Ухвала суду № 51706723, 22.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 р. Справа № 821/305/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року по справі за позовом спільної виробничо-комерційної фірми „Діпаріс" до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області: № 0003482200 від 13.11.2014 про застосування 1260 грн. штрафу по податку на прибуток; №0003472200 від 13.11.2014 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 385 890 грн. та штрафної санкції 95213 грн.. Відмовлено в задоволені позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0000331704 від 04.09.2014 в частині застосування штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно і не всебічно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що спільна виробничо-комерційна фірма «Діпаріс» є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

У липні-серпні 2014 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області була проведена документальна планова виїзна перевірка СВКФ «Діпаріс» за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, висновки якої викладено в акті від 19.08.14 № 287/21-03-22-01/19233787. Перевіркою було виявлено порушення податкового законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток на суму 590007 грн., заниження податку на додану вартість на суму 27966 грн., не перерахування податку на доходи фізичних осіб сумі 25166 грн., порушення строків надання розрахунку по податку на доходи фізичних осіб, несвоєчасну сплату авансових платежів по єдиному внеску, порушення касової дисципліни.

Акт перевірки був підписаний із запереченням, до яких позивач додав додаткові документи. Заперечення не були розглянуті по суті у зв'язку з порушенням терміну їх подання.

За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні були прийняті податкові повідомлення-рішення :

-№ 0002752200 від 03.09.14 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 732344 грн. (590007 грн. основного боргу та 142337 грн. штрафних санкцій),

-№ 0002762200 від 03.09.14 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 34885 грн. (27908 грн. основного боргу та 6977 грн. штрафних санкцій),

-№ 0000331704 від 03.09.14 про збільшення грошового зобов'язання з штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб у сумі 5067 грн. 74 коп.,

- рішення № 0000011704 від 04.09.14 про застосування штрафу в сумі 6241 грн. 05 коп. за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області від 05.11.14 частково задоволена скарга платника, податкове повідомлення-рішення № 0002752200 скасовано в частині збільшення основного платежу на 15621 грн., штрафну санкцію з податку на прибуток збільшено на 1260 грн., інші податкові повідомлення-рішення залишено без змін. ГУ ДФС встановила арифметичні помилки при розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток, які призвели до завищення загальної суми податку на 15621 грн. та заниження штрафу по податку на прибуток, донараховане зобов'язання має складати 574386 грн., в т.ч. за 2012 рік 252173 грн. (виходячи з об'єкта оподаткування 1200823 та ставки податку 21 %) , за 2013 рік - 322213 грн. (виходячи з об'єкта оподаткування 1695859 грн. та ставки податку 19 %), загальний розмір штрафу повинен складати 143597 гр. ( 25 % від сум 574386 грн. )

Позивачу були надіслані податкові повідомлення-рішення № 0003472200 від 13.11.14 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 716723 грн. (в т.ч. числі 574386 грн. основного платежу та 142337 грн. штрафу), № 0003482200 про застосування 1260 грн. штрафу.

Не погоджуючись з рішеннями про збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду.

В період знаходження спору в адміністративному суді, згідно Закону України № 63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», позивач звернувся до фіскального органу з заявою від 24.03.15 № 28/1 про намір досягнути податкового компромісу по податковим повідомленням-рішенням від 13.11.14 № 0003472200 (частково на суму податку на прибуток 188496 грн.), від 13.09.14 № 0002762200. Рішенням ДПІ у м. Херсоні № 23 від 01.04.15 був погоджений податковий компроміс. Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку па додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового Кодексу. При цьому податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування).

Пункт 2 Закону встановлює, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Позивач сплатив 5 % від погодженої суми 03.04.15.

Отже, неузгодженою сумою зобов'язань на день розгляду спору по суті є збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток на суму 385890 та штрафні санкції 96473 грн. згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0003472200, № 0003482200 від 13.11.14, яке виникло внаслідок заниження валового доходу у зв'язку з не включенням до складу інших доходів безнадійної кредиторської заборгованості ПП «Агро - Хім - Трейд» у сумі 424 667,47 грн. (податок на прибуток становить 89 180 грн. та штрафні санкції 22 295 грн.) , ПП «Стальсервіс» у сумі 58101,85 грн. (податок на прибуток становить 11 039 грн. та штраф 2760 грн.), ПП «Термінал Агро» у сумі 1 041 060 грн. (податок на прибуток становить 197 801 грн. та штраф 49 450 грн.), завищення валових витрат внаслідок включення до їх складу вартості придбаних у ПП «Альянсгрупп» робіт на суму 462471 грн. 95 коп. (податок на прибуток становить 87 869 грн. та штрафна санкція - 21 967 грн.

- та грошове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0000331704 від 03.09.14 у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за несвоєчасне подання до ДПІ податкового розрахунку сум доходу форми 1-ДФ за 2 квартал 2013 року (граничний термін подання 21.10.13, фактично подано 09.08.13).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області: № 0003482200 від 13.11.2014 про застосування 1260 грн. штрафу по податку на прибуток; №0003472200 від 13.11.2014 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 385 890 грн. та штрафної санкції 95213 грн.. Відмовлено в задоволені позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0000331704 від 04.09.2014 в частині застосування штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

ДПІ в акті перевірки (арк. акту 4,5) встановила порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ , яке призвело до не включення до складу інших доходів безнадійної кредиторської заборгованості на суму 1523829 грн. (в тому числі за 2012 рік 424667грн., за 2013 рік 1495932 грн..) по операціям з приватним підприємством « Агро-Хім- Трейд» на суму 424667грн. 47 коп., з приватним підприємством «Стальсервіс» на суму 58101 грн. 85 коп., з приватним підприємством «Термінал Агро» на суму 1041060 грн. В акті перевірки зазначено, що станом на 31.12.13 у позивача рахується кредиторська заборгованість, в той же час ПП «Агро-Хім-Трейд» визнано банкрутом та знято з реєстрації 09.08.12, по ПП «Стальсервіс» та ПП «Термінал-Агро» дата виникнення кредиторської заборгованості 01.01.10. Підприємство не надано до перевірки договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні. Безнадійна кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, повинна включатись до об'єкта оподаткування у складі інших доходів.

Позивач, в свою чергу, стверджує про надання до перевірки всіх необхідних документів, відсутність в запиті ДПІ від 05.08.14 посилання на документи по вказаним підприємствам, також заперечує ту обставину, що за вказаною заборгованістю минув строк позовної давності. Про те , що ПП «Агро-Хім-Трейд» знаходиться в процедурі банкрутства, позивачу не було відомо, даних про ліквідацію немає.

Згідно приписів пп. 135.5.4 ст. 135 ПКУ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Інші доходи включають в тому числі: 135.5.4. вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п.14.1.13 ст. 14 ПКУ до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг законодавець відносив, зокрема: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Під терміном 14.1.11. безнадійна заборгованість ПКУ в п. 14.1.11 ст. 14 ПКУ розуміло - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно з вимогами пп. 135.5.4 ПКУ включається до складу інших доходів.

Отже, податкова інспекція вважає, що у податковому періоді, на який припадає набрання рішенням суду законної сили у справі про банкрутство ПП «Агро-Хім-Трейд», сума кредиторської заборгованості платника податків за неоплачені товари набуває статусу безнадійної, такі товар вважаються безоплатно отриманими і платник податків повинен включити всю суму такого непогашеної кредиторської заборгованості до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Позивач зазначає про те, що йому не було відомо про визнання ПП «Агро-Хім-Трейд» банкрутом ухвалою суду від 12.06.12 та завершення 31.07.12 ліквідаційної процедури. Ці доводи позивача податковою інспекцією не спростовані. Крім того, позивач звертався в жовтні 2011 року до ПП «Агро-Хім-Трейд» про підписання акту звірки взаєморозрахунків та з проханням відстрочити платежі за договором від 04.01.09 № 01/01.09 про купівлю продаж металопрокату до 01.04.15., сторонами був складений акт звірки від 31.10.11.

Позивачем надано суду докази звернення 31.12.11 до ПП «Термінал-Агро» з листом про оформлення акту звірки взаєморозрахунків та надання відстрочки платежів по оплаті консультаційних послуг вартістю 909060 грн. згідно з договором від 31.01.07 та оплати вартості металопрокату на суму 132000 грн. згідно з договором від 05.01.09. Акт звірки складено 31.12.11, підтверджено борг у сумі 1041060 грн.

Іншому кредитору ПП «Стальсервіс» був надісланий лист 31.12.13 про підписання акту звірки та відстрочку платежів до 31.12.14 за договором придбання металопрокату та металовиробів № 01/04.62 від 01.04.09, акт звірки складено 31.12.13, яким підтверджена заборгованість в сумі 58101,85 грн.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлена терміном три роки. Позовна давність обчислюється по загальним правилами визначення строків, встановлених ст.ст. 253 - 255 ЦКУ. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). Згідно ч. 5 ст. 261 ЦКУ за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ст. 530 ГКУ).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. ( ст. 264 ЦКУ). До таких дій, зокрема, відносяться , в тому числі повне або часткове визнання претензії, письмове прохання про відстрочку сплати боргу, підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника спільно з кредитором акту звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості, письмове звернення боржника до кредитора з гарантуванням сплати суми боргу, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій , тощо (п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Акт звірки взаєморозрахунків є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін, ним, зокрема, оформлюється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. Підписання позивачем вказаних актів звірок свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед контрагентами за виконані роботи та придбаний товар на зазначені в цих актах суми. Тобто, такі акти разом із листами про визнання заборгованості, є підставою для переривання строку позовної давності. Отже, доводи відповідача про набуття вказаної заборгованості статусу безнадійної не підтверджено належними доказами.

Також суд вважає необґрунтованими доводи податкової інспекції щодо ненадання позивачем первинних документів, які зазначені в запиті від 05.08.2014 № 8272/21-03-22-01-11 ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Позивач стверджує, що на день отримання запиту йшла планова перевірка і всі документи були надані посадовим особам ДПІ.

Згідно п. 85.6ст. 85 ПКУ у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідач не надав суду доказів складання відповідного акту та пред'явлення його платнику податків на підпис та ознайомлення.

Крім того, суд приймає до уваги, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення № № 0003482200 , №.0003472200 від 13.11.2014, які були прийняті за наслідками перевірки та розгляду скарги позивача до ГУ ДФС у Херсонській області. До скарги позивач додавав всі необхідні документи, які стосуються взаємовідносин з ПП "Агро-Хім-Трейд», ПП «Стальсервіс», ПП «Термінал - Агро», про що свідчить копія скарги та опис документів. Отже , фіскальна служба мала можливість оцінити ці документи по суті, натомість в рішенні ГУ ДФС у Херсонській області від 05.11.14 за розглядом скарги, контролюючий орган не навів мотивів, за якими він не приймає доводи платника про відсутність безнадійно кредиторської заборгованості, а обмежився зазначенням того, що при перевірці документи не були надані. Хоч відповідно до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів", затвердж. наказом Міндоходів від 25.12.2013 № 848, в мотивувальній частині рішення за результатом розгляди скарги платника повинно вказуватись: результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, посилання на норми Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано рішення за скаргою.

Що стосується тверджень ДПІ у м. Херсоні про необґрунтоване включення до валових витрат 2013 року витрат на придбання робіт у липні 2013 року у ПП «Альянсгрупп» на суму 462472 грн. (арк. акту 11), суд вважає їх неправомірними з наступних підстав.

В акті зазначено, про не встановлення факту передачі товарів від продавця до покупця, відсутність актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів про транспортування та зберігання товарів. Відповідачем зроблено висновок про те, що задокументовані СВКФ "Діпаріс" господарські операції з придбання робіт по виготовленню металовиробів ТОВ "Альянсгрупп" в реальності не здійснювалися. При цьому відповідач посилається на інший акт ДПІ у м. Херсоні позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з тим самим контрагентом ТОВ «Альянсгрупп» за липень 2013 року ( № 1538/21-03-22-01 від 26.11.13 ), яким виявлено заниження податку на додану вартість на суму 92494 грн. 39 коп. та на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 р. № 0008002200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 92494 грн., та застосований штраф 23124 грн.

Суд зауважує, що на час перевірки відповідачу було відомо про те, що Херсонським окружним адміністративним судом прийнята постанова від 12 травня 2014 року по справі № 821/1251/14 за позовом спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування повідомлення-рішення від 10.12.2013 р. № 0008002200. Судом були дослідженні первинні бухгалтерські та податкові документи, встановлено, що ТОВ "Альянсгрупп" у липні 2013 року виконало роботи для позивача по виготовленню металовиробів на загальну суму 497005,20 грн., у тому числі ПДВ - 92494,39 грн. Фактичне виконання робіт ТОВ "Альянсгрупп" підтверджується актами прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2013 року, податковими накладними, платіжними дорученнями. Дана постанова суду була залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 р. У прийнятті касаційної скарги ВАСУ було відмовлено 24.09.14. Отже, при розгляді скарг позивача ГУ ДФС у Херсонській області, судове рішення набрало законної сили, але до уваги фіскальною службою не було прийнято.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини господарських стосунків позивача та ТОВ «Альянсгрупп» в липні 2013 року були встановлення судовим рішенням, тому ці обставини не потребують нового доказування, бо є преюдиційними. Рішення суду, яке набрало законної сили не може ревізуватися іншим судом при розгляді іншої справи.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає неправомірним збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 385890 грн., тому штраф в розмірі 25 % від даної суми (96473 грн.) також застосований неправомірно. Податкові повідомлення-рішення № 0003482200 від 13.11.2014 про донарахування сум грошового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на прибуток у розмірі 1260 грн., № 0003472200 від 13.11.2014 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 385 890 грн. та штрафної санкції 95213 грн., визнаються неправомірними та скасовуються.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.14 № 0000331704 в частині застосування штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб, застосованої згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ у розмірі 510 грн., то позивач не довів своєчасності подання ним розрахунку форми 1-ДФ за 2 квартал 2013 року. Розрахунок поданий 21.10.13 при граничному терміну подання 09.08.13.

Згідно п.119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (т.1 а.с. 186) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року по справі № 821/305/15-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук