Ухвала суду № 51704654, 26.12.2012, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 1007/11876/2012

26 грудня 2012 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Телепенька А.Д.

при секретарі Срібній Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2,-

встановив:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати дії головного державного відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 неправомірними та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.09.2012 року та постанову про розшук майна боржника від 17.09.2012 року. Арешт накладено на все його майно у межах суми звернення стягнення 10006,00 грн. Також, просить зняти арешт з його майна.

В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що 01.03.2012 року постановою головного державного виконавця відповідача по справі, відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа за № 2-3143/11 від 24.11.2011 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з нього аліментів.

26 березня 2012 року він звернувся до відділу виконавчої служби із заявою про добровільне виконання рішення суду та про регулярну сплату аліментів на утримання сина, про що надав докази, а саме: копії чеків поштових переказів та довідку про доходи.

21.09.2012 року за викликом державного виконавця, він знову надав копії документів про добровільну сплату аліментів. Але під час виклику державний виконавець не повідомила про винесені нею постанов: від 11.09.2012 року про арешт майна боржника та від 17.09.2012 року та про розшук майна боржника. Таким чином відповідач при проведенні виконавчих дій неправомірно визначила суму звернення стягнення у сумі 10006,00 грн. та винесла вказані постанови.

Вказані постанови він отримав 15 жовтня 2012 року поштовим відправленням.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник скаргу підтримали та надали пояснення аналогічні вищевикладеному.

Представник відділу виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві в судовому засіданні проти скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист за № 2-3143/11 від 24.11.2011 року, виданий Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з нього аліментів.

Постановою від 11.09.2012 року головним державним виконавцем Рибалко І.М. накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження.

Постановою від 17.09.2012 року головним державним виконавцем Рибалко І.М. оголошено розшук майна, яке належить ОСОБА_1

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до виконавчої служби з листом про добровільне виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області про стягнення з нього аліметів на утримання сина та робив грошові перекази на імя колишньої дружини, що пітверджується копіями чеків про поштові перекази.

Довідками про заробітну плату ОСОБА_1 підтверджується, що з липня по вересень 2012 року з його заробітної плати вираховувались аліменті у розмірі визначеному за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до провадення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 25 ЗУ «Про виконавче провадження», визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконачого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови ( у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до пятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винескнням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У ст. 31 цього Закону зазначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобовязаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кориспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналізуючи спірні постанови, суд вважає дії державного виконавця неправомірними, оскільки, перед початком примусового виконання рішення державний виконавець не перевірив отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

На підставі викладеного, керуючись ст. 383, 387 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд,

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2.

Скасувати постанову від 11 вересня 2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2.

Скасувати постанову від 17 вересня 2012 року про розшук майна боржника (автомобіль ЗАЗ 1102 білого кольору, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, № кузова ХТЕ 11022ОN0113109) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.Д.Телепенько