Ухвала суду № 51707702, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р.Справа № 820/610/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/610/15

за позовом приватного підприємства "СПС"

до Харківської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання недійсними та скасування рішень та карток відмов,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство "СПС", звернувся до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2014/00076 від 03.09.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/001365/2 від 03.09.2014 р.;

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2014/00115 від 18.11.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/001848/2 від 18.11.2014 р.;

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00513 від 13.06.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000907/2 від 13.06.2014;

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2014/00081 від 05.09.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/001369/2 від 05.09.2014 р.;

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2014/00120 від 03.12.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 07000003/2014/001911/2 від 03.12.2014 р.;

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2014/00062 від 23.07.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/001077/2 від 23.07.2014 р.;

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/01075 від 18.12.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/002028/2 від 18.12.2014 р.;

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2014/00114 від 14.11.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/001841/2 від 14.11.2014 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/610/15 адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/001365/2 від 03.09.2014 р.; № 807000003/2014/001848/2 від 18.11.2014 р.; № 807000003/2014/000907/2 від 13.06.2014 р.; № 807000003/2014/001369/2 від 05.09.2014 р.; № 07000003/2014/001911/2 від 03.12.2014 р.; № 807000003/2014/001077/2 від 23.07.2014 р.; № 807000003/2014/002028/2 від 18.12.2014 р.; № 807000003/2014/001841/2 від 14.11.2014 р. Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2014/00076 від 03.09.2014 р., № 807100001/2014/00115 від 18.11.2014 р., № 807100000/2014/00513 від 13.06.2014 р., № 807100001/2014/00081 від 05.09.2014 р., № 807100001/2014/00120 від 03.12.2014 р., № 807100001/2014/00062 від 23.07.2014 р., № 807100000/2014/01075 від 18.12.2014 р., № 807100001/2014/00114 від 14.11.2014 р.

Відповідач, Харківська митниця Державної фіскальної служби України, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою мотивує тим, що суд першої інстанції при прийняті постанови порушив норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 53 Митного кодексу України, та вважає, що позов позивача в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00513 від 13.06.2014 р., №807100001/2014/00076 від 03.09.2014 р., №807100001/2014/00081 від 05.09.2014 р. та рішень про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000907/2 від 13.06.2014 р. №807000003/2014/001365/2 від 03.09.2014 р., №807000003/2014/001369/2 від 05.09.2014 р. подано з пропуском строку на звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/610/15 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Харківською митницею було видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807100001/2014/00076 від 03.09.2014 р., № 807100001/2014/00115 від 18.11.2014 р., № 807100000/2014/00513 від 13.06.2014 р., № 807100001/2014/00081 від 05.09.2014 р., № 807100001/2014/00120 від 03.12.2014 р., № 807100001/2014/00062 від 23.07.2014 р., № 807100000/2014/01075 від 18.12.2014 р., № 807100001/2014/00114 від 14.11.2014 р.

Підставами відмови у митному оформлені (випуску) товарів зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішеннями про визначення митної вартості товарів: № 807000003/2014/001365/2 від 03.09.2014 р.; № 807000003/2014/001848/2 від 18.11.2014 р.; № 807000003/2014/000907/2 від 13.06.2014 р.; № 807000003/2014/001369/2 від 05.09.2014 р.; № 07000003/2014/001911/2 від 03.12.2014 р.; № 807000003/2014/001077/2 від 23.07.2014 р.; № 807000003/2014/002028/2 від 18.12.2014 р.; № 807000003/2014/001841/2 від 14.11.2014 р. відповідно. Вимога - подання нової ВМД з урахуванням вимог вищевказаних рішень про визначення митної вартості товарів.

Не погодившись з прийнятими рішеннями митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не доведена правомірність рішення про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митних декларації, а позивачем було правомірно застосовано перший метод (за ціною угоди) визначення митної вартості товару.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтями 51, 52 Митного кодексу України визначення митної вартості під час її декларування віднесено до компетенції декларанта. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість або приймає письмове рішення про її коригування.

Частинами 4 та 5 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем були подані до митного оформлення електронні митні декларації: №807100001/2014/024300 від 12.06.2014 р., №807100001/2014/004598 від 22.07.2014 р., №807100001/2014/005229 від 03.09.2014 р., №807100001/2014/005258 від 05.09.2014 р., №807100001/2014/006445 від 14.11.2014 р. №807100001/2014/006470 від 17.11.2014 р., №807100001/2014/006749 від 02.12.2014 р., №807100000/2014/052683 від 17.12.2014 р.

Товари, заявлені до митного оформлення за вказаними електронними митними деклараціями надійшли на адресу позивача за зовнішньоекономічними угодами: № SPS-FT/2012 від 20.12.2013 р., укладеною з контрагентом - фірмою «Huzhou Fresh Time Foods Co. LTD», Китай; № 16082011-14 від 16.08.2011 р., укладеною з контрагентом - фірмою «Xinghua Dongao Food Co., LTD», Китай; № 10082012/5-14 від 10.08.2012 р., укладеною з контрагентом - фірмою «Hindustan Global», Індія; № 127 від 26.08.2014 р., укладеною з контрагентом - фірмою «SUHAIL INTERNETIONAL», Пакістан.

Колегія суддів встановила, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних рішень коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) слугувало судження митного органу про непідтвердження платником податків в ході процедури консультацій підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та наявність в розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на товар, що імпортується.

З матеріалів справи встановлено, що при здійсненні митного оформлення позивачем було надано передбачені чинним законодавством документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору. Подання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митній декларації, картці відмови у митному оформленні товару, рішенні про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, позивач для підтвердження митної вартості товару та визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано всі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Підставою витребування митницею додаткових документів стало загальне посилання на норми законодавства, зокрема, на декларантом використано відомості, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; дані системи «ПІК Інспектор 2006» та на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, відповідачем під час здійснення контролю митної вартості товару не надано доказів, які підтверджували б, що надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що митницею під час здійснення контролю митної вартості товару не надано доказів, які підтверджували б неможливість застосування числового значення заявленої декларантом митної вартості, що співпадає з числовим значенням ціни договору, вказаної в інвойсах.

Разом з цим, митницею не доведено правомірності рішення, прийнятого у зв'язку з невиконанням позивачем безпідставних вимог щодо витребування додаткових документів, оскільки відповідач не надав докази того, що саме додатково витребувані документи є такими, що у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару.

Отже, колегія суддів вважає, що сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Згідно ч.7 ст. 54 Митним кодексом України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З матеріалів справи встановлено, що позивач надав до митного органу повний перелік основних документів, визначених ч.ч. 1,2 ст. 53 Митним кодексом України, що підтверджують в повній мірі заявлену позивачем митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), а зазначена підстава як спрацювання профілю ризику АСАУР «Інспектор 2006» не відноситься до вичерпного переліку умов, що перешкоджають застосуванню методу 1 (за ціною контракту), встановленому у ст. 58 Митним кодексом України, котра також дублюється п.1 ст.1 Угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди по тарифах і торгівлі 1994 року.

Колегія суддів зазначає, що митним органом при корегуванні митної вартості за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів), не враховано, що за поставками, які послався митний орган, ввозився аналогічний товар іншого ґатунку та в іншій кількості, що впливає на ціну.

Крім того, варто зазначити, що при наявності у митного органу сумнівів щодо визначення митної вартості товару, митний орган повинен був довести належним чином те, що позивачем навмисно занижена вартість товару. Митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, оскільки Митним кодексом України не визначено правовий статус ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС, порядок їх формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Харківською митницею не доведено правомірності своїх рішень.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом, а відтак рішення суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: № 807000003/2014/001848/2 від 18.11.2014 р.; № 07000003/2014/001911/2 від 03.12.2014 р.; № 807000003/2014/001077/2 від 23.07.2014 р.; № 807000003/2014/002028/2 від 18.12.2014 р.; № 807000003/2014/001841/2 від 14.11.2014 р. та карток відмови в прийнятті митної декларації № 807100001/2014/00115 від 18.11.2014 р., № 807100001/2014/00120 від 03.12.2014 р., № 807100001/2014/00062 від 23.07.2014 р., № 807100000/2014/01075 від 18.12.2014 р., № 807100001/2014/00114 від 14.11.2014 р. ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в частині позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: № 807000003/2014/001365/2 від 03.09.2014 р., № 807000003/2014/000907/2 від 13.06.2014 р., № 807000003/2014/001369/2 від 05.09.2014 р. та карток відмови в прийнятті митної декларації № 807100001/2014/00076 від 03.09.2014 р., № 807100000/2014/00513 від 13.06.2014 р., № 807100001/2014/00081 від 05.09.2014 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 18.03.2015 року подав до суду першої інстанції заяву про зміну позовних вимог (т.1, а.с. 53-64). Зазначеною заявою позов доповнено новими вимогами, зокрема, про визнання недійсними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00513 від 13.06.2014 р., №807100001/2014/00076 від 03.09.2014 р., №807100001/2014/00081 від 05.09.2014 р. та рішень про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000907/2 від 13.06.2014 р. №807000003/2014/001365/2 від 03.09.2014 р., №807000003/2014/001369/2 від 05.09.2014 р., тобто, з урахуванням вищенаведених положень, з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Колегія суддів не приймає посилання представника позивача, що строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень митних органів про визнання митної вартості товару становить 1095 днів, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

У відповідності до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Стоки давності та їх застосування визначено ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У зв'язки з тим, що у даній справі оскаржуються рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, відсутні підстави застосовування строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 18.09.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Доказів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду позивачем судам першої та апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: № 807000003/2014/001365/2 від 03.09.2014 р., № 807000003/2014/000907/2 від 13.06.2014 р., № 807000003/2014/001369/2 від 05.09.2014 р. та карток відмови в прийнятті митної декларації № 807100001/2014/00076 від 03.09.2014 р., № 807100000/2014/00513 від 13.06.2014 р., № 807100001/2014/00081 від 05.09.2014 р. - підлягає скасуванню, а позовні вимоги в зазначеній частині підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/610/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: № 807000003/2014/001365/2 від 03.09.2014 р., № 807000003/2014/000907/2 від 13.06.2014 р., № 807000003/2014/001369/2 від 05.09.2014 р. та карток відмови в прийнятті митної декларації № 807100001/2014/00076 від 03.09.2014 р., № 807100000/2014/00513 від 13.06.2014 р., № 807100001/2014/00081 від 05.09.2014 р. Прийняти в цій частині ухвалу, якою залишити цю частину позовних вимог без розгляду.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 р. по справі № 820/610/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.