Постанова № 51706828, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 818/3370/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В. ,

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2015р. по справі № 818/3370/14

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому, згідно з уточненням позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0033661701/42291 від 13.08.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 07.10.2014 року №9664-25.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 р. по справі № 818/3370/14 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкової вимоги від 07.10.2014 року № 9664-25 відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції не надано належної правової оцінки додатковій позовній вимозі про оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.08.2014 року №0033661701/42291. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 р. по справі № 818/3370/14 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно зі ст. 41 КАС України не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 14.04.2008 року укладено з АТ "УкрСиббанк" кредитний договір № 11333209000. Право вимоги за договором банком передано ТОВ "Кей Колект", про що позивачу було повідомлено.

19 грудня 2012 року ТОВ "Кей-Колект" прийнято рішення про анулювання (прощення) боргу за кредитним договором з позивачем на суму 67241,27 грн., що становить за курсом НБУ еквівалент 8412,52 долара США. Про анулювання боргу кредитором повідомлено ОСОБА_1 листом № 075-8940 від 20 грудня 2012 року, отримання якого підтверджується копією поштового повідомлення. Цим же листом позивачу повідомлено, що анульована сума боргу є доходом та підлягає відображенню в податковій декларації, з цієї суми доходу самим позивачем має бути сплачено податок (а.с. 80-81).

Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих за 2012 рік, результати якої оформлено актом від 27.06.2014 року №2382/18-19-17-01/2925309433/96 (а.с. 49-51).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 164.2.17 д) ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 10086, 24 грн. податку з доходів фізичних осіб.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2014 року № 0033661701/42291, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 10086 грн. 24 коп., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2521 грн. 56 коп. та 170 грн. (а.с. 83). Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачем за місцем знаходження позивача в АДРЕСА_1. Поштове відправлення не було отримане ОСОБА_1 в зв'язку з закінченням терміну зберігання, тобто з незалежних від відповідача причин (а.с. 84).

07 жовтня 2015 року ДПІ в м. Сумах винесено податкову вимогу № 9664-25 про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 12777 грн. 80 коп. (а.с.39).

Позивач не погодився з оскаржуваними податковим повідомлення-рішення та податковою вимогою, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкова вимога винесена ДПІ в м. Сумах в межах повноважень, з дотриманням встановлених строків та за наявності підстав, визначених Податковим кодексом України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині скасування податкової вимоги, виходячи з наступного.

У відповідності до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2014 року № 0033661701/42291 було направлено відповідачем за місцем знаходження позивача в АДРЕСА_1 та копія поштового конверту відправлення податкового повідомлення-рішення повернуто до ДПІ в м. Суми в зв'язку з закінченням терміну зберігання 15.09.2014 року (а.с. 84).

Відповідно до ст. 58 п. 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення вважається врученим 15.09.2014 року.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що сума грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не було сплачено в установлений податковим законодавством строк узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 12777,80 грн., тому відповідач на підставі п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України було правомірно сформовано податкову вимогу від 07.10.2014 р. №9664-25, яку позивач отримав нарочно 18.11.2014 року.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при формуванні податкової вимоги від 07.10.2014 р. №9664-25 відповідач діяв в межах повноважень, з дотриманням встановлених строків передбачених Податковим кодексом України, а тому правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Але колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне. Як вбачається з уточненої позовної заяви (а.с. 68-69), позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0033661701/42291 від 13.08.2014 року та податкову вимогу від 07.10.2014 року №9664-25. Відповідно ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. З постанови суду першої інстанції вбачається, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0033661701/42291 від 13.08.2014 року судом першої інстанції не розглянута та обставини щодо них не досліджувалися судом першої інстанції.

Перевіряючи правильність прийняття податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0033661701/42291 від 13.08.2014 року, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що під час проведення документальної позапланої невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих за 2012 рік, встановлено, що в грудні 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на податкову адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 20.12.2012 р. №075-8940 про анулювання боргу, який виник на підставі кредитного договору №11333209000 від 14.04.2008 р.

Вищезазначеним повідомленням ТОВ «Кей-Коект» як кредитором було повідомлено боржника - ОСОБА_1, що ТОВ «Кей-Колект» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 19.12.2012 р. складала 8412,52 доларів США (за курсом НБУ станом на 19.12.2012 р. 67241,27 грн.), що відповідає вимогам абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Крім того, повідомленням про анулювання боргу від 20.12.2012 р. №075-8940 позивача було повідомлено, що анульована суму заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, отже було запропоновано самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За правилами пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до визначення, наданого у пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Колегія суддів зазначає, що нормами п.164.2 ст.164 розділу IV Податкового кодексу України передбачено види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку

Зокрема, згідно абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності відносяться до доходу, отриманого платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Таким чином, згідно приписів податкового законодавства на час існування спірних правовідносин, випадком, прямо передбаченим нормами розділу IV цього Податкового кодексу України, який призводить до оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є серед іншого, випадок отримання платником податків додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

При цьому, відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, якщо кредитор повідомляє платникові податку - боржнику про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, то боржник самостійно сплачує податок з таких доходів на підставі поданої річної податкової декларації.

Отже, кредитор у разі надання платнику податку доходу у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу повинен відобразити інформацію щодо суми доходу у податковій звітності за підсумками звітного періоду, в якому було нараховано такий дохід, а платник податку зобов'язаний відобразити вказаний дохід у річній податковій декларації та самостійно сплатити зазначену в ній суму податкового зобов'язання.

Враховуючи, що нормами податкового законодавства прямо передбачено випадок, коли до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку у вигляді анульованого (прощеного) боргу як додаткове благо, тому у платника податків ОСОБА_1 згідно з п.176.1 ст. 176, п.п. 167.1, 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України, виникає обов'язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Між тим, позивачем не наведено належних та допустимих доказів в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджують протиправність податкового повідомлення-рішення від 13.08.2014 року №0033661701/42291.

Отже, колегія суддів погоджується з рішенням податкового органу про донарахування позивачу зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами проведеної перевірки.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування такого рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.

На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0033661701/42291 від 13.08.2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через вирішення не всіх позовних вимог підлягає зміні з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, п. 2 ст. 198, п.2 ч.1 ст. 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 р. по справі № 818/3370/14 змінити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0033661701/42291 від 13.08.2014 року відмовити.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 р. по справі № 818/3370/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.09.2015 р.