за 2012 рік, але пізніше. Так, в матеріалах справи є копія платіжної відомості, з якої вбачається, що ОСОБА_2 отримала орендну плату за 2012 рік в розмірі: 830 кг зерна очищеного, 100 кг соняшника та за 2013 рік - в розмірі 6150 кг зерна очищеного ( т. 1, а. с. 139).

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

При розгляді даної справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту систематичної несплати відповідачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем.

Відповідно до умов договору відповідач звільнений від обов'язку сплати орендної плати за 2012 рік, оскільки були наявними форс-мажорні обставини, які позивачкою не оспорені. Сплата орендної плати за додатковою угодою, яка є неукладеною, бо не пройшла відповідну державну реєстрацію, це лише право відповідача, яке не може вказувати на порушення ним умов договору.

А тому часткова несплата орендної плати лише за один рік, не може вказуватись на систематичність її несплати, і не може відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України бути підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Як на підставу розірвання договору оренди, укладеному між сторонами, позивач також посилається на те, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, вона є захаращеною бур'яном, що виснажує землю та робить її непридатною для подальшого використання за цільовим призначенням, що фактично передбачено п. 38 зазначеного договору.

Однак з такими твердженнями позивача колегія не може погодитись, оскільки ним не наведено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження цих вимог. Апелянт на підтвердження зазначених обставин додав до апеляційної скарги фотокартки, які не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалене із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: