Ухвала суду № 51706920, 24.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р.Справа № 816/2308/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника другого відповідача - Власюк С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. по справі № 816/2308/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка"

до Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області , Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

24 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" (далі по тексту - ТОВ «Монтажналадка», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Машівське відділення Карлівської ОДПІ, перший відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 лютого 2015 року №0000281619, №0000291619.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року по справі № 816/2308/15 до участі у справі у якості другого відповідача залучено Карлівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Карлівська ОДПІ, другий відповідач).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 р. по справі № 816/2308/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" до Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 20 лютого 2015 року №0000281619, №0000291619.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/.

Другий відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 р. по справі № 816/2308/15 та винести нову постанову, якою відмовити ТОВ «Монтажналадка» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що ТОВ «Монтажналадка» в порушення вимог п.57.1 ст.57, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачені авансові внески по податку на прибуток, а саме, зобов'язання з граничним терміном сплати 30.08.2014 р., 30.09.2014 р., 30.10.2014 р., 30.11.2014 р., 30.12.2014 р. сплачено лише 26.01.2015 р. Із заявами про списання податкового боргу як безнадійного, що виник внаслідок дії форс-мажору, в порядку пп.101.2.4 п.101.2 ПК України ТОВ «Монтажналадка» не зверталось. У зв'язку з чим Машівським відділенням Карлівської ОДПІ було правомірно, на підставі п.126.1 ст.126 ПК України застосовано до ТОВ «Мо6нтажналадка» штрафні (фінансові) санкцій. З огляду на викладене, не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Представник другого відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що до 16.12.2015 року місцем знаходження ТОВ «Монтажналадка» було м. Макіївка Донецької області, позивач перебував на обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецьк, а щодо сплати деяких інших видів податкових зобов'язань - у Будьонівському, Ленінському, Пролетарському районах м. Донецька. У зв'язку з встановленням простою у роботі вказаних податкових органів наказом Міндоходів від 08.07.2014 р. № 381 виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку у ДПІ вказаних районів м. Донецька, в тому числі й позивача по справі, покладено на Маріупольську ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, а ДПІ у Калінінському районі м. Донецька - на Жовтневу ОДПІ м. Маріуполя, згодом - ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області. ТОВ «Монтажналадка» зверталось до Маріупольської ОДПІ, Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя, ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області із заявами про відстрочення сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) відповідно до положень ст.100 ПК України, однак, вищевказані заяви були залишені без задоволення. Після зміни місцезнаходження та виникнення фізичної можливості сплачувати кошти (відновлення роботи платіжних систем на підконтрольній Державі Україна території) позивачем оплачено свої податкові зобов'язання, у т.ч. зі сплати авансових внесків податку на прибуток. Однак, Карлівська ОДПІ, незважаючи на положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», наявність сертифікатів Торгово-промислової палати щодо підтвердження виникнення форс-мажорних обставин для ТОВ «Монтажналадка» винесено податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків по податку на прибуток. Враховуючи викладене, вважає зазначені податкові повідомлення-рішення такими, що винесені необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Представники позивача та першого відповідача в судове засідання не прибули, позивач та перший відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції розглянути справу без участі свого представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач та перший відповідач по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників позивача та першого відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника другого відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" зареєстроване в якості юридичної особи 09 липня 2003 року, ідентифікаційний код 13483974, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №809541, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 9/.

20 лютого 2015 року головним державним інспектором Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової звітності, за результатами якої складено акт від 20 лютого 2015 року №000030/16-19/13483974 /а.с. 11-12/.

Зазначеним актом зафіксовано порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансового внеску податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, а саме: грошові зобов'язання зі строком сплати 30 серпня 2014 року, 30 вересня 2014 року, 30 жовтня 2014 року, 30 листопада 2014 року, 30 грудня 2014 року сплачено лише 26.01.2015 року.

На підставі наведених висновків акту перевірки Машівським відділенням Карлівської ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 20 лютого 2015 року №0000281619, яким до позивача застосовано штраф за платежем авансові внески з податку на прибуток у сумі 19120,00 грн /а.с. 14/, та №0000291619, яким до позивача застосовано штраф за платежем авансові внески з податку на прибуток у сумі 2390,00 грн /а.с. 15/.

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з авансових внесків по податку на прибуток, оскільки внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджено належними документами, позивач був позбавлений можливості сплатити грошове зобов'язання вчасно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовано Податковим кодексом України.

Згідно з п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 126.1. пункту 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що заборгованість з податку на додану вартість погашена позивачем грошовими коштами із затримкою, а саме:

- сума 23900,00 грн. із граничним терміном сплати 30 серпня 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 148 днів);

- сума 23900,00 грн. із граничним терміном сплати 30 вересня 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 118 днів);

- сума 23900,00 грн. із граничним терміном сплати 30 жовтня 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 88 днів);

- сума 23900,00 грн. із граничним терміном сплати 30 листопада 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 57 днів);

- сума 23900,00 грн. із граничним терміном сплати 30 грудня 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 27 днів).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що пунктом 101.1 ст.101 ПК України передбачено списання безнадійного податкового боргу, у тому числі пені та штрафних санкцій, нарахованих на такий податковий борг.

У свою чергу, за визначенням пп.101.2.4 п.101.2 ст.101 ПК України безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року №1669-VІІ (далі по тексту - Закон №1669-VІІ).

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону (п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669-VІІ).

Статтею 2 Закону №1669-VІІ передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" від 30 жовтня 2014 року №1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 1 пункту 1 додатку до вказаного розпорядження м. Донецьк та м. Макіївка віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Колегія суддів зазначає, що дію розпорядження №1053-р зупинено згідно з розпорядженням КМУ "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053" №1079-р від 05 листопада 2014 року, однак, оскільки відповідно до приписів частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Загальновідомою є обставина, що на території Донецької області та, зокрема, міста Донецька, міста Макіївки триває антитерористична операція, а деякі населені пункти Донецької області є територіями, тимчасово не підконтрольними уряду Україні.

Статтею 141 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

При цьому, частиною другою зазначеної статті серед форс-мажорних обставин не визначено саме "проведення антитерористичної операції", тому дія сертифіката Торгово-промислової палати України може засвідчувати будь-які інші, перелічені у частині другій статті 141 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" обставини, а обставина проведення АТО у Донецькій області, де здійснює господарську діяльність позивач, прямо встановлена указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Статтею 10 Закону №1669-VІІ передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Отже, сертифікат Торгово-промислової палати України є належним доказом обставин, які у розумінні Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема невчасну сплату податкового зобов'язання з авансових внесків по податку на прибуток.

Матеріалами справи підтверджено, що 13 листопада 2014 року Полтавською Торгово-промисловою палатою видано ТОВ "Монтажналадка" сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. №24.14-07/879 /а.с. 25/, та сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. №24.14-07/880 /а.с. 26/, якими засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 серпня 2014 року для ТОВ "Монтажналадка" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікатів Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо /а.с. 25, 26/.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач зареєстрований як платник податків та перебував на обліку у ДПІ у Калінінському районі м. Донецьк, ГУ Міндоходів у Донецькій області, здійснює основну господарську діяльність на території Донецької області.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з авансових платежів по податку на прибуток, оскільки внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджено належними документами, позивач був позбавлений можливості сплатити вказані грошові зобов'язання своєчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20 лютого 2015 року №0000281619, №0000291619 про застосування до ТОВ «Монтажналадка» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19120,00 грн. та 2390,00 грн. відповідно, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. по справі № 816/2308/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.09.2015 р.