Ухвала суду № 51706330, 22.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 р. Справа № 814/3725/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по справі за позовом фермерського господарства "Трансагролідер" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2014 року № 0000632201, -

встановиЛА:

Позивач - фермерське господарство "Трансагролідер", звернулося до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2014 р. № 0000632201.

Суд першої інстанції своєю постановою від 10 лютого 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 14.11.2014 р. № 0000632201.

Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 16.10.2014 р. № 32/14-09-22-01/33434699.

Перевіркою встановлено порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит у сумі 728353,00 грн. за березень-травень 2014 р.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 р. № 0000632201 на суму 910441,00 грн.

За період, що підлягав перевірці, позивач мав господарські відносини з ТОВ "Бат Трейд Груп" і ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент".

Зокрема, з ТОВ "Бат Трейд Груп" позивач підписав договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.02.2014 р. № 38, за яким ТОВ "Бат Трейд Груп" організувало виконання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу позивача автомобільним транспортом. Контрагент самостійно здійснював підбір автомобільного транспорту для перевезення вантажу. Договір діяв з моменту підписання до 31.12.2014 р. Позивач надав належним чином оформлені рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, реєстри товарно-транспортних накладних.

В акті перевірки відповідач не зазначив про те, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів або вони не оформлені належним чином. Відповідач посилається лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бат Трейд Груп", яким встановлено неможливість фактичного здійснення товариством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

З ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" позивач підписав договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.05.2014 р. № 2-05, за яким ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" організувало виконання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу позивача автомобільним транспортом. Контрагент самостійно здійснював підбір автомобільного транспорту для перевезення вантажу. Договір діяв з моменту підписання до 31.12.2014 р. Крім того, ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" надавало позивачу послуги за договором про переведення боргу від 30.05.2014 р. Згідно п. 2 договору, ПП "Чезена Люкс" переводить на ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" борг (надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення соняшнику), що виник на підставі договору від 01.05.2014 р. № 52.

Позивач надав належним чином оформлені рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, реєстри товарно-транспортних накладних.

В акті перевірки відповідач не зазначив про те, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів або вони не оформлені належним чином. Відповідач посилається лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент", яким встановлено, що операції товариства не містять розумних економічних причин або ділової мети. Операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, відповідач лише вказав, без відповідних доказів, на нереальний характер правочинів позивача, що є лише особистим припущенням перевіряючого. Можливе порушення податкового законодавства контрагентами позивача не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. У позивача відсутній обов'язок і можливості перевіряти добросовісність своїх контрагентів. У взаємовідносинах з позивачем ТОВ "Бат Трейд Груп" і ТОВ "Бізнес-Інформ-Акцент" виконали свої зобов'язання у повному обсязі. Господарські операції позивача з контрагентами не були безпосереднім предметом перевірки.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. у п. 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

З приводу посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок слід зазначити, що єдиною обставиною, яку може підтверджувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки (складення якого не передбачено ні нормами ПК України, ні затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок), - це непроведення зустрічної звірки. Отже, вказаний акт не є носієм інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України право на формування податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання по першій події. Підставою для формування податкового кредиту є перш за все податкова накладна, оформлена належним чином і зареєстрована в Реєстрі податкових накладних. В акті перевірки відповідачем не зазначено факт неналежного оформлення даних документів або їх відсутність.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, то позовні вимоги є обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по справі за позовом фермерського господарства "Трансагролідер" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2014 року № 0000632201, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк