Ухвала суду № 51706128, 21.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 р. Справа № 814/554/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Запорожана Д.В. судді -Коваля М.П.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області, третя особа - державне підприємство «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (53)» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі Очаківська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області, третя особа - державне підприємство (далі ДП) «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (53)», про стягнення заборгованості з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 283 201,75 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що станом на 27.01.2015 року за ДП «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№53)» Управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області рахується податковий борг у сумі 283 201,75 грн. В зв'язку з відсутністю коштів у ДП «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№53)» просить звернути стягнення податкового боргу в сумі 283 201,75 грн. на кошти державного органу - Управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області, в управлінні якого перебуває ДП «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№53)».

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що ДП «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№53) не є розпорядником Державних коштів, бюджетні кошти з Державного бюджету України через Державну пенітенціарну службу України та управління Державної пенітенціарної служби України (відповідача) підприємству колонії не надходять. Згідно з Бюджетним Кодексом України, Державні бюджетні кошті не можуть здійснювати покриття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань, тому неможливо відповідачу в порушенні Законодавства України без відповідних бюджетних асигнувань здійснювати покриття зобов'язань ДП «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№53)», у зв'язку з тим, що підприємство не є розпорядником бюджетних Державних коштів відповідно до Бюджетного Кодексу України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ДП «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№53)» заперечення відповідача підтримало.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

За ДП «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№53)» управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївський області рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 283 201,75 грн.

Очаківська ОДПІ неодноразово зверталась до керівництва підприємства, органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить останнє, з проханням погасити вищевказану заборгованість. Проте, згідно відповідей на листи податкового органу заборгованість погашена не була у зв'язку з незначними обсягами виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг) та недостатнім фінансуванням Управління державної пенітенціарної служби України із загального фонду Державного бюджету України.

Статутом ДП «Підприємство Ольшанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№ 53)» передбачено, що підприємство засновано на державній власності і входить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, яка є його засновником.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ст.ст. 1, 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та повинні проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати Державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватись.

Положенням про управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області передбачено, що управління відповідно до покладених на нього завдань є розпорядником коштів державного бюджету, що надходять з Департаменту на утримання органів і установ, підпорядкованих йому, а також фінансує ці органи і установи в межах затверджених асигнувань та коштів, одержаних від фінансово-господарської діяльності. Забезпечує ведення бухгалтерського та статистичного обліку.

На думку суду першої інстанції, головним розпорядником коштів та майна управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області є центральний орган виконавчої влади, тому відповідач не має законних підстав для погашення податкових зобов'язань підприємства перед податковим органом, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

В апеляційній скарзі Очаківська ОДПІ вказується, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми Бюджетного кодексу України, а не ст. 96 ПК України.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин норм ст. 96 ПК України, однак, разом з тим, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, але з інших підстав, ніж ті, на які посилався суд першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, ст. 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Згідно з пп.92.2.1 - 92.2.4 п.96.2 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 96.3. ст. 96 ПК України встановлено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, обов'язок податкового органу щодо звернення із поданням в порядку п.96.2 ст. 96 ПК України до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків боржника, виникає виключно після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу для покриття податкового боргу.

З матеріалів справи не вбачається, що Очаківською ОДПІ вживалися будь-які заходи, які б підтверджували, що ним було виконано повний перелік дій, встановлених законодавчими актами, щодо порядку стягнення податкового боргу з підприємства.

Крім того, іншими умовами для виникнення обов'язку податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, є:

- неотримання ним відповіді на своє подання у визначений пунктом 96.3 строк;

- отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог.

З матеріалів справи вбачається, що на свої подання (а.с.49, 51) Очаківська ОДПІ своєчасно отримала відповіді (а.с.49, 52), які не можуть вважатися відмовами у задоволенні подання.

Саме з наведених вище підстав колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, застосування до спірних правовідносин ст. 96 ПК України, на чому правильно наполягає апелянт, свідчить про необґрунтованість позову.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті, тому, постанова суду не підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, не допустив, тому, відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, не має підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 вересня 2015 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: М.П. Коваль Суддя: Д.В. Запорожан