Постанова № 51707841, 23.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/72/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

23 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Муляр Т.В.

третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року - без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги третьої особи та просила суд задовольнити її.

Третя особа - ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що квартира АДРЕСА_1 перебуває в спільній частковій власності ОСОБА_7 - 1/2 частина на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 1999 року, та ОСОБА_5 - 1/2 частина на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно.

Станом на 09 липня 2012 року в указаній квартирі були зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_5 та двоє їх дітей: ОСОБА_8 і ОСОБА_9, що підтверджується довідкою КЖРЕПу №14 від 09 липня 2012 року.

Отримавши архівну довідку КЖРЕПу №14 від 16 грудня 2014 року про склад сім'ї та реєстрацію, ОСОБА_5 дізналась, що вона та її син зняті з реєстрації, а в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають 5 чоловік: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 - власник, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 - син дружини.

З отриманої у грудні 2014 року копії заочного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2013 року, ОСОБА_5 дізналась про те, що указаним судовим рішенням задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 та визнано ОСОБА_5 і ОСОБА_8 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

За заявою ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 грудня 2014 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2013 року скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Крім цього, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що 26 червня 2013 року до Шевченківського районного відділу у м. Чернівцях УДМС України в Чернівецькій області звернулась ОСОБА_4 із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, разом із своєю дитиною ОСОБА_6.

На реєстрацію за вказаною адресою надав згоду власник цієї квартири ОСОБА_7. На підтвердження того, що саме він є власником квартири було надано договір купівлі-продажу від 18 жовтня 1999 року.

26 червня 2013 року працівниками Шевченківського районного відділу у м. Чернівцях УДМС України в Чернівецькій області прийнято від ОСОБА_4 письмову заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, талон про зняття з місця проживання в АДРЕСА_4, згоду власника житла ОСОБА_7 та договір купівлі-продажу від 18 жовтня 1999 року.

На підставі цих документів 26 червня 2013 року проведено реєстрацію місця проживання ОСОБА_4, 1974 р.н. та ОСОБА_6, 2000 р.н., в квартирі АДРЕСА_1.

Вважаючи, що у червні 2013 року в квартирі АДРЕСА_1 безпідставно було зареєстровано ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав як співвласника указаного житла.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що реєстрація місця проживання ОСОБА_4, 1974 р.н. та ОСОБА_6, 2000 р.н., в квартирі АДРЕСА_1 26 червня 2013 року була проведена суб'єктом владних повноважень безпідставно та без згоди та всупереч волі співвласника квартири ОСОБА_5. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Абзацом сьомим статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV (далі - Закон №1382-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до положень статті 6 Закону №1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до статті 11 Закону №1382-IV реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року №1077, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2109/22421, затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі - Порядок №1077 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 2.2. Порядку №1077 для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру: письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5); документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру; право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397; проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку; заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

До того ж, Додатком 5 до Порядку №1077 визначено зразок заяви про реєстрацію місця проживання, в якій наявна графа «Підставою для реєстрації місця проживання заявника/його неповнолітньої дитини за зазначеною адресою є (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи)» та графа «Згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації (згоден/ не згоден)».

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що для реєстрації місця проживання особа повинна подати до територіального підрозділу ДМС України, з-поміж іншого, документи, що підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі ж відсутності таких документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 26.06.2013 року ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного відділу у м. Чернівцях УДМС України в Чернівецькій області з проханням провести реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4. Крім того, ОСОБА_7 було надано усі необхідні документи, а саме: заяву від 26.06.2013 року, талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні ОСОБА_4, договір купівлі - продажу квартири АВВ№170559 від 18.10.1999 року за адресою АДРЕСА_3. Відповідно до пункту 1 видно, що ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_7 купив квартиру за адресою АДРЕСА_3. На звороті Договору вчинено запис - квартира АДРЕСА_1 зареєстровано в Чернівецькому обласному бюро технічної інвентаризації по праву особистої власності за ОСОБА_7 про що зроблено запису книзі №103 від 18.10.1999 року (а.с.48).

Крім того, у заяві ОСОБА_7 було зазначено, що в даній квартирі зареєстровано 4 чоловіки, а саме колишня дружина ОСОБА_5, син ОСОБА_8, дочка ОСОБА_12 Крім того, ОСОБА_7 також зазначено, що ОСОБА_5 в даній квартирі не проживає з 1998 року (а.с.43).

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.03.2013 року визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, для реєстрації місця проживання особа повинна подати до територіального підрозділу ДМС України, з-поміж іншого, документи, що підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі ж відсутності таких документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Отже, враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_7 являється власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.03.2013 року (а.с.6-7).

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_13 не міг повідомити ОСОБА_5 та отримати її згоду, оскільки останню відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 липня 2008 року оголошено в розшук за несплату аліментів відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що реєстрація місця проживання ОСОБА_4, 1974 р.н. та ОСОБА_6, 2000 р.н., в квартирі АДРЕСА_1 26 червня 2013 року була проведена управлінням державної міграційної служби України в Чернівецькій області з дотриманням норм чинного законодавства України.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскільки провадження у справі за даним адміністративним позовом в частині визнання дій відповідача протиправними ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 року було закрито у зв'язку з відмовою від позову, а тому суд апеляційної інстанції не досліджує вказану вимогу.

Згідно частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 вересня 2015 року.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.