Ухвала суду № 51707056, 24.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р.Справа № 818/1561/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. по справі № 818/1561/15

за позовом Сумського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА

Сумський міський центр зайнятості (далі по тексту - позивач, Сумський МЦЗ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2.), в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Сумського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 17002,98 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року по справі № 818/1561/15 адміністративний позов Сумського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сумського міського центру зайнятості (вул. Баумана, 45, м. Суми, р/р 37170001000293 ГУДКСУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 13996509) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 17002,98 грн. (сімнадцять тисяч дві грн. 98 коп.).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року по справі № 818/1561/15 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано факту припинення ОСОБА_2 господарської діяльності як фізичної особи-підприємця з серпня 2005 року за рішенням Господарського суду Сумської області. З посиланням на ст.52 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на час ухвалення вказаного судового рішення) зазначив, що таке рішення було підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про скасування державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Невнесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є наслідком невчинення відповідних дій Господарським судом або державним реєстратором і не повинно тягнути несприятливі наслідки для відповідача по справі. З огляду на викладене, відповідач обґрунтовано вважав, що не є підприємцем, а тому у нього був відсутній обов'язок повідомляти до центру зайнятості відомості про реєстрацію його як фізичної особи-підприємця. Отже, підстави для стягнення з ОСОБА_2, коштів у сумі 17002,98 грн. допомоги по безробіттю як незаконно отриманих.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звертався до Сумського МЦЗ за сприянням у працевлаштуванні 29.05.2008 р. та 14.10.2011 р.

Спеціалістом центру зайнятості були заповнені персональні картки на позивача №185000908052900002 та №185011101400008 (а.с.5, 6).

Також відповідач подав до центру зайнятості заяви про надання статусу безробітного від 05.06.2008 р. та 21.10.2011 р., в яких зазначив, що заробітку не має, пенсію не отримує, не є суб'єктом підприємницької діяльності (а.с.7, 8).

Наказами від 05.06.2008 року № НТ080605 та від 21.10.2011 року №НТ111021 ОСОБА_2 надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 05.06.2008 р. та з 21.10.2011 р. (а.с.9,11).

При наступному зверненні 25.03.2015 р. за сприянням у працевлаштуванні Сумським МЦЗ встановлено факт зайнятості ОСОБА_2 у періоди попередніх реєстрацій безробітним з 05.06.2008 р. по 30.05.2009 р. з 21.10.2011 р. по 13.11.2011 р., про що складено акт від 03.04.2015 р. за №6 (а.с.16).

Перевіркою встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 з 11.03.2002 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця 25.03.2015 р. внесено запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.15).

З наявної в матеріалах справи копії довідки Сумського МЦЗ від 02.04.2015 року № 3935 вбачається, що в період з 05.06.2008 р по 31.05.2009 р. відповідач отримав 16413,42 грн. допомоги по безробіттю (а.с.18).

Наявною в матеріалах справи копією довідки Сумського МЦЗ від 02.04.2015 року № 3934 підтверджено, що в період з 21.10.2011 р. по 14.11.2011 р. відповідач отримав 589,56 грн. допомоги по безробіттю (а.с.17).

Сумський міський центр зайнятості листом від 07.04.2015 року № 07/695 повідомив відповідача про необхідність повернути на рахунок Сумського МЦЗ суму виплаченого матеріального забезпечення в загальному розмірі 17002,98 грн., проте у встановлений строк кошти сплачені не були (а.с.19).

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_2 вищевказаної суми коштів, отриманих як допомога по безробіттю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки за час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітній ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, тобто був зайнятою особою. Отже, кошти, отримані ним як грошова допомога по безробіттю за період з 05.06.2008 р. по 30.05.2009 р. та з 21.10.2011 р. по 13.11.2011 р. в сумі 17002,98 грн. відповідачем отримані незаконно, в добровільному порядку не сплачені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення").

У відповідності до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції Закону від 01.03.1991 за №803-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) підприємці відносяться до зайнятого населення.

Як встановлено частинами ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Питання проведення процедур реєстрації та припинення підприємницької діяльності фізичними особами - підприємцями регламентовано нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755 - ІV (надалі - Закон № 755).

Статтею 49 вказаного Закону встановлено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця.

Згідно з ч.1 ст.49 Закону № 755 (в редакції, чинній на час реєстрації позивача як безробітної) суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

У відповідності із ч. 3 ст. 49 Закону № 755 державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

Частиною 5 статті 49 Закону № 755 визначено, що порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону № 755 фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Законом від 01.07.2010 № 2390 - VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання", який набрав чинності 18.12.2011 року, Закон № 755 доповнено статтею 49-1, якою передбачено механізм спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

За приписами абз. 3 ч. 1 ст. 49-1 Закону № 755 спрощена процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться державним реєстратором на підставі судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року та в разі ненадання державному реєстратору протягом трьох років (загального строку позовної давності для звернення до суду про стягнення можливої заборгованості) з дати опублікування у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язане з банкрутством, документів, перелік яких визначено частиною дев'ятою статті 47 цього Закону.

Частиною 9 статті 47 Закону № 755 встановлено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, зазначеного у заяві про припинення підприємницької діяльності, подає державному реєстраторові особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості.

У відповідності до ч.15 ст.47 Закону № 755 дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що особа, зареєстрована як фізична особа-підприємець, не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.07.2014 року по справі № 21-79а14, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.03.2002 р., що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.30).

В матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2005 р. по справі №3/351-05 про припинення підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_2 (а.с.25).

Разом з тим, з відповідно до копії повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 25.03.2015 р., виданого державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції у Сумській області, вбачається, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25 березня 2015 року внесено запис №26320060002029554 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, НОМЕР_1 (а.с.15).

При цьому, жодних дій, спрямованих на завершення процедури державної реєстрації припинення особисто не здійснював, як не мав і законних підстав очікувати, що до сплину трьохрічного строку, обумовленого в абз. 3 ч. 1 ст. 49-1 Закону № 755, процедуру державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності повинен завершити державний реєстратор.

Таким чином, за час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітній, ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, тобто був зайнятою особою.

За вимогами пункту 6 Порядку № 60/62, у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кошти в загальній сумі 17002,98 грн., виплачені як грошова допомога по безробіттю за період з 05.06.2008 по 30.05.2009 та з 21.10.2011 по 13.11.2011 в сумі 17002,98 грн., були отримані відповідачем необґрунтовано, з порушенням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в добровільному порядку не сплачені, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_2

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. по справі № 818/1561/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.09.2015 р.