Ухвала суду № 51704097, 20.02.2015, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/212/15-ц

Провадження № 2/313/84/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2015 р. смт. Веселе

Суддя Веселівського районного суду Запорізької області Нагорний А.О., розглянувши позовну заяву фермерського господарства «Гема» в особі голови ОСОБА_1 до Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про відшкодування збитків, заподіяних обмеженням користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Веселівської районної адміністрації Запорізької області про стягнення на користь фермерського господарства «Гема», ідентифікаційний код юридичної особи 13618196, що знаходиться за адресою Запорізька область Веселівський район с.Веселе, вул.Жовтнева, буд.7 збитків в розмірі 780700,00 грн., заподіяних фермерському господарству обмеженням користування у 2012 та 2013 роках земельною ділянкою площею 50,00 га, розташованої на землях Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області та належить фермерському господарстві на праві користування.

Обгрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що Запорізьким окружним адміністративним судом у адміністративній справі від 21.02.2013 р. скасовано розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради » № 45 від 15.02.2012 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р., залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2014 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 р. у справі № 0870/5863/12 .

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 31.03.2014 р.визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 18 від 13.08.2012 р., укладений Веселівською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований у відділі Держкомзему у Веселівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 26.10.2012 р. за № 232120004000326.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 03.09.2014 р. рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 31.03.2014 р. залишено без змін.

Також позивач просить стягнути з Веселівської районної державної адміністрації на користь фермерського господарства судові витрати в розмірі 3654,00 грн. за вимогу майнового характеру.

Крім того, під час вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлена наявність акту за №1 від 18.02.2015 р., складеного на підставі Інструкції з діловодства керівником апарату суду ОСОБА_4П, секретарем суду ОСОБА_5 та діловодом суду ОСОБА_6 зі змісту якого вбачається, що під час розкриття конверта, надісланого фермерським господарством «Гема» в особі голови ОСОБА_7, у додатку документів виявлена відсутність квитанції про сплату судового збору (а.с.55).

Також зі змісту позовних вимог вбачається, що голова фермерського господарства ОСОБА_7 залучила до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2

Вивчивши заявлений цивільний позов, а також додані до нього додатки приходжу до висновку, що у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою фермерського господарства «Гема» в особі голови ОСОБА_1 необхідно відмовити так як позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, з наступних підстав.

У розяснення викладених у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» зазначено, що уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Зокрема, у позивача суд повинен зясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав).

Обгрунтовуючи підсудність справи Веселівському районному суду, позивач посилається на п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. у якому зазначається , що у випадках , коли вимоги повязуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема при відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обовязково застосовують правила про виключну підсудність (стаття 114 ЦПК України).

На думку позивача, за таких обставин, розяснення надані у Постанові Пленуму Верховного Суду України, узгоджуються з вимогами до ч.1 ст.114 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Проте таку думку суд не поділяє і вважає її помилковою, так як при вирішенні питання щодо підсудності справи Веселівському районному суду, позивач залишив поза увагою Постанову Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р., де у пунктах 1.1, 1.2 5.2011 р. розяснено, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справістатті 1Господарського процесуального кодексу України.

З цією метою господарським судам слід аналізуватипредмет позову(що конкретно вимагає позивач, підстави позову (чим він обґрунтовує свої вимоги і зміст позовних вимог (який спосіб захисту свого права він обрав).

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положеньстатей 13,14Конституції України,статей 177,181,324,глави 30Цивільного кодексу України,статті 148Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положеньстатей 13,14,140,142,143Конституції України,статей 11,16,167,169,374ЦК України,статей 2,8,48,133,148,152,197ГК України,статей 80,84,123,124,127,128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спорустатті 1ГПК підвідомчі господарським судам.

Залучення позивачем до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 є безпідставним, так як ОСОБА_2, відповідно до доданих додатків до позовної заяви діяв правомірно в рамках договору оренди №18 від 13.08.2012 р., укладеного з Веселівською державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_3 і зареєстрованим у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 232120004000326.

У пункті 1.3 Пленум Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011 р. дав розяснення про те, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягає така категорія спорів, заснована на положенняхстатті 319ЦК України,глав 27,29,33,34ЦК України таглави 15ГК України,розділів III-VЗК України, як стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок.

З позовної заяви вбачається, що фермерське господарство «Гема» та Веселівська районна адміністрація Запорізької області у справі є юридичними особами, а спір із земельних відносин приватноправового характеру.

Згідно з положенням ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до положень ст.ст.1, 12 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.1 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Фермерському господарству «Гема» в особі голови ОСОБА_1 до Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про відшкодування збитків у розмірі 780 700,00 грн., заподіяних обмеженням користування земельною ділянкою - відмовити у звязку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Розяснити позивачеві, що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Веселівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_8