Постанова № 51713892, 30.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 334/7275/15-п Суддя в 1-й інстанції Нікітенко Н.П.

Провадж. №33/778/384/15 Суддя в 2-й інстанції Тютюник М.С.

Категорія ст. 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року місто Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши в залі Апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП і накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців.

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №246808 від 13 серпня 2015 ОСОБА_1 об 11 год. 20 хв. в м. Запоріжжя по пр. Леніна в районі електроопори №217 в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, керуючи автобусом «Мерседес» д/н НОМЕР_1 не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок ДТП постраждалих немає, автомобілі пошкоджено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи та свою у вину вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП, вважає призначений судом вид адміністративного стягнення надто суворим. Посилається на позитивну характеристику з місця роботи, наявність на утриманні дружини, яка є інвалідом I групи і роботи водія як єдиного джерела прибутку. Просить постанову скасувати, постановити нову постанову, якою призначити йому стягнення у вигляді штрафу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи апелянта на підтримку поданої скарги, думку потерпілого ОСОБА_2, який висловився щодо прийняття рішення на розсуд суду, приходжу до наступних висновків.

Апеляція подана ОСОБА_1 у строк, передбачений ст. 294 КУАП, тому вирішення питання про поновлення строку на оскарження вказаного судового рішення, що поставлено перед апеляційною інстанцією ОСОБА_1, є зайвим.

Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглянув справу у межах апеляційної скарги.

Так, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП в апеляції не оспорюються. Висновки суду з цього приводу мотивовані в оскаржуваному рішенні.

Стосовно доводів апеляції про пом'якшення стягнення, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 33-35 КУпАП, роз'яснень п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя виконав вимоги ст. ст. 33, 245, 280 КУпАП та положеня зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції врахував каяття ОСОБА_1, характер вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, який працює водієм громадського транспорту, відомості щодо його неодноразового притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та піддав ОСОБА_1 стягненню у виді позбавлення прав керування транспортним засобом на мінімальний строк, передбачений санкцією ст. 124 КпАП України.

Стаття 23 КУпАП передбачає, що адміністративне правопорушення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Призначене ОСОБА_1 стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення зазначеною особою нових правопорушень.

Щодо доводів апелянта про суворість накладеного на нього стягнення, то з урахуванням встановлених обставин, вони не заслуговують на увагу.

Отже, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається, що передбачає відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2015 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУАП і накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців, залишити без змін.

Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно, касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області М.С. Тютюник