Постанова № 51706816, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 820/6053/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної Фіскальної Служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2015р. по справі №820/6053/15

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці Державної Фіскальної Служби України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 14.05.2015р. №289-о про звільнення ОСОБА_1, головного державного інспектора митного поста "Козача Лопань", з займаної посади 14.05.2015 року з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади"; поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора митного поста "Козача Лопань" Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України з дня звільнення. Стягнути з Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1, головного державного інспектора митного поста "Козача Лопань", середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2015 року по день ухвалення рішення; допустити до негайного виконання рішень в частині поновлення на посаді та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо перевірки ОСОБА_1 надану Харківською митницею ДФС для розміщення на офіційному сайті Міністерства юстиції, визнати незаконною та скасувати, оскільки вона дискредитує його як державного службовця.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2015р. по справі № 820/6053/15 позов задоволено частково.

Скасовано наказ начальника Державної фіскальної служби України Харківської митниці ДФС від 14.05.2015 року №289-о про звільнення ОСОБА_1, головного державного інспектора митного поста "Козача Лопань", з займаної посади 14.05.2015 року з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора митного поста "Козача Лопань" Державної фіскальної служби України Харківської митниці ДФС з дня звільнення. Зобов'язано Державну фіскальну службу Харківську митницю ДФС нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2015 року по день винесення постанови суду. Рішення в частині поновлення на посаді та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2015р. в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 22.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності наказу начальника Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 14.05.2015р. №289-о та наявності підстав для поновлення на роботі позивача.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що позивач в період з 09.06.1995 року перебував на державній службі.

Харківську митницю Міндоходів 25.12.2014р. реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці Державної фіскальної служби.

В порядку переведення з Харківської митниці Міндоходів позивача 25.12.2014р. прийнято на роботу до Харківської митниці ДФС на посаду головного державного інспектора митного поста "Козача Лопань", що підтверджується копією трудової книжки.

Харківською митницею ДФС було розпочато перевірку згідно з Законом України "Про очищення влади".

18.12.2014 року позивачем подана заява на ім'я начальника Харківської митниці ДФС, в якій надав згоду на проведення перевірки щодо ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014р. № 1682-VII. 25.12.2014р.

За запитом Харківської митниці ДФС Куп'янською ОДПІ проведена перевірка майна позивача, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру за 2013 рік згідно з поданою ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.

Результати проведеної перевірки Куп'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області оформлені висновком від 20.02.2015 року №1173/8/139-20-26-17-01-51, складеного за результатами перевірки відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст. 5 ЗУ "Про очищення влади".

У вказаному висновку відповідачем відображено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не відображено 1/2 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Харківська митниця, керуючись пунктом 35 Порядку, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації листами від 27.02.2015 № 20-70-04/00-1/1626, від 11.03.2015 року № 20-70-04/00-1/1906, від 27.03.2015 року № 20-70-04/00-1/2322, від 15.04.2015року № 20-70-04/00-2846 з копією уточненої декларації звернулась до Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області із запитом на проведення додаткової перевірки.

Листами від 18.03.2015 року № 1774/8/20-26-1701 та від 06.05.2015 року № 986/9/20-26-17-01-51 Куп'янська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на листи митниці підтвердила недостовірність інформації.

На підставі вищезазначеного висновку Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів із дотриманням встановлених законодавством термінів, на підставі сформованої довідки про результати перевірки, Харківською митницею ДФС вбуло видано наказ від 14.05.2015 року № 289-о "Про звільнення ОСОБА_1.".

Як на підставу звільнення, відповідач послався на довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», складеної щодо ОСОБА_1

Не погоджуючись із наказом №293-о від 14.05.2015р., позивач оскаржив його до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу колегія суддів зазначає наступне.

У розумінні частини першої статті 1 Закону про очищення влади очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Питання застосування Закону про очищення влади регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону про очищення влади протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Згідно з частиною восьмою статті 3 Закону про очищення влади заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 16.08.1995р. працює в митному органі, останнє місце працевлаштування згідно із наказом №06-о від 24.12.2014р. - на посаді головного державного інспектора митного поста "Козача Лопань" (а.с. 17-20).

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", встановлена Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", який затверджено Наказом Міністерства фінансів України 03 листопада 2014 року № 1100 (далі за текстом - Порядок №1100).

Відповідно до п.3 Порядку №1100 проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про очищення влади" 25.12.2014р. щодо працівників Харківської митниці ДФС розпочато перевірку, про що на офіційному сайті розміщено відповідне повідомлення.

ОСОБА_1 власноручно написаною заявою від 18.12.2014р., якою він надав згоду на проведення щодо нього перевірки та оприлюднення її відомостей.

Згідно ч.11 ст.5 Закону України "Про очищення влади" орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Відповідно до п.14 ст.5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Аналізуючи вказані вище положення законодавства колегія суддів приходить до висновку, що здійснення очищення влади стосовно осіб, щодо яких здійснювалася перевірка, проводиться за наступники критеріями, підлягають встановленню контролюючим органом: недостовірності відомостей щодо наявності майна, зазначеного у декларації; недостовірності цих відомостей та невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел; невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі.

Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону про очищення влади в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

При цьому, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом під час проведення перевірки позивача встановлені неоднозначні висновки відповідності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої ст.5 Закону України "Про очищення влади", адже попри виявлене не відображення у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік права власності на Ѕ частину квартири, Куп'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зроблено висновок про відповідність вартості майна (майнових прав) позивача наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідності вартості майна (майнових прав) цим доходам не може бути підставою застосування заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади", відповідно до критерію, передбаченого ч.8 ст.3 Закону.

З урахуванням наведеного, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що керівник Харківської митниці ДФС України після отримання висновку не врахував факту набуття доходів (майна) із законних джерел, що в свою чергу виключає застосування заборон.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ч.11 ст. 5 Закону «Про очищення влади» передбачено, що орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 оскаржив до суду висновок Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів V Харківській області від 20.02.2015 № 1173/8/139-20-26-1701-51.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 по справі № 820/3094/15 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.06.2015 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - задоволено та скасовано висновок Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Харківській області від 20.02.2015 № 1173/8/139-20-26-1701-51.

З урахуванням наведеного та враховуючи положення ч. 1 ст. 72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів вважає встановленим факт протиправності висновку податкового органу.

Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі з приводу того, що на момент прийняття оскаржуваного наказу про звільнення, висновок не був скасованим, колегія суддів зазначає наступне.

Чинне законодавство України не містить жодних застережень щодо неможливості поновлення на посаді незаконно звільненої особи у зв'язку з не скасуванням висновку. Згідно з частиною одинадцятою статті 5 Закону України «Про очищення влади» оскарження такого висновку в судовому порядку є правом, а не обов'язком особи.

Під час вирішення даної адміністративної справи про визнання протиправним наказу про звільнення з публічної служби відповідно до Закону «Про очищення влади» суд надає оцінку обставинам, чи дійсно мала місце недостовірність відомостей щодо наявності майна.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ від 14.06.2015р. № 289-о "Про звільнення ОСОБА_1" на п.7-2 частини 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України є таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Щодо зобов'язання відповідача сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2015 року по день винесення постанови суду, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до положень ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 5 п. 10.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 20.05.2013 року № 7 задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Однак, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за певний період та зазначаючи про звернення рішення суду до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць, суд першої інстанції, в порушення зазначених приписів не вказав розмір останніх в резолютивній частині постанови, що може утруднити виконання останньої, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині, згідно до ст. 201 КАС Україні - підлягає зміні, а відповідно апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Так, середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок),.

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи, що звільнення позивача відбулось 14.05.2015 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці, а саме: за березень та квітень 2015 року.

Згідно довідки Харківської митниці ДФС середньоденна заробітна плата складає 190,34 грн (а.с. 79-80).

Період, за який підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача складає 58 робочих дня (з 14.05.2015 р. по 05.08.2015 р. (дата винесення судового рішення).

Даний період розраховано з урахуванням листа Міністерства соціальної політики України " Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" від 09.09.2014 р. №10196/0/14-14/13.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 14.05.2015 р. по 05.08.2015 р. становить 11039,72 грн.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України , зокрема викладеної в постановах від 21.01.2012 р. №6-87цс11 та від 14.01.2014 р. №21-395а13.

На підставі вище викладеного, та з урахуванням положень ст. 201 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної Фіскальної Служби України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2015р. по справі № 820/6053/15- змінити, виклавши абз. 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Зобов'язати Харківську митницю Державної фіскальної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.05.2015 року до моменту винесення судового рішення в розмірі 11039 (одинадцять тисяч тридцять дев'ять) грн. 72 коп.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2015р. по справі № 820/6053/15-залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 28.09.2015 р.