Постанова № 51706799, 24.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1632/15

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря і Державного спеціалізованого підприємства «Одеський Державний міжобласний спеціальний комбінат», за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Актів Ліс» про визнання дій протиправними, скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря і Державного спеціалізованого підприємства «Одеський Державний міжобласний спеціальний комбінат», за участю третьої особи ТОВ «Актів Ліс» про визнання дій щодо затримки контейнера CMAU5052573, його не допуску до митного оформлення після 3 березня 2015 року (після проведення радіаційної перевірки другого рівня) протиправними; скасування акту затримки контейнера CMAU5052573 від 12 грудня 2014 року; зобов'язання повернути контейнер CMAU5052573 та допустити до митного оформлення товару, що знаходиться в контейнері та не чинити перешкод у вивезенні зазначеного контейнера для цілей митного оформлення.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірних дій, акту та бездіяльності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року вищенаведений позов було частково задоволено. Визнано протиправними спірні дії. Скасовано спірний акт. Зобов'язано відповідачів повернути контейнер та допустити його до митного оформлення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна екологічна інспекція Північно-західного регіону Чорного моря просить скасувати вищенаведене рішення як таке, що прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в ході проведення екологічного контролю дров'яної деревини дубу, на кордоні до митного оформлення, було встановлено радіаційну небезпеку контейнера CMAU5052573, в якому знаходився зазначений товар (експрес-контроль та детальний контроль) /а.с. 53, 217/.

З урахуванням того, що результати детального радіаційного контролю не дозволяли зробити однозначного висновку про радіаційну безпеку товару позивача 12 грудня 2014 року вищенаведений контейнер було затримано /а.с. 53/.

Поглиблений контроль третього рівня (засобами стаціонарних лабораторій) вищенаведеного товару позивача підтвердив його радіаційну небезпечність /а.с. 212, 218, 219/.

На час розгляду справи в суді першої інстанції вищенаведений затриманий контейнер з товаром зберігався на території Державного спеціалізованого підприємства «Одеський Державний міжобласний спеціальний комбінат» (м. Одеса, вул. Братів Поджио, 10) де й було проведено відбір зразків для поглибленого контролю /а.с. 57-58/.

Щодо скасування акту затримки контейнера CMAU5052573 від 12 грудня 2014 року.

Пунктом 5.2 Інструкції щодо проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України (затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 15.05.2000 року N 27 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 липня 2000 року за N 411/4632) передбачено, що радіаційний контроль транспортних засобів і вантажів, які переміщуються через державний кордон, передбачає чотири послідовні етапи (рівні):

- експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке іде від об'єкта, що контролюється (здійснюється стаціонарними приладами РК);

- детальний контроль, який здійснюється службою екологічного контролю за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об'єктів з метою виявлення контейнерів або матеріалів, які призначено для екранування іонізуючого випромінювання (через відсутність стаціонарних приладів РК підконтрольних об'єктів починається з цього рівня);

- поглиблений контроль затриманих об'єктів за допомогою обладнання пересувної або найближчої стаціонарної лабораторії державної санітарно-епідеміологічної служби;

Пунктом 5.7 вищенаведеної інструкції передбачено, що проведення другого рівня РК здійснюється на спеціально обладнаному окремому майданчику на відстані не менше ніж 50 м від пункту пропуску через державний кордон. Майданчик має бути огороджений і позначений знаками радіаційної небезпеки згідно з ГОСТ 17925-72.

Пунктом 7.9.5. Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць (затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.99 року N 204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 листопада 1999 року за N 787/4080) передбачено, що проведення другого рівня РК здійснюється на спеціально обладнаній окремій площадці на відстані не менше ніж 50 м від місць постійної дислокації служб пункту пропуску. Площадка повинна бути огородженою і позначеною знаками радіаційної небезпеки, згідно з ГОСТ 17 925-72.

Пунктом 7.9.9 вищенаведеного Положення передбачено, якщо результати детального РК не дозволяють зробити однозначного висновку щодо радіаційної безпечності об'єкта або про дотримання Правил безпеки під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта, то він затримується та переводиться на окрему площадку для проведення третього рівня поглибленого РК, який виконується персоналом регіональної пересувної лабораторії або найближчої стаціонарної радіологічної лабораторії.

Таким чином, ознаками радіаційного контролю другого рівня є його проведення на спеціально обладнаному окремому майданчику на відстані не менше ніж 50 м від пункту пропуску через державний кордон.

За наслідками саме такого контролю другого рівня товар позивача було затримано /а.с. 217, 53/.

Таким чином, при встановленні радіаційної небезпеку товару, що переміщується через державний кордон, і результати детального радіаційного контролю не дозволяють зробити однозначний висновок щодо його радіаційної безпечності, затримка такого товару є обов'язком органів Державної екологічної інспекції.

З урахуванням того, що вищенаведеними перевірками було встановлено радіаційну небезпеку товару позивача і результати детального радіаційного контролю не дозволяли зробити однозначного висновку щодо його радіаційної безпечності відповідач прийняв правомірне рішення від 12.12.2014 року про його затримку.

Щодо затримки контейнера CMAU5052573, його не допуску до митного оформлення після 3 березня 2015 року (після проведення радіаційної перевірки другого рівня).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому зазначені рішення, дії та бездіяльність повинні бути існуючими в натурі, а не вигаданими суб'єктами відповідних правовідносин.

Так, позивач вважає, що Державна екологічна інспекція Північно-західного регіону Чорного моря вчиняла дії по затримці його товару і не допуску до митного оформлення після 3 березня 202015 року, тобто після проведення радіаційної перевірки другого рівня.

Пунктом 5.11 вищенаведеної Інструкції передбачено, якщо результати детального РК не дозволяють зробити однозначного висновку про радіаційну безпеку об'єкта або про дотримання Правил безпеки при санкціонованому перевезенні радіаційнонебезпечного об'єкта, то об'єкт затримується на посту екологічного контролю та переводиться на окремий майданчик для проведення третього рівня контролю (поглибленого РК), який виконується персоналом пересувної або найближчої стаціонарної лабораторії державної санітарно-епідеміологічної служби.

Пунктом 7.9.9 вищенаведеного Положення передбачено, якщо результати детального РК не дозволяють зробити однозначного висновку щодо радіаційної безпечності об'єкта або про дотримання Правил безпеки під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта, то він затримується та переводиться на окрему площадку для проведення третього рівня поглибленого РК, який виконується персоналом регіональної пересувної лабораторії або найближчої стаціонарної радіологічної лабораторії.

Таким чином, ознаками поглибленого радіаційного контролю (третього рівня) є попереднє затримання товару, що досліджується, його переведення на окрему площадку для проведення аналізу стаціонарною лабораторією.

Товар позивача було попередньо затримано спірним рішенням відповідача, перевезено для дослідження на площадку Державного спеціалізованого підприємства «Одеський Державний міжобласний спеціальний комбінат» (м. Одеса, вул. Братів Поджио, 10), 3 березня 2015 року було проведено відбір зразків для поглибленого контролю (акт відкриття та обстеження) і більш того, отримано результати такого поглибленого контролю стаціонарними лабораторіями. Результат негативний, тобто товар радіаційно небезпечний (вищенаведені обставини).

Таким чином, 3 березня 2015 року проходила перевірка не другого рівня, а саме третього (поглиблена).

Отже, 3 березня 2015 року будь-якої радіаційної перевірки в кінцевому варіанті, у розумінні вищенаведених норм законодавства, не здійснювалося. Було проведено лише відбір зразків для досліджень в стаціонарній лабораторії /а.с. 57-58/. Кінцеві, негативні, результати було отримано лише через 14 днів /а.с. 212, 218, 219/.

Будь-яких додаткових дій по затримці товару позивача, його не допуску до митного оформлення відповідачем після 3 березня 2015 року в натурі не здійснювалося.

Абзацом 2 п. 7.9.9 вищенаведеного Положення передбачено, що залежно від результатів проведення третього рівня РК приймається рішення про можливість перетинання об'єктом державного кордону.

Абзацом 2 п. 5.11 вищенаведеної Інструкції передбачено, що за результатами проведення третього рівня РК приймається рішення про можливість переміщення об'єкта через державний кордон згідно з пунктом 3.6. цієї Інструкції.

Пунктом 3.6 вищенаведеної інструкції передбачено, що у разі виявлення радіаційно небезпечного об'єкта або встановлення порушення правил його транспортування прийняття рішення про пропуск через державний кордон РР, ЯМ, інших вантажів та транспортних засобів здійснюється органами прикордонного контролю Прикордонних військ України на підставі відповідної інформації служби екологічного контролю.

Пунктом 7.7 вищенаведеного Положення передбачено, що у разі спроби несанкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта він до митного догляду не допускається і його переміщення через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується у пункті пропуску на спеціально обладнаному майданчику, до визначення подальших дій з ним згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 207 "Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та причетних юридичних осіб у разі виявлення джерел іонізуючого випромінювання, які перебувають у незаконному обігу".

Пунктом 11 вищенаведеної Постанови передбачено, що правоохоронний орган за результатами огляду місця події і здійснених необхідних заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, надає місцевому органу виконавчої влади свій висновок щодо необхідності перевезення вилученого радіонуклідного джерела до Інституту ядерних досліджень, іншої експертної організації для проведення поглибленого аналізу з метою встановлення його походження та/або призначення чи на тимчасове зберігання або для захоронення. На основі цього висновку, а також висновків та рекомендацій фахівців Держсанепідемслужби, Держатомрегулювання та Мінприроди місцевий орган виконавчої влади приймає рішення про подальші дії з вилученим з незаконного обігу радіоактивним матеріалом.

Таким чином, за наслідками вищенаведеного радіаційного контролю третього рівня можуть приймати рішення, діяти чи допускати бездіяльність органи Державної прикордонної служби (рішення про можливість переміщення об'єкта через державний кордон) або місцевий орган державної влади, які не були залучені стороною у суді першої інстанції і суд апеляційної інстанції позбавлений такої процесуальної можливості.

Отже, спірних обов'язків саме у Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря не мається.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що службою безпеки України було порушено кримінальну справу за вищенаведеними фактами господарської діяльності позивача.

Пунктом 10 вищенаведеної Постанови передбачено, що усі дії фахівців Держсанепідемслужби та Мінприроди, які можуть призвести до знищення речових доказів, узгоджуються з правоохоронним органом, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

Таким чином, відправка речових доказів у кримінальній справі для продажу за кордон прямо заборонена нормами діючого законодавства.

Окрім того, ч. 3 ст. 50 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. З норм діючого законодавства не вбачається, що в адміністративному судочинстві можуть бути відповідачами не суб'єкти владних повноважень, навіть державні підприємства (другий відповідач). Таким чином, провадження в частині позовних вимог звернутих до Державного спеціалізованого підприємства «Одеський Державний міжобласний спеціальний комбінат» підлягає закриттю.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Провадження в частині позовних вимог звернутих до Державного спеціалізованого підприємства «Одеський Державний міжобласний спеціальний комбінат» - закрити.

Роз'яснити, що спірні правовідносини саме з Державним спеціалізованим підприємством «Одеський Державний міжобласний спеціальний комбінат» можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства (повернення безпідставно набутого майна гл. 83 ЦК України).

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Актів Ліс» про визнання дій щодо затримки контейнера CMAU5052573, його не допуску до митного оформлення після 3 березня 2015 року (після проведення радіаційної перевірки другого рівня) протиправними; скасування акту затримки контейнера CMAU5052573 від 12 грудня 2014 року; зобов'язання повернути контейнер CMAU5052573 та допустити до митного оформлення товару, що знаходиться в контейнері та не чинити перешкод у вивезенні зазначеного контейнера для цілей митного оформлення - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28 вересня 2015 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/Л.П. Шеметенко/