Ухвала суду № 51706025, 22.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А ДУМКА

22 вересня 2015 р.

по справі № 815/2163/15 судді Одеського апеляційного адміністративного суду

Семенюк Г.В. в порядку частини 3 статті 25 КАС України

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 22 вересня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року по справі № 815/2163/15 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Із позицією Одеського апеляційного адміністративного суду, що викладена в ухвалі від 22 вересня 2015 року, не погоджуюсь, а тому вважаю за необхідне викласти окрему думку по даній справі.

На мою думку апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що припинення публічної служби позивача відбулося на підставі статті 1 Закону України "Про очищення влади". Тобто, заборона обіймати посаду в органах державної влади Законом пов'язується із самим лише фактом зайняття особою певної посади у певний проміжок часу, при цьому позивач посилається в позові серед інших підстав на невідповідність положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України.

В провадженні Конституційного суду України перебуває справа за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народними депутатами України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до ч.3 ст.61 Закону України "Про Конституційний Суд України" у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Згідно зі ст.ст.63, 69-70 зазначеного Закону рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання. У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Рішення і висновки Конституційного Суду України є остаточними і не підлягають оскарженню.

Таким чином, до повноважень Конституційного Суду України входить перевірка відповідності законів Конституції України, та у випадку визнання їх неконституційним, вони втрачають чинність.

Згідно ч. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 року у справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Так, згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Таким чином, враховуючи зазначене, Конституційний Суд України, за результатами розгляду конституційного подання, може визнати окремі положення Закону України "Про очищення влади" такими, що не відповідають Конституції України, а отже правове регулювання суспільних відносин пов'язаних із очищенням влади відповідно до цього закону може змінитися.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Тобто, результат розгляду Конституційним Судом України вказаного вище подання народних депутатів може істотно вплинути на прийняття законного та обгрунтованого рішення, а отже наявні підстави для зупинення провадження по даній справі.

Посилання апелянта про те, що позовна заява містить не тільки твердження про порушення норм матеріального права, а й норм процесуального права, оцінюю критично. Так, надання правової оцінки правомірності звільнення Позивача не може бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції на стадії перегляду ухвали про зупинення провадження у справі. Крім того, недотримання Відповідачем положень Закону України «Про очищення влади» свідчить, що спірні правовідносини безпосередньо пов'язані з особливостями застосування норм і приписів цього Закону, конституційність яких і є предметом розгляду Конституційного Суду України.

При цьому вважаю за необхідне зауважити, що одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, який полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, суд зобов'язаний вирішувати справи відповідно до Конституції та законів України, водночас, виникнення сумнівів у відповідності закону Конституції України фактично унеможливлює розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію висловили Вищий адміністративний суду України в своїй Ухвалі від 19 травня 2015 року по справі № 802/4043/14-а, Київський апеляційний адміністративний суд в Ухвалі від 04.06.2015 року по справі № 826/20160/14, Вінницький апеляційний адміністративний суд в Ухвалі від 29.04.2015 року по справі № 802/4043/14-а, Львівський апеляційний адміністративний суд в Ухвалі від 19.08.2015 року по справі № 876/4498/15.

Даючи оцінку наявним у справі доказам та з урахуванням наведених норм, вважаю обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі до ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади», оскільки, розгляд такої справи судом конституційної юрисдикції є перешкодою для вирішення справи по суті.

Враховуючи вказані обставини, вважаю, що підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 відсутні.

Суддя Семенюк Г.В.