Ухвала суду № 51706957, 24.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р. Справа № 814/1082/15

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Запорожана Д.В.судді -Коваля М.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання дії неправомірною,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про:

- визнання неправомірною дію щодо направлення заяви позивача від 18.03.2015 року до Державної міграційної служби України;

- зобов'язання розглянути заяву позивача від 18.03.2014 року про приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1944р. №353 у відповідність із Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він звернувся з заявою від 18.03.2014 року до відповідача щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 у відповідність із Законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», однак дане звернення було надіслано відповідачем до Державної міграційної служби України, яка не має повноважень на вирішення даного питання.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що Кабінет Міністрів України діяв у відповідності до чинного законодавства України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року позов задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України щодо направлення заяви позивача від 18.03.2015 року до Державної міграційної служби України.

Зобов'язано Кабінет Міністрів України розглянути заяву позивача від 18.03.2014 року про приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1944р. № 353 у відповідність із Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

18.03.2015 року позивач звернувся з заявою до відповідача в межах Закону України «Про звернення громадян».

Згідно даної заяви позивач просив привести Постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 у відповідність із Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 у відповідність із Законом, яке порушено в заяві позивача від 18.03.2015 року, належать до компетенції відповідача, тому, останній повинен був розглянути заяву позивача по суті.

В апеляційній скарзі вказується, що Кабінет Міністрів України не має повноважень за зверненням громадянина видавати відповідні постанови для врегулювання тієї чи іншої діяльності, тому звернення позивача було правомірно направлено до ДМС України, яка розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до параграфу 158 «Регламенту Кабінету Міністрів України», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950:

1. Звернення громадян, адресовані Кабінетові Міністрів, Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові, віце-прем'єр-міністрам, Міністру Кабінету Міністрів, міністру, який не очолює міністерство, розглядаються відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та в порядку, встановленому цим Регламентом.

2. Секретаріат Кабінету Міністрів опрацьовує звернення громадян та готує пропозиції для розгляду Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами, Міністром Кабінету Міністрів, міністром, який не очолює міністерство, для прийняття рішення щодо порушеного питання.

3. Відповіді за результатами розгляду звернень громадян надають Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, Міністр Кабінету Міністрів, міністр, який не очолює міністерство, та відповідно до компетенції керівники органів виконавчої влади, інші уповноваженні посадові особи.

4. Якщо вирішення питання, порушеного у зверненні, не належить до повноважень Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, Міністра Кабінету Міністрів, міністра, який не очолює міністерство, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає звернення протягом п'яти днів за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється авторові.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян», зокрема, встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням привести Постанову Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» у відповідність до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», однак, Секретаріат Кабінету Міністрів направив звернення позивача до ДМС України, як до органу в повноваження якого входить вирішення питання, порушеного у зверненні.

Колегія суддів вважає, що питання приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» у відповідність до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не входить до повноважень підпорядкованого Кабінету Міністрів органу - ДМС України (діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ). ДМС України має повноваження щодо внесення відповідної пропозиції/проекту до Кабінету Міністрів.

Враховуючи наведене, а також норму ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», колегія суддів вважає, що якщо Кабінет Міністрів України не міг вирішити заяву позивача по суті без попереднього висновку компетентного органу - ДМС України, то він повинен був повідомити позивача про те, що його заява потребує додаткового вивчення підпорядкованим Кабінету Міністрів компетентним органом - ДМС України, на підставі висновків якого Кабінет Міністрів завершить розгляд цієї заяви у передбачений Законом строк, а не направляти заяву позивача до ДМС України як до органу, який може вирішити питання про приведення Постанови Кабінету Міністрів у відповідність до Закону.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: Д.В. Запорожан Суддя: М.П. Коваль