Постанова № 51711672, 23.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7485/15-п Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/637/15 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 23.09.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю: представників Київської митниці ДФС Захарова А.О. та Павленка С.А., представника особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Третьякова Р.І. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2015 року щодо громадянина Ізраїлю ОСОБА_7,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2015 року

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,

місце реєстрації: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0454/125120104/15 від 20 липня 2015 року валюту в сумі 14500 євро повернуто ОСОБА_7 Також судом стягнуто в доход держави з останього судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. та на користь Київської митниці ДФС понесені витрати в розмірі 29 грн. 84 коп.

20 липня 2015 року, о 09 год. 25 хв., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Приліт" терміналу ,,Д" ДП МА ,,Бориспіль" громадянин Ізраїлю ОСОБА_7, який прилетів до України з Ізраїлю, м. Тель - Авив літаком авіакомпанії ,,МАУ", рейсом №778, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром ,,білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор" на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі 24500 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу ,,Приліт" терміналу ,,Д" ДП МА ,,Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 24500 євро. Пасажир обрав для проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю ,,зелений коридор", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). На момент проходження митного контролю належним чином оформленої декларації та дозвільних документів пасажир не надав до моменту перетини ним ,,білої лінії", тим самим порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. З виявленої суми пасажиру було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил було затримано 14500 євро.

Представник Київської митниці ДФС Третьяков Р.І. в апеляційній скарзі вважає, що постанова суду винесена без врахування дійсних обставин справи, норм чинного законодавства не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства України та просить постанову суду щодо ОСОБА_7 скасувати в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою визнати його винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. та конфіскації затриманої по справі іноземної валюти у кількості 14500 євро. В обґрунтування своїх вимог апелянт також посилається на таке. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої декларації ОСОБА_7 не надав, до моменту перетину ним ,,білої лінії" до інспектора митниці не звертався. Судом першої інстанції в постанові робиться посилання на практику Європейського суду з прав людини та робиться висновок про те, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_7 ,,індивідуальний надмірний тягар". Разом з тим, у постанові не наведено жодного доказу того, що застосування до останнього стягнення у вигляді конфіскації валюти в кількості 14500 Євро стане для нього індивідуальним і надмірним тягарем. При цьому судом не враховано, що частину переміщуваної через митний кордон України іноземної валюти , а саме 10 000 Євро ОСОБА_7 було пропущено. Крім того, суд не визначає в постанові рівень майнового становища порушника, не оцінює його щорічний прибуток, джерело доходів. Апелянт також констатує, що вилучені кошти належать компанії ,,Paradiso Fillmakiers", а не особисто пасажиру. На думку апелянта судом не встановлено, що застосування до ОСОБА_7 стягнення у вигляді конфіскації валюти в сумі 14 500 Євро стане для нього ,,індивідуальним , надмірним тягарем".

Представник особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_4 в запереченнях вважає постанову суду першої інстанції щодо його довірителя законною, обґрунтованою та такою, що винесена з урахуванням фактичних обставин справи та у строгій відповідності до чинного законодавства України, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду щодо ОСОБА_7 - без зміни.

Заслухавши пояснення: представників Київської митниці ДФС Захарова А.О. та Павленка С.А., які підтримали апеляційну скаргу; представника особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_4, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши документи, надані сторонами під час апеляційного розгляду та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції встановлено, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_7 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор" не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

За вказаних вище даних висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, є правильним.

Порушення закону згідно ст. 471 МК України тягне за собою накладання штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскації цих товарів.

Суд першої інстанції, визнавши винним ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та, наклавши штраф на нього в розмірі 1700 грн., не застосував до ОСОБА_7 конфіскацію тимчасово вилученої у нього валюти, що перевищувала 10 000 Євро, обґрунтувавши це тим, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положеннь ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_7 ,,індивідуальний надмірний тягар".

Однак, у постанові суду, як справедливо зазначає апелянт в апеляційній скарзі, не наведено жодного доказу того, що застосування до ОСОБА_7 стягнення у вигляді конфіскації валюти в кількості 14500 Євро стане для нього індивідуальним і надмірним тягарем. Крім того, як слідує з матеріалів справи, з тимчасово вилученої валюти 20 липня 2015 року під час проходження митного контролю в залі ,,Приліт" терміналу ,,Д" ДП МА ,,Бориспіль" тільки 2 500 Євро належало громадянину ОСОБА_7 Інша частина валюти в сумі 22 000 Євро належала компанії, у якій він працює. При цьому належних документів на вказану валюту, у тому числі ліцензії Національного банку України у ОСОБА_7 не було. Остання відсутня як в матеріалах справи, так не була надана і під час апеляційного розгляду справи. Слід також зазначити, що з виявленої під час митного контролю суми ОСОБА_7 було пропущено 10 000 Євро, тобто останьому була пропущена сума коштів у чотири рази більша ніж та, що належала ОСОБА_7

Звільнення громадянина - порушника від конфіскації безпосередніх предметів правопорушення можливе лише в тому випадку, якщо конфіскація буде для конкретного порушника (або іншої особи - власника грошей) ,,індивідуальним надмірним тягарем".

З врахуванням наведеного вище, дослідивши під час апеляційного розгляду документи, які були долучені до матеріалів справи за клопотанням представника ОСОБА_4, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи, а також долучені документи не містять достатніх даних, які б свідчили про те, що конфіскація безпосередніх предметів правопорушення - 14500 євро є ,,індивідуальним надмірним тягарем" для ОСОБА_7 або власника грошей - компанії ,,Paradiso Fillmakiers". При цьому апеляційним судом також не встановлено виключних обставин, які б могли бути підставою для посилання при прийнятті рішення, в частині повернення тимчасово вилученої валюти, на вказану суддею суду першої інстанції Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини.

За вказаних вище даних рішення судді суду першої інстанції, в частині не застосування до ОСОБА_7 передбаченого ст. 471 МК України стягнення - конфіскація товарів, переміщення яких через кордон України обмежено законодавством України, підлягає зміні, а апеляційна скарга представника Київської митниці ДФС, в частині конфіскації тимчасово вилученої валюти - задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Третьякова Р.І. задовольнити частково.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2015 року щодо ОСОБА_7, в частині повернення останьому тимчасово вилученої валюти в розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч п"ятьсот) Євро змінити, виклавши рішення, в цій частині, наступним чином: вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0454/125120104/15 від 20 липня 2015 року валюту в розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч п"ятьсот) Євро конфіскувати в доход держави. Сума конфіскованої іноземної валюти - Євро підлягає сплаті за реквізитами: отримувач: Державна фіскальна служба України; код ЄДРПОУ 39292197; МФО банку 380805; банк отримувача ПАТ ,,Райффайзен Банк Аваль"; рахунок 2604558209; код бюджетної класифікації 24010300; код виду надходжень бюджету: 052.

В іншій частині постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький