Постанова № 51706082, 24.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3149/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області і Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області і Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ДФС в Одеській області і ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеської області про скасування наказу від 28 березня 2015 року № 307 та податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2015 року № 0000142103.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015 року вищенаведений позов було задоволено у повному обсязі. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС в Одеській області і ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеської області просять скасувати вищенаведену постанову як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС в Одеській області було видано наказ від 28 березня 2015 року № 307 про проведення фактичної перевірки позивача щодо здійснення торгівлі підакцизними товарами та наявності ліцензій.

28 березня 2015 року ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеської області було проведено вищенаведену перевірку, результати якої відображені в акті № 79/15-32-21-02/2716516928 /а.с. 13-14/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зміст порушень полягав в роздрібній торгівлі алкогольними напоями у відсутності чинної ліцензії на таку торгівлю 21 березня 2015 року. Зазначено, що термін дії ліцензії закінчився 20 березня 2015 року.

На підставі вищенаведеного акту ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2015 року № 0000142102 про накладення на позивача 17000 гривень штрафних санкцій (ст. 17 вищенаведеного Закону) /а.с. 15/.

Будь-яких інших правових чи фактичних підстав для прийняття спірних рішень не було.

Щодо протиправності наказу на перевірку.

Позивач обґрунтував незаконність спірного наказу виключно наявністю встановленої діючим законодавством заборони на проведення таких перевірок.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Пунктом 28 підрозділу 10 Інших перехідних положень ПК України передбачено, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, нормами діючого законодавства, у тому числі вищенаведеними, не мається заборони на проведення перевірок платників податків, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, на предмет наявності ліцензій (позивач здійснював торгівлю підакцизними товарами - алкоголем та перевірявся на предмет наявності ліцензій).

Тобто, наказ на проведення перевірки є правомірним.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Статтею 17 вищенаведеного Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, обов'язковою умовою застосування наведених санкцій є відсутність ліцензії.

Позивач має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 21 березня 2014 року по 21 березня 2015 року /а.с. 11/.

Термін дії ліцензії один рік (ч. 18 ст. 15 вищенаведеного Закону).

Однин рік терміну дії ліцензії спливав 21 березня 2015 року о 2400 годин.

Отже, висновки податкового органу про торгівлю алкогольними напоями 21 березня 2015 року у відсутності чинної ліцензії не відповідають дійсності.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявності підстав для його задоволення у повному обсязі.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області і Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області від 22 квітня 2015 року № 0000142102 - скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України 182,7 гривень сплаченого нею судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28 вересня 2015 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/Л.П. Шеметенко/